Справа № 2-573/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

27 липня 2010 року                                                              м.Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням судді Демчини Т.Ю. при секретарі судового засідання Мельникович О.М., з участю представника відповідача Требика В.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кузнецовську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м.Кузнецовську (надалі – УПФ м.Кузнецовська) про зобов’язання провести перерахунок основної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, як інваліду ІІІ групи захворювання, пов’язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, з 06 липня 2004 року, відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_1. є інвалідом ІІІ групи захворювання, пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, і отримує державну пенсію, однак розмір призначеної та виплачуваної пенсії не відповідає розмірам, що встановлені нормою ст.ст.50, 54 вищезазначеного Закону, згідно якої розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по IIІ групі інвалідності – за 6 мінімальних пенсій за віком, а розмір додаткової пенсії – 50 % мінімальної пенсії за віком. У перерахунку пенсії позивачу відмовлено, що стало підставою для звернення до суду

В судове засідання позивач ОСОБА_1. не з’явився, подавши заяву про повне підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача Требик В.Б. позовні вимоги не визнав та пояснив, що згідно ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри всіх доплат, пенсій та компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України. Законодавством не передбачено мінімального розміру пенсії, який слід застосовувати при нарахуванні додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Представник відповідача вважає, що розмір основної та додаткової пенсії, призначений ОСОБА_1., відповідає розмірам, встановленим постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.08 р. Починаючи з 01.01.08 р., як пояснив представник відповідача, ОСОБА_1. отримував пенсію у розмірі, встановленому Законом України ?ро державний бюджет України на 2008 рік”, а з моменту визнання його положень в частині регулювання розміру основної та додаткової пенсії, що призначається відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  неконституційними, - у тому ж самому розмірі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.08 р. Представник відповідача вказував на неможливість застосувати для визначення нижчої межі пенсії, передбаченої Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", той мінімальний розмір пенсії за віком, що визначений ст. 28 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як цей розмір застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні вимог позивача в повному обсязі.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, прийшов до висновку про часткове задоволення позову. При цьому суд встановив та врахував наступне.

З копії посвідчення серії А № НОМЕР_1С  (вкладка № НОМЕР_2 с), виданого Рівненською облдержадміністрацією 25.12.08 р., вбачається, що ОСОБА_1. є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. Згідно з довідкою МСЕК серії МСЕ № НОМЕР_3, ОСОБА_1. з 06.07.04 р. визначено третю групу інвалідності та встановлено, що його захворювання пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи. Зазначена обставина підтверджується також пенсійним посвідченням позивача серії АГ № НОМЕР_4 виданим 19.07.04 р. УПФ м.Кузнецовська, та представником відповідача не оспорюється.

Рішенням УПФ м.Кузнецовська від 20.01.93 р. (арк.пенс.справи 7) ОСОБА_1. призначено пенсію по інвалідності як інваліду дитинства.

Розпорядженням УПФ м.Кузнецовська № 107758 від 13.08.04 р. (арк.пенс.справи 27) ОСОБА_1. з 01.08.04 р. призначено пенсію по інвалідності у розмірі фактичних збитків як інваліду ІІ групи захворювання, пов’язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, на підставі його заяви від 19.07.04 р. (арк.пенс.справи 31).

Оглядом пенсійної справи позивача встановлено, що ОСОБА_1. з моменту досягнення повноліття і по даний час отримує пенсію по інвалідності ЧАЕС як інвалід ІІІ групи.

    Відповідно до ст.54 ч.1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатись за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Частиною 4 ст.54 вищезазначеного Закону визначено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІII групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. У такій редакції вищезазначена норма діє відповідно до Закону України „Про внесення змін до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 17.06.93р.

Відповідно до ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам IIІ групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Вищезазначена норма діє в редакції Закону від 19.12.91 р.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» передбачена інша редакція частини 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме - частину 3 і 4 ст.54 замінено чотирма частинами іншого змісту. У цій редакції ст.54 ч.3 Закону визначено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильської катастрофою, не можуть бути нижчими для осіб, до яких відноситься ОСОБА_2. - 110 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Тим же Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» викладено у іншій редакції і норму ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до якої встановлено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорії 1 - інвалідам IIІ групи - 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Положення пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 р. №10-рп/2008. Згідно з п.6 резолютивної частини вказаного рішення, рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Отже, з 22.05.08 року норми ст.54 та ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" діють у редакції, чинній у період до внесення змін підпунктом 15 і підпунктом 12 п. 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", що визнані неконституційними.

Відповідно до ст.8 КАС України, у разі виникнення колізії між підзаконним нормативно-правовим актом та законом, застосуванню підлягають положення закону.

З розпоряджень УПФ м.Кузнецовська (арк.пенс.справи 27, 29, 30, 43, 44, 46-48, 52) судом встановлено, що розмір основної та додаткової пенсії ОСОБА_1. за період з 01.08.04 р. визначався УПФ м.Кузнецовська на підставі постанов Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.02 р. „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”, відповідно до якої розрахунок пенсій, призначених відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткової пенсії, передбаченої цим Законом, провадиться виходячи з розміру 19,91 грн.; постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.08 р., відповідно до якої особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що належать до категорії 1, інвалідам III групи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, виплачується у розмірі 15 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, а розмір основної пенсії не може бути нижче по III групі інвалідності - 530 грн.; а також постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.08 р. ?ро підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», відповідно до якої починаючи з 01.07.08 р. окремим категоріям осіб встановлено доплату з тим, щоб їх пенсії (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством) досягали таких розмірів: в інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи": III групи – 600 грн.

Суд вважає безпідставним застосування відповідачем при розрахунку розміру основної та додаткової пенсії, передбаченої ст.ст.50,54 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, вищезазначених постанов Кабінету міністрів України, оскільки вказані постанови є підзаконними нормативно-правовими актами, і їх норми щодо регулювання розмірів основної та додаткової пенсії особам, які мають ІІІ групу інвалідності, пов’язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи, суперечать вимогам ст.50, ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому виходячи із встановлених ст.4 ЦК України засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами застосуванню не підлягають.

Таким чином, суд вважає, що дії відповідача щодо невиплати позивачу з 01.08.04 р. по 31.12.07 р. та з 22.05.08 р. і по даний час пенсії у розмірі, не нижчому за 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі, 50 % мінімальної пенсії за віком, є протиправними.

Вирішуючи позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу за період з 06.07.04 р. по 31.07.04 р., суд виходив з наступного.

Судом встановлено, що до 01.08.04 р. позивач отримував соціальну пенсію як інвалід дитинства на підставі ст.93 Закону України ?ро пенсійне забезпечення”.

Відповідно до преамбули до Закону України „Про реабілітацію інвалідів в Україні”, дитина-інвалід - особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності та викликає необхідність надання їй соціальної допомоги і захисту.

Судом встановлено і представником відповідача не оспорюється, що позивач ОСОБА_1.  досягнув повноліття 09.07.04 р.

Частиною 4 ст.54 вищезазначеного Закону визначено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком. У такій редакції вищезазначена норма діє відповідно до Закону України „Про внесення змін до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 17.06.93р.

Отже, з моменту встановлення позивачу причинного зв’язку захворювання з Чорнобильською катастрофою (з 06.07.04 р.) і до досягнення ним повноліття (09.07.04 р.) позивачу слід було нараховувати пенсію у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.

Оглядом пенсійної справи позивача встановлено, що із заявою про перерахунок йому пенсії по інвалідності ЧАЕС  після досягнення повноліття до УПФ м.Кузнецовська він звернувся 19.07.04 р. (арк.пенс.справи 31)

Відповідно до ст.84 Закону України „Про пенсійне забезпечення», перерахунок призначеної пенсії при виникненні права на підвищення пенсії – провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15-го числа.

Отже, суд прийшов до висновку, що дії відповідача щодо переведення ОСОБА_1. з соціальної пенсії як інваліда дитинства на пенсію по інвалідності (в даному випадку, інвалідності ЧАЕС як інваліду ІІІ категорії) саме з 01.08.04 р. є правомірними, та будь-яких правових підстав для зобов’язання відповідача здійснити йому перерахунок пенсії за період з 09.07.04 р. по 31.07.04 р. не вбачає.

Суд вважає, що при визначення конкретних розмірів пенсії слід застосовувати розмір мінімальної пенсії за віком, визначеного у ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як іншими нормативно-правовими актами, в тому числі і спеціальним законом, розмір мінімальної пенсії за віком не визначено. При цьому, положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не слід брати до уваги, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем права на підвищення пенсії відповідно до закону.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що базою для розрахунку мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат, є прожитковий мінімум. Отже, величиною мінімальної пенсії за віком, від якої має бути фактично вирахувано нижчу межу пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою як дітям-інвалідам, так і по IIІ групі інвалідності (відповідно 3 мінімальних пенсії за віком та 6 мінімальних пенсій за віком), а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю таких осіб, є встановлений законом прожитковий мінімум.

Отже, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, та наявність підстав для зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до вимог статті 54 і статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 06.07.04 р. по 09.07.04 р. як дитині-інваліду, захворювання якого пов’язано з Чорнобильською катастрофою, в розмірі, не нижчому 3 мінімальних пенсій за віком, з 01.08.04 р. по 31.12.07 р. та з 22.05.08 р. як інваліду ІII групи інвалідності, пов'язаної із Чорнобильською катастрофою, в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, з виплатою додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю (постраждалому категорії 1), в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст.50, 54, 67, 71 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, керуючись ст.ст. 4, 10, 15, 60, 81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України, пов’язану з відмовою у перерахунку ОСОБА_1 розміру пенсії за період з 06.07.04 р. по 09.07.04 р. як дитині-інваліду, захворювання якого пов’язано з Чорнобильською катастрофою, в розмірі, не нижчому 3 мінімальних пенсій за віком, з 01.08.04 р. по 31.12.07 р. та з 22.05.08 р. як інваліду ІII групи інвалідності, пов'язаної із Чорнобильською катастрофою, в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю (постраждалому категорії 1), в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в м.Кузнецовську здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 06 липня 2004 року по 09 липня 2004 року: відповідно до ст.54 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як дитині-інваліду, щодо якої встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, - у розмірі, не нижчому трьох мінімальних пенсій за віком, з 01 серпня 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 27 липня 2010 року: відповідно до ст.54 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як інваліду ІІІ групи інвалідності, пов’язаної з Чорнобильською катастрофою, - у розмірі, не нижчому шести мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особі, віднесеній до категорії 1, інваліду ІІІ групи – у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Звільнити управління Пенсійного Фонду України в м.Кузнецовську від сплати судового збору відповідно до п.34 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України ?ро державне мито”.

На рішення суду може бути подана апеляція.

    Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження рішення та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд.

Головуючий: