Справа № 2-1281/10

РІШЕННЯ

іменем  України

13.08.2010 року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді Решетова В.В.,

при секретарі Довгої Л.З.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: відділ опіки та піклування виконавчого комітету Суворовської районної в м. Херсоні ради, відділ опіки та піклування виконавчого комітету Дніпровської районної в м. Херсоні ради про визначення місця проживання дитини, -

в с т а н о в и в:

Позивачка вернулась до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що вона перебувала шлюбі з 21.11.2003 року по 18.11.2005р. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона м. Херсона від 18.11.2005р. визачено місце проживання дитини з батьком за місцем проживання: АДРЕСА_1. Рішенням Дніпровського райсуду м. Херсона №2-438/09 від 15.06.2009р. ОСОБА_3 визначено дні побачень з її малолітньою донькою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_2 кожну неділю у вівторок та четвер з 18-00 до 20-00 год та з 10-00 год. суботи до 17-00 год. неділі. Проте відповідач чинить перешкоди у спілкуванні позивача з дитиною, чим не виконує рішення суду. Вона мешкає у квартирі з усіма зручностями, де є всі умови для нормального розвитку та виховання дитини. Просить визначити місце проживання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 з її матір’ю – ОСОБА_3.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, просить позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

Представник відділу опіки та піклування виконавчого комітету Суворовської районної в м. Херсоні ради у судовому засіданні при вирішенні спору, поклався на розсуд суду.

Представник відділу опіки та піклування виконавчого комітету Дніпровської районної в м. Херсоні ради у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

Вислухав пояснення сторін, представників органа опіки та піклування, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивачка перебувала у шлюбі з відповідачем з 21.11.2003 року по 18.11.2005р. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 18.11.2005р. визначено місце проживання дитини з батьком за місцем проживання: АДРЕСА_1.

Рішенням Дніпровського райсуду м. Херсона №2-438/09 від 15.06.2009р. ОСОБА_3 визначено дні побачень з її малолітньою донькою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_2 кожну неділю у вівторок та четвер з 18-00 до 20-00 год. та з 10-00 год. суботи до 17-00 год. неділі.

Допитані у якості свідків ОСОБА_6,  і ОСОБА_7 пояснили суду, що вони добре знають позивача, відповідача та їх спільну дитину. Також пояснили, що дитина добре відносилась до матері та знаходила з нею спільну мову, проте згодом, відповідач ОСОБА_4 став чинити перешкоди у спілкуванні матері з дитиною та настроювати дитину проти матері, внаслідок чого ОСОБА_3 не має можливості спілкуватись з донькою, донька налаштована агресивно відносно своєї матері. Свідок ОСОБА_6 також пояснила, що вона неодноразово виїжджала разом з позивачем та державним виконавцем на зустріч ОСОБА_3 з її дитиною відповідно до рішення суду, проте відповідач постійно намагаючись ухилитись від виконання рішення суду не давав спілкуватись дитині з матір’ю.

Вказаний факт також підтверджується дослідженими у судовому засіданні актами державного виконавця від 31.10.2009р., 03.12.2009р. відповідно до яких, під час виконання рішення суду про призначення графіку побачень, ОСОБА_4, та ОСОБА_5 за призначеною адресою були відсутні, відповідно до актів від 05.11.2009р. та 10.12.2009р., донька ОСОБА_5 категорично відмовилась спілкуватись зі своєю матір’ю.

ОСОБА_3 пояснила, що під час її зустрічі з дитиною її колишнім чоловіком – ОСОБА_4, чинилися перешкоди у спілкуванні з донькою. Він ображав її, бив, принижував, не завжди впускав до будинку, на телефонні дзвінки не відповідав. Вона була вимушена звертатись до медичних закладів та за захистом своїх порушених прав – до відділу міліції та спілки «Успішна жінка».

Таким чином суд вважає встановленим той факт, що відповідач чинить перешкоди у спілкуванні позивача з дитиною, чим не виконує рішення суду.

Згідно ч. 4 ст. 159 СК України, у разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 161 СК, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

У Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 р. (принцип 6), проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; Крім того, вказано, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Суд, аналізуючи зміст п. 6 декларації прав дитини, за яким дитина може бути розлучена з матір’ю лише у винятковій ситуації, вважає, що при вирішенні спору щодо місця проживання малолітньої дитини, перевага надається матері.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов від 12.02.2009р., з метою встановлення умов проживання матері малолітньої дитини ОСОБА_4, було проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2, та встановлено, що приміщення складається з 1 кімнати з усіма зручностями, після ремонту, є всі необхідні меблі та побутова техніка, санітарно-гігієнічні умови добрі, створено умови для виховання, розвитку та проживання дитини.

Таким чином відповідно до встановлених обставин, вимог норм національного та міжнародного законодавства, суд вбачає відсутність підстав для обмеження спілкування матері з дитиною, тому вважає, що саме неприязні стосунки між батьками, позбавлення матері на тривалий час права спілкуватися та приймати участь у вихованні дитини, може негативно впливати на психіку малолітньої дитини, віддаляє та відокремлює її від матері, що є обставиною, яка може в подальшому взагалі зробити неможливим будь-які родинні стосунки доньки з матір’ю, що відповідно до зазначених норм закону та моральних засад є неприпустимим, порушує права та інтереси дитини і суперечить її інтересам.

Позивачка не заперечує проти спілкування батька з донькою.

Враховуючи вищезазначене, те що відповідач перешкоджає позивачу бачитись зі своєю дитиною, виходячи з інтересів дитини, крім того враховуючи те, що кращі матеріально-побутові умови життя відповідача не можуть бути самодостатньою підставою для передання йому дитини, суд вважає доцільним визначити її місце проживання з матір’ю.

На підставі ст. ст. 209-215 ЦПК України, ст. 161 СК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Визначити місцем проживання малолітньої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 з її матір’ю – ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Херсона шляхом подачі в 10-ти денний строк апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                       В.В. Решетов