№ 2-2463/10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

    27 вересня 2010 р. Стахановський міський суд Луганської області у складі:

    Головуючого судді              Євтіфієва В.М.

    Секретарі                              Куксенко В.С.

За відсутності позивача КП «Жилсервіс №2», який надав заяву про слухання справи за його відсутності, за відсутності відповідача ОСОБА_1, який був сповіщений пре день час слухання справи, через засоби масової інформації, за участю третьої особи яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2;

    розглянув у відкритому судовому засіданні, справу за позовом Комунального підприємства «Жилсервіс №2» до ОСОБА_1, про визнання особи втративши право користування житловим приміщенням;

Позов третьої особи висуваючи самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2, про встановлення факту спільного проживання та визнання право користування житловим приміщенім, -

В С Т А Н О В И В:

    Мотивує свої вимоги позивач вказав, що квартира АДРЕСА_1, перебуває у державному фонді. В вказаної квартирі зареєстровано відповідача ОСОБА_1, який в дійсний час в квартирі не проживає. Тому позивач вимагає про визнання відповідача особою, яка втратила право користування житловим примыщеням.

Мотивує свої вимоги третя особа вказала, в квартирі АДРЕСА_1, зареєстровано ОСОБА_1, з яким вона проживала з 2003 року і мали спільне господарство і бюджет.

З 2007 року ОСОБА_1 поїхав до Росії і залишився там проживати, а вона проживає до теперішнього часу в вказаної квартирі. Тому вона вимагає встановити факт спільного проживання з ОСОБА_1 і визнати за нею право на житло у вигляді квартирі АДРЕСА_1.

Відповідач заперечень стосовно позовних вимог суду не надав.

Третя особа на позові наполягала, в пояснені вказала обставини викладені в позові.

Свідок ОСОБА_3 в пояснені вказав, що він знає ОСОБА_2 з шкільного часу. Вона разом проживала с ОСОБА_1 з 2003 року у будинку 17 і до теперішнього часу.

    Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши і оцінивши докази матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному замовленню. Суд дійшов такого висновку з наступних підстав:

    Між сторонами склались житлові правовідносини врегульовані положеннями договору найма жилого приміщення.

    Предметом позивних вимог є не виконання відповідачем умов кредитного договору відповідно до вимог ст.64 ЖК України.

На підставі вимог ст.11 ЦПК України, суд розглядає справи в межах заявлених вимог на підставі наданих доказах.

    За довідкою позивача АДРЕСА_1 перебуває у державній власності в якої зареєстровано ОСОБА_1

Суд вважає доведеним факт не проживання ОСОБА_1 в вказаної квартири протягом п’яти років, про що свідчить акт від 25 травня 20010 року. В вказаної квартирі як встановлено судом на підставі свідчень свідка проживає третя особа, хоча в квартирі не зареєстрована.

Статтею 9 ЖК України передбачено право громадян на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду.

З урахуванням досліджених доказів, яки свідчать, що треття осоаб є членом родини відповідоча ОСОБА_1, який є наймачем вказаної квартири.

Статею 64 ЖК України передбачено право членів сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім’ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

    Тому третя особа має право на користування житлом на підставі члена сім’ї наймача.

    З урахуванням тривалого часу не проживання ОСОБА_1 за місцем реєстрації і за вимогами статей 71, 72, Житлового Кодексу України якими передбачено: При тимчасової відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановленні строки, проводиться в судовому порядку”, осатаній може бути визнано особою втративши право користування житлом.

    Керуючись ст.15, 151,30,61 ч.2, 62, 81, 172, 203, 213, 215, 226, ЦПК України, ст. 9, 64, 71, 72, ЖК України, суд

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги Комунального підприємства «Жилсервіс №2» до ОСОБА_1, про визнання особи втративши право користування житловим приміщенням, задовольнити повністю.

Позов третьої особи висуваючи самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Жилсервіс №2», ОСОБА_1, про встановлення факту спільного проживання та визнання право користування житловим приміщенім, задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_1 втративши право користування житловим приміщенім – АДРЕСА_1.

Вважати спільним проживанням ОСОБА_2 з ОСОБА_1 з жовтня 2003 року до 2005 року   за адресою: АДРЕСА_1.

 Визнати за ОСОБА_2 право на житло:  АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено до цивільної палати апеляційного судові Луганської області через суд м.Стаханова, протягом десяти  днів з дня його проголошення винна бути подана заява про апеляційне оскарження рішення судові. Протягом 20ти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення судові винна бути подана апеляційна скарга.

        Суддя: