Справа № 2-а-320/2007 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2007 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області  у складі:

головуючого - судді Притуло Л.В.

при секретарі - Бондаренко Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Управління праці, соціального захисту населення та житлових субсидій Мелітопольської  міської ради  про  стягнення  недоплаченої одноразової щорічної допомоги учасникам бойових дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 1410 гривень недоплаченої одноразової щорічної допомоги як учаснику бойових дій, посилаючись на те, що він є участником бойових дій та відповідно до ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" йому щорічно до 5-го травня повинна виплачуватись разова грошова допомога у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Таким чином, розмір разової грошової допомоги у 2006 року складає 1660,00 гривень (332,00 гривень х 5). Однак всупереч вимогам Закону йому було виплачено лише 250,00 гривень разової грошової допомоги. Таким чином, йому була недоплачена разова грошова допомога на загальну суму: 1660,00-250,00 = 1410,00 гривень.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала та пояснила суду, що по-перше, норми законів про Держбюджет на відповідний рік є законами не про внесення змін до закону про статус, які б порушували ст. 22 Конституції, а навпаки реалізують права ветеранів війни та інших соціально незахищенних верств населення на соціальну підтримку. Якщо управління виплатить допомогу позивачу у завлених сумах, інші соціальні виплати управління вже не зможе бути виконати, будуть порушені права інших громадян. По-друге, даний вид правовідносин регулюється Законом України „Про Держбюджет" на певний рік, який приймається щорічно, тобто виплата грошової допомоги для ветеранів війни потребує фінансування за рахунок коштів Держбюджету. Але усі суспільнні потреби мають бути задоволені і виходячи тільки з фінансових можливостей держави. По-третє, Законом України „Про пенсійне забезпечення" не застосовується визначення розмірів надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, що слід зазначити, що поняття мінімального розміру пенсії за віком для призначення допомоги чинним законодавством не врегульоване. По-четверте, управління бере на себе зобов'язання проводити видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, що виділяються Мінфіном, а не встановлює розмірі цих витрат.

Вислухав пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до посвідчення серії АБ № НОМЕР_1 від 28.04.1999 року, ОСОБА_1є учасником бойових дій (а.с.4).

Згідно ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова домопога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, тому відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника бойових дій права на таку допомогу.

Таким чином, при визначені розміру разової грошової допомоги слід керуватися саме Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та виходити з розмірів мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

Мінімальна пенсія за віком на 05.05.2006 року склала 132,00 гривень.

2

Таким чином, розмір разової грошової допомоги у 2006 році склав 1660,00 гривень (332,00 х 5).

Однак, позивач у 2006 році отримав разову грошову допомогу не в повному обсязі, а лише у розмірі 250 гривень.

Таким чином, у 2006 році позивачу не було виплачено разової грошової допомоги на суму 1410,00 гривень (1660,00-250,00).

Таким чином, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 законна, обгрунтована та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 163 КАС України, Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1до Управління праці, соціального захисту населення та житлових субсидій Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги учасникам бойових дій задовольнити.

Стягнути з Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради на користь ОСОБА_1суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику бойових дій за 2006 рік в розмірі 1410 (одна тисяча чотириста десять) гривень.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення в Мелітопольський міськрайонний суд та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання цієї заяви або подачі апеляційної скарги протягом 10 днів без попереднього подання про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана після цього в 20-денний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.