Справа № 2-1229/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17.09.2010р. Дніпровський районний суд м. Херсона у складі

головуючої судді                                           Решетова В.В.

при секретарі                                                 Довгій Л.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом ВАТ "БТА Банк" до ОСОБА_1, Приватного підприємства «Нові смакові технології» про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ВАТ "БТА Банк" про визнання умов договору частково недійсними, -

встановив:

Позивач звернувся із зазначеним позовом посилаючись на те, що 07.09.2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ «БТА Банк» було укладено кредитний договір № 69/07-С на підставі якого банк надав ОСОБА_1 450.000 доларів США зі сплатою 13,5% річних. В свою чергу позичальник зобов'язався повертати кредит частинами згідно графіку повернення кредиту. 07.09.2007р. між банком, позичальником ОСОБА_1 та ПП «Нові смакові технології» укладено договір поруки згідно якого а ПП «Нові смакові технології» взяв на себе зобов'язання відповідати перед Банком за виконання ОСОБА_1 усіх зобов'язань в повному обсязі, що виникають з кредитного договору. Взяті на себе зобов'язання відповідачі не виконують в результаті чого станом на 25.03.2009р. виникла заборгованість яка складає 112705,49 доларів США. Просить стягнути солідарно з відповідачів зазначену суму заборгованості, стягнути з ПП «Нові смакові технології» 406120,50грн. пені, судові витрати покласти на відповідачів.

ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ВАТ "БТА Банк" в якому просить суд визнати недійсними положення п. 6.5. кредитного договору № 69/07-С від 07.09.2007 p., а саме: «У разі прострочення Позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати відсотків за його користування та/або інших платежів згідно умов цього договору, Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Кредитор пеню. За домовленістю сторін пеня встановлюється у розмірі 0,5% (нуль цілих п'ять десятих) відсотка, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення. Якщо сума пені, розрахована згідно умов цього пункту Договору буде меншою 10 (десяти) гривень за кожний день прострочення, сума пені автоматично вважається такою, що становить 10 (десять) гривень за кожний день прострочення виконання зобов'язання»; визнати недійсним пункт 6.6. кредитного договору № 69/07-С від 07.09.2007p.

В судовому засіданні представник ВАТ "БТА Банк" уточнив позовні вимоги в зв'язку з тим, що станом на 13.05.2009р. заборгованість за кредитом зросла та просив стягнути з відповідачів прострочену заборгованість за кредитом у сумі 46069,47 доларів США, заборгованість по простроченим відсоткам в сумі 79153,47 доларів США, пеню - 1163130,88 грн., борг по 3% річних у сумі 2497,45 доларів США та судові витрати; стягнути з ПП «Нові смакові технології» пеню за договором поруки у сумі 733521,75грн. Зустрічний позов не визнав просив у його задоволенні відмовити у повному обсязі.

Представник відповідачів у судовому засіданні первісний позов визнав частково в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту та нарахованих відсотків – в частині стягнення пені позов не визнав. Зустрічний позов підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позовні вимоги.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно кредитного договору № 69/07-С від 07.09.2007 р. ВАТ "БТА Банк" надав ОСОБА_1 кредит у сумі 450.000 доларів США строком до 07.09.2015р. з відсотковою ставкою 13,5%  річних

Згідно договору поруки від 07.09.2007р. ПП «Нові смакові технології» зобов'язалося перед банком відповідати за виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань по вищезазначеному кредитному договору в повному обсязі.

Відповідачі, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконують в результаті чого станом на 13.05.2009р. виникла заборгованість, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом у сумі 46069,47 доларів США   (що   станом   на   13.05.2009р.   еквівалентно   352684,83грн.), заборгованості по прострочених відсотках у сумі 79153,47 доларів США, (що  станом  на  13.05.2009р.  еквівалентно  605.959,39грн.)  пені, нарахованої у  зв'язку з несвоєчасним поверненням кредиту у сумі 424 699,23грн.,  пені,  нарахованої  у  зв'язку  з  несвоєчасною сплатою  відсотків  у  сумі  738431,65грн.,  боргу  по  3%  річних  за несвоєчасне погашення  кредиту та сплаті відсотків у сумі 2497,45 доларів  США   (що  еквівалентно  16871,52грн.).

Пеня по кредитному договору № 69/07-С від 07.09.2007 р., нарахована відповідно до п.6,5  Кредитного договору, у зв'язку з несвоєчасним поверненням кредиту у сумі 424 699,23грн.,  та у  зв'язку  з  несвоєчасною сплатою  відсотків та складає 738431,65грн.

Пеня, нарахована Приватному підприємству «Нові смакові технології» відповідно п.3.3 Договору поруки за період з 25.01.2009р.  по 13.05.2009р.  та складає 733521,75грн.

Судом встановлено, що відповідно до п. 6.5. Кредитного договору № 69/07-С від 07.09.2007 р. у разі прострочення Позичальником зобов'язань з погашення Кредиту та/або сплати відсотків за його користування та/або інших платежів згідно умов цього Договору, Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Позивача пеню. За домовленістю сторін пеня встановлена у розмірі 0,5 (нуль цілих п'ять десятих) відсотка, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Суд вважає, що положення пункту 6.5. кредитного договору, щодо визначення пені у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань є несправедливими у розумінні п.п. 5 частини 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки встановлюють вимогу щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. Так, виходячи із змісту п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців (тобто через 180 днів) від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, розмір пені за шестимісячний період порушення зобов'язання складатиме 90% розміру несплаченого платежу (0,5% за кожен день х 180 днів).

Крім того, як вбачається із змісту підпунктів «а», «в» пункту 10.1 розділу 10 «Відповідальність позивальника» кредитного договору, за порушення строків повернення Кредиту та строків сплати процентів за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

У той же час, у розділі 6 ( «Проценти за користування кредитом») кредитного договору, а саме: у пункті 6.5, яким передбачено порядок дострокового повернення кредиту, передбачена пеня у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Таким чином, враховуючи, що відповідальність позичальника за кредитним договором чітко визначена у розділі 10 кредитного договору, яким розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків встановлено у розмірі подвійної облікової ставки, суд вважає, що положення пункту 6.5. кредитного договору, якими пеню визначено у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань, але не менше 10 гривень за кожен день прострочення. Тобто вимоги розділу 10- кредитного договору та вимоги п. 6.5 вказаного договору суперечать одна іншій, тому суд вважає, що позивачу по первісному позову слід було нарахувати пеню відповідно до підпунктів «а», «в» пункту 10.1 розділу 10 «Відповідальність позивальника» кредитного договору.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» перелік несправедливих умов, передбачених даною нормою, у договорах із споживачами не є вичерпним. Таким чином, суд, відповідно до ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», може визнати несправедливими, а, відповідно - недійсними, умови договорів із споживачами, які хоча безпосередньо і не передбачені ст. 18 Закону, але наслідком яких є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача

Пунктом 6.6. кредитного договору передбачено, що при недостатності коштів позичальника для оплати повної суми поточної заборгованості за даним договором, наявні кошти Позичальника в першу чергу спрямовуються на оплату нарахованої неустойки за прострочення виконання зобов'язання та комісій, в другу чергу - сплату нарахованих відсотків за користування кредитом, в третю чергу - на погашення кредиту (капіталу внеску).

Із змісту даного пункту вбачається, що позичальник фактично позбавляється можливості контролювати правильність та правомірність нарахування банком штрафних санкцій та впливати на зарахування коштів, тобто Позичальник штучно позбавляється можливості виконати зобов'язання за кредитним договором (оплату процентів та повернення кредиту ) не сплативши штрафні санкції.

Відповідно до ч. 5 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги по зустрічному позову та визнати недійсними п. 6.5. та пункт 6.6. кредитного договору № 69/07-С від 07.09.2007p.

Відповідно до ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Судом встановлено, що відповідно до п. 3.3 договору поруки від 07.09.2007р., у разі невиконання поручителем вимоги, пред'явленої згідно з п.2.1 Кредитного договору і в зазначені в ньому терміни, поручитель сплачує банку пеню із розрахунку 1% від суми зазначеної у вимозі заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.

Суд вважає, що нарахування банком Приватному підприємству «Нові смакові технології» відповідно п.3.3 Договору поруки пені за період з 25.01.2009р. по 13.05.2009р. у сумі 733521,75грн. є передчасним та таким, що не відповідає вимогам закону, а саме ст.. 555 ЦК України, оскільки спір про стягнення заборгованості по сплаті кредиту та відсотків по кредитному договору № 69/07-С від 07.09.2007р. з відповідачів не вирішено у суді, тому суд вважає банком безпідставно нараховано пеню Приватному підприємству «Нові смакові технології» у сумі 733521,75грн., оскільки суду не зрозуміло виходячи з якої суми заборгованості банком нараховувалась сума пені, а тому суд, вважає, що пеня Приватному підприємству «Нові смакові технології» стягненню на користь банку не підлягає, як безпідставно нарахована.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за  порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України в разі порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Стаття 1054 та ст. 1050 ЦК України, надає позикодавцю, тобто Банку, право в разі прострочення позичальником повернення чергової частини вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає що стягненню з відповідачів у солідарному порядку підлягає заборгованість станом на 13.05.2009р. яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом у сумі 46069,47 доларів США   (що   станом   на   13.05.2009р.   еквівалентно   352684,83грн.), заборгованості по прострочених відсотках у сумі 79153,47 доларів США, (що  станом  на  13.05.2009р.  еквівалентно  605.959,39грн.),  боргу 3%  річних  за несвоєчасне погашення  кредиту та сплаті відсотків у сумі 2497,45 доларів  США   (що  еквівалентно  16871,52грн.), а всього 127720,39 доларів США   (що   станом   на   13.05.2009р.   еквівалентно   862,112,63грн.).

Керуючись ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст.ст. 88, 209, 212-215ЦПК України, ст. 526,5309,553,554,1054 ЦК України, суд -

вирішив:

Позов ВАТ "БТА Банк" до ОСОБА_1, Приватного підприємства «Нові смакові технології» про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути   солідарно   з   ОСОБА_1 та Приватного підприємства «Нові смакові технології» на користь ВАТ "БТА Банк"   заборгованість   13.05.2009р. яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом у сумі 46069,47 доларів США   (що   станом   на   13.05.2009р.   еквівалентно   352684,83грн.), заборгованості по прострочених відсотках у сумі 79153,47 доларів США, (що  станом  на  13.05.2009р.  еквівалентно  605.959,39грн.),  боргу 3%  річних  за несвоєчасне погашення  кредиту та сплаті відсотків у сумі 2497,45 доларів  США   (що  еквівалентно  16871,52грн.), а всього 127720,39 доларів США   (що   станом   на   13.05.2009р.   еквівалентно   862,112,63грн.).

Зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсними п. 6.5. та пункт 6.6. кредитного договору № 69/07-С від 07.09.2007p. укладеного між ВАТ "БТА Банк" та ОСОБА_1.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, Приватного підприємства «Нові смакові технології» на користь ВАТ "БТА Банк" 1700 грн. - сплаченого держмита та 30 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                   В.В.Решетов