Справа № 2-367/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13 липня 2010 року                                             м.Кузнецовськ

    Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням

судді Демчини Т.Ю.

при секретарі Мельникович О.М.,

з участю відповідачів ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ВАТ комерційного банку «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

-

в с т а н о в и в :

    Позивач – відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» (надалі - банк) звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 29736,47 грн. заборгованості за кредитним договором, в тому числі заборгованості по кредиту в сумі 20010,97 грн., заборгованості по сплаті відсотків за користування ним в сумі 7718,12 грн., пені за порушення умов договору в сумі 2007,38 грн., а також судових витрат.

    Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до укладеного між позивачем та ОСОБА_3 кредитного договору від 10.06.08 р., відповідач отримав кредит в сумі 25000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом по процентній ставці 36 % річних терміном погашення до 09.06.10 р. Однак позичальник ОСОБА_3 не виконав умов договору та допустив прострочену заборгованість. Оскільки поручителем за зобов’язаннями ОСОБА_3 по кредитному договору виступили ОСОБА_4, заявлено вимогу про солідарне стягнення з відповідачів суми боргу.

Для прийняття участі у судовому засіданні представник позивача до суду не з’явився, подавши заяву про повне підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_3.в судовому засідання вимоги позовної заяви визнав в повному обсязі та пояснив, що він з грудня 2008 року утримується під вартою, що і стало причиною несвоєчасної сплати коштів за кредитними зобов’язаннями.

ОСОБА_4 вимоги позовної заяви визнала частково, визнала позов частині стягнення суми неповернутого кредиту та категорично заперечила вимоги щодо стягнення відсотків за користування ним та пені. Заперечення обґрунтовувала скрутним матеріальним становищем, а також тим, що її чоловік ОСОБА_3 з об’єктивних причин не мав можливості сплачувати кредит.

    Суд, заслухавши пояснення відповідачів, дослідивши та оцінивши у сукупності докази у справі, приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю. Підставами для такого висновку суду є наступне.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 10.06.08 р. між позивачем та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 14/25/ЕК-2008-980, згідно якого відповідач ОСОБА_3 отримав кредит в сумі 25000,00 грн. терміном на 2 роки зі сплатою 36 % річних. За умовами договору та у відповідності до графіку погашення заборгованості, ОСОБА_3 зобов’язувався перераховувати банку щомісяця кошти на погашення тіла кредиту та процентів за користування ним рівними частинами (пп.1.1, 1.3, 3.1 кредитного договору).

У забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов’язань за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_4 10.06.08 р. укладено договір поруки, згідно умов яких відповідач ОСОБА_4 на добровільних засадах взяла на себе зобов’язання перед банком відповідати за зобов’язаннями ОСОБА_3 що виникають з умов кредитного договору, і у випадку невиконання ним зобов’язань нести солідарну відповідальність перед банком разом з позичальником (пп.1.1, 1.2 договорів поруки).

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

З розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що ОСОБА_3 допустив порушення строків внесення ануїтентних платежів.

Так як строк кредитного договору, укладеного банком з ОСОБА_3, на момент розгляду справи сплинув, суд прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення простроченої кредитної заборгованості.

З наявних в матеріалах справи копій листа банку № 504 від 16.12.09 р., № 175 від 17.06.09 р. вбачається, що банк повідомляв ОСОБА_3 про настання строку дострокового повернення кредитних коштів.

Отже, суд прийшов до висновку про доведеність позивачем підстав для стягнення заборгованості за кредитом в цілому.

Заборгованість ОСОБА_3 по поверненню кредиту за кредитним договором згідно з розрахунком складає 29736,47 грн., в тому числі заборгованість по кредиту – 20019,97 грн., заборгованість по сплаті відсотків за користування ним – 7718,12 грн., пеня за порушення умов договору – 2007,38 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом достовірно встановлено, що з грудня 2008 року ОСОБА_3 утримується під вартою у зв’язку з кримінальною справою відносно нього, яка на даний час розглядається Кузнецовським міським судом.

З огляду на зазначену обставину, суд прийшов до висновку про відсутність вини ОСОБА_3 у несвоєчасному погашенні кредитних зобов’язань, отже, про відсутність підстав для стягнення з нього та ОСОБА_4 неустойки (пені).

Отже, сума кредитних зобов’язань ОСОБА_3, визнана судом обґрунтованою, становить: 20019,97 грн. (заборгованість по кредиту) + 7718,12 грн. (заборгованість по сплаті відсотків за користування ним) = 27729,09 грн.

Відповідно до ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, суд вбачає підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно з відповідачів.

Судові витрати слід стягнути пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.554, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 11, 60, 81, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

    Позов задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку ?адра” 27729 (двадцять сім тисяч сімсот двадцять дев’ять) грн. 09 коп. заборгованості за кредитним договором.

    Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку ?адра” понесені позивачем судові витрати в сумі 389 (триста вісімдесят дев’ять) грн. 19 коп.

    На рішення суду може бути подана апеляція.    

    Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження рішення та апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд.

Головуючий: