РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2010 року справа №2-7192/10
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді: Дзюбановського Ю.І.
при секретарі судового засідання: Чубак С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» в особі Тернопільської філії ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення страхового відшкодування, пені, стягнення моральної шкоди -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, надалі позивач, звернувся до Тернопільського міськрайонного суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» в особі Тернопільської філії ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант», надалі відповідач, враховуючи уточнення позовних вимог, про стягнення 3850,92 грн. неповернутого страхового відшкодування, 148,56 грн. пені та 2500 грн. моральної шкоди.
Позивач в обгрунтування своїх повних вимог посилається на те, що відповідач відмовляється сплатити повну суму страхового відшкодування, неправомірно відмовляє у такій сплаті, невірно трактує норми законодавства, вважаючи, що доплата страхового відшкодування є відшкодуванням податку на додану вартість і бути мати місце при представлені належних доказів сплати суми податку.
Позивач в судове засідання, 26.08.2010р. не з’явився, згідно поданого клоптання просить справу розглядати без його участі. В попередніх засіданнях позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача позовні вимоги заперечує, посилаючись на те, що сума недоплаченого страхового відшкодування є сумою податку на додану вартість і при представлені доказів її понесення позивачу буде повернута вся належна сума.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши норми чинного законодавства, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи 14 червня 2009 року за участю автомобілів НОМЕР_1, право керування яким на підставі довіреності від 27.09.2008р. належить позивачу та автомобілем НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 відбулася дорожньо-транспортна пригода, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, що підтверджується довідкою ВДАІ м. Тернополя про факт ДТП на перехресті вулиць Лучаківського-Бережанська.
Згідно із полісу серії ВС №3909160 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОСОБА_2, який є власником автомобіля «Субару Форестер» д/н НОМЕР_2 є страхувальником і особою, цивільно-правова відповідальність якої за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю, майну третіх осіб під час експлуатації транспортного засобу застрахована.
Позивач по справі є потерпілим, тобто особою, якій внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода.
Згідно ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.
За правилами ст.ст. 36, 37 вказаного Закону після розгляду страховиком наданих йому документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкоування. Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Як підтверджується матеріалами справи згідно висновку досліджень, дані для якого бралися за допомогою програмного комплексу «Audatex» вартість матеріального збиту з технічої точки зору, заподіяного власнику автомобіля AUDI А6 2.4і Quattro реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 23105,47 грн.
Згідно розрахунку страхового відшкодування, затвердженого начальником управління врегулювання збитків ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» від 16.09.2009р. страхове відшкодування становить 19254,55 грн. Згідно страхового акту №ЦВ/09/0310 від 12.11.2009р. зафіксовано розмір страхового відшкодування в розмірі 19254,55 грн.
Як свідчить платіжне доручення №2888 від 12.11.2009р. ОСОБА_1 було перераховане страхове відшкодування в сумі 19254,55 грн.
Позивачем на адресу ТДВ СК «Альфа-Гарант» була направлена претензія від 16.11.2009р. про виплату страхового відшкодування в повному обсязі, яка була залишена без належного реагування та задоволення.
Згідно поданого заперечення відповідач зазначає, що ТДВ СК «Альфа-Гарант» виконала та виплатила страхове відшкодування в розмірі 19254,55 грн. Для здійснення доплати страхового відшкодування, а саме відшкодування податку на додану вартість ОСОБА_1 повинен надати докази (акт виконаних робіт, товарний, фіскальний чек або прибутковий касовий ордер) того, що ПДВ було сплачено при відновлювальному ремонті транспортного засобу і за наявності у особи, яка проводить ремонт свідоцтва платника податку на додану вартість. Таким чином, у разі не проведення відновлювального ремонту транспортного засобу позивач не поніс витрат, пов’язаних зі сплатою сум податку на додану вартість, а страховик не повинен відшкодовувати витрати, пов’язані з ПДВ, які не виникли у потерпілої особи.
Однак, дані твердження відповідача не грунтуються на нормах чинного законодавства.
Так, згідно ст. 6 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченного транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
За положеннями статтей 8, 9 Закону України «Про страхування» страховий випадок – це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Страхова виплата – це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування – це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
За таких обставин, враховуючи порядок, визначений в Законі України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо виплати страхового відшкодування без розмежування суми відшкодування та податку на додану вартість, відсутність в статті 35 даного Закону будь-яких посилань на представлення особою, яка має право на відшкодування додаткових документів в підтвердження суми страхового відшкодування, як зазначає відповідач (акт виконаних робіт, тований, фіскальний чек або прибутковий касовий ордер), вимоги щодо обов’язковості перебування особи, яка проводить ремонтно-відновлювальні роботи на загальній системі оподаткування, відсутність виключення з вартості матеріального збитку суми податку на додану вартість у Полісі обов’язкового страхування і в «Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої Наказом МЮ України, ФДМ України 24.11.2003р. №142/5/2092, суд прийшов до висновку, що відповідачем в даному випадку порушенні права позивача як потерпілого, які полягають у не виплаті повної суми страхового відшкодування при дотриманні самим ОСОБА_1 всіх умов договору та норм Закону в частині повідомлення страхової компанії про страховий випадок та подання відповідних документів, передбачених Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що самим відповідачем не заперечується.
Крім цього, суд зазначає, що відповідачем у поданому запереченні ототожнюються поняття доплати страхового відшкодування із самим відшкодуванням податку на додану вартість, сума якого буде сплачена в разі надання позивачем доказів його сплати. Згідно п.п. 3.2.3 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» не об’єктом оподаткування надання послуг із страхування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності, а не відшкодування вартості матеріального збитку потерпілого.
Наявність первинних документів, які б підтверджували сплату сум ПДВ суб’єктом підприємницької діяльності, які є платником податку на додану вартість (юридичною особою чи суб’єктом підприємницької діяльності – фізичною особою), на які посилається відповідач і в разі представлення яких позивачу буде доплачене страхове відшкодування необхідні для включення сум податку на додану вартість такими суб’єктами до податкового кредиту та подальше відшкодування суми податку з Державного бюджету. Тому, зазначені вимоги поширюються на діяльність суб’єктів господарювання з відповідними податковими органами, відносини між якими з даного питання врегульованні нормами податкового законодавства, і ні яким чином не поширюються на питання здійснення виплати страхового відшкодування, які регулюються цивільним законодавством шляхом укладення відповідного договору (полісу) між страховиком та страхувальником.
Положення статті 12 Закону України України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо зменшення суми страхового відшкодування на суму франшизи в даному випадку не застосовується, оскільки страховиком в Полісі серії ВС №3909160 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів сума франшизи встановлена нуль гривень.
Також, згідно п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодуування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня.
За загальними умовами забезпечення виконання зобов’язання, передбаченими статею 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Таким чином, враховуючи пряму вказівку статті 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо сплати пені за прострочення виплати страхового відшкодування підлягають до задоволення позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 148,56 пені. за період з 16.07.2009р. по 12.01.2010р.
Крім цього позивач просить стягнути із відповідача 2500 грн. моральної шкоди, спричиненої неналежним виконанням зобов’язань по своєчасній виплаті страхового відшкодування, не відшкодування суми в добровільному порядку, неодноразові звернення до страхової компанії не дали позитивного результату, що змусило звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів. Такими діями і бездіяльністю щодо несвоєчасного відшкодування позивач постійно нервується, в зв’язку із тривалим ремонтом автомобіля та відсутністю грошової компенсації виникають суперечки в сім’ї, порушився нормальний життєвий ритм, неможливість продовження активного громадського життя.
У відповідності до положень статей 16, 23 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Постановою Пленуму ВСУ від 31.03.1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» надано визначення моральної шкоди, під якою розуміються втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно пункту 3 Постанови визначено, що відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуально), у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя.
При зменшенні розміру заявленої позивачем та присудження до стягнення 1000 грн. моральної шкоди суд враховував обставини, а саме не здійснення у встановленні нормами законодавства терміни відшкодування страхового відшкодування, необгрунтовані відмови у здійснення такого відшкодування, що зумоливо позивача звернутися до суду, не врегулювання спору в судовому порядку
За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задовлення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, грунтуються на нормах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір відшкодовується позивачу пропорційно сумі задоволених позовних вимог. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення стягуються з відповідача на користь позивача в повному розмірі.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212, 214, 215, 218, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 16, 23, 525, 526, 548 Цивільного кодексу України, Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (бульвар Лесі Українки,26, м. Київ, ідент. код 32382598) в особі Тернопільської філії ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» (вул. Соломії Крушельницької,14, м. Тернопіль, ідент. код 33998290) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) – 3850,92 грн. страхового відшкодування; 148,56 грн. пені; 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення; 39,99 грн. судового збору; 1000 грн. моральної шкоди.
3. В частині стягнення 1500 грн. моральної шкоди – в задоволенні відмовити.
Суддя Ю.Дзюбановський