Справа № 2-238/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

05 серпня 2010 року                                                        м.Кузнецовськ

    Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням

судді Демчини Т.Ю.

при секретарі Мельникович О.М.,

з участю позивача ОСОБА_3,

представника позивача ОСОБА_4,

відповідача ОСОБА_5,

представника відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про повернення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_7, фізичної особи – підприємця ОСОБА_9 про повернення коштів, набутих без достатньої правової підстави та відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 21.09.09 р. позивачка уклала з відповідачем ОСОБА_5, який працює водієм фірми ?ІНС”, яка надає послуги з перевезення пасажирів маршрутом Кузнецовськ - Київ, до м.Києва передачу для сім’ї дочки ОСОБА_10, а саме – господарську сумку з продуктами харчування, а також банківську упаковку грошей в сумі 10000,00 грн. у валюті українська гривня, 100 купюр номіналом по 100 грн., за що заплатила ОСОБА_5 10 грн. 22.09.09 р. позивачка дізналась від дочки ОСОБА_10 про те, що її сім’я отримала передачу від іншого водія фірми ?ІНС” ОСОБА_7, однак згодом позивачка з’ясувала, що грошові кошти ОСОБА_10 не отримала, а відповідачі передали її чоловіку ОСОБА_11 лише господарську сумку з продуктами харчування. Позивачка вважає, що гроші в сумі 10000,00 грн. ОСОБА_5 або ОСОБА_7 привласнені, між нею та працівником фірми ?ІНС”, власником якої є фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_9, було укладено усний договір про надання послуг, і у зв’язку з неналежним виконанням ОСОБА_5 та ОСОБА_7 зобов’язань за цим договором їй спричинено шкоду. ОСОБА_3 просила суд стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_7, фізичної особи – підприємця ОСОБА_9 10000,00 грн., які ті зберігають без достатніх правових підстав, а також стягнути з них солідарно моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн., завдану позивачці неналежним виконанням договору про надання послуг.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги в повному обсязі та пояснила, що 21.09.09 р. вона разом з чоловіком ОСОБА_12 особисто передала ОСОБА_5 господарську сумку з продуктами харчування, а також банківську упаковку грошей на загальну суму 10000,00 грн. Такі передачі передавались нею і раніше, і ніколи не виникало проблем з поверненням передач отримувачам. Того дня ОСОБА_3 заплатила ОСОБА_5 10 грн. за те, що він перевезе автобусним маршрутом до м.Києва передачу та гроші. Коли наступного дня вона зателефонувала до своєї дочки ОСОБА_10, то дізналась, що її чоловік ОСОБА_11 на автовокзалі в м.Києві отримав господарську сумку з продуктами харчування. Однак про передачу грошей вона дочці не розповідала, бажаючи зробити сюрприз, а тому не уточнювала у неї, чи отримав ОСОБА_11 гроші. 10 жовтня 2009 року з розмови з дочкою їй стало відомо про те, що ніяких грошей водії фірми ?ІНС” ОСОБА_5 або ОСОБА_7 ОСОБА_11 не передавали. ОСОБА_3 пояснила також, що в присутності працівника фірми ?ІНС” ОСОБА_13 ОСОБА_5 визнавав, що отримав від позивачки 21.09.09 р. гроші в сумі 10000,00 грн., та пояснював, що 22.09.09 р. передав їх ОСОБА_11 Однак в подальшому він відмовився як повертати гроші, так і розмовляти з даного приводу. ОСОБА_3 також пояснила, що до органів міліції з приводу привласнення її грошей вона не зверталась.

Представник позивачки ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви та пояснив, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з відома СПД ОСОБА_9 був укладений усний договір перевезення багажу, за умовами якого ОСОБА_5 за грошову винагороду в розмірі 10 грн. взяв на себе зобов’язання прийняти від ОСОБА_3, перевезти до м.Києва та передати ОСОБА_11 господарську сумку та грошові кошти в розмірі 10000,00 грн., однак передав лише сумку, а гроші привласнив, а тому просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_5 подав до суду письмові заперечення проти позовних вимог. Заперечення обґрунтовував тим, що будь-якого договору з ОСОБА_3 на перевезення багажу він не укладав, оплати за надання такої послуги не отримував, твердження позивачки про передачу йому 21.09.09 р. грошей в розмірі 10000,00 грн. не відповідає дійсності, домовленостей будь-якого характеру між ним та позивачкою не було, передачу від ОСОБА_3 він прийняв як приватна особа, передав її 22.09.09 р. в м.Києві особисто ОСОБА_11, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 до його відносин із ОСОБА_3 з приводу передачі господарської сумки не мають.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 пояснив, що працює водієм фірми ?ІНС”, яка надає послуги з перевезення пасажирів та багажу автомобільним маршрутом Київ - Кузнецовськ та Кузнецовськ - Київ. Він особисто знайомий з позивачкою та неодноразово на її прохання надавав їй безоплатно послуги по перевезенню багажу, однак здійснював це як фізична особа, не ставлячи до відома адміністрацію фірми або інших її працівників. ОСОБА_5 підтвердив, що 21.09.09 р. ОСОБА_3 звернулась до нього з проханням передати до м.Київ господарську сумку для сім’ї своєї дочки, на що він погодився. ОСОБА_5 категорично заперечив отримання від ОСОБА_3 грошей в розмірі 10000,00 грн. для передачі ОСОБА_11, а також грошей в сумі 10 грн. як оплату своїх послуг. Він пояснив, що 22.09.09 р. особисто передав ОСОБА_11 господарську сумку, і про будь-які гроші ОСОБА_11 його не запитував. ОСОБА_5 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у зв’язку з їх безпідставністю.

Представник ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_6 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв’язку з їх безпідставністю з підстав, викладених у письмових запереченнях ОСОБА_5

Відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_9 в судове засідання не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляли.

Заслухавши пояснення учасників процесу, покази свідків, дослідивши інші докази та оцінивши їх у сукупності, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Підставами для такого висновку суду стало наступне.

З пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_5 судом встановлено і учасниками процесу не оспорюється, що 21.09.09 р. ОСОБА_3 передала ОСОБА_5 господарську сумку з продуктами харчування, які ОСОБА_5 зобов’язався 22.09.09 р. в м.Києві передати ОСОБА_11 Учасниками процесу не оспорюється, що взяті зобов’язання щодо передачі господарської сумки ОСОБА_5 виконав.

ОСОБА_3 допитана як свідок суду показала, що 21.09.09 р. вона передала ОСОБА_5 для передачі 22.09.09 р. в м.Києві ОСОБА_11 10000,00 грн., за що заплатила ОСОБА_5 10 грн. Дана обставина ОСОБА_5 оспорюється.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що крім господарської сумки, ОСОБА_3 21.09.09 р. ОСОБА_5 передано також грошові кошти в сумі 10000,00 грн. для передачі ОСОБА_11, а також 10,00 грн. як оплату за послугу перевезення багажу.

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що 22.09.09 р. він на залізничному в м.Києві отримав від ОСОБА_7 господарську сумку з продуктами харчування, передану його тещею ОСОБА_3, будь-яких грошових коштів ОСОБА_5 йому не передавав та про їх передачу не повідомляв.

Свідок ОСОБА_13 суду показала, що фірмою ?ІНС” дійсно надаються послуги не лише з перевезення пасажирів, а й перевезення багажу. Однак для цього необхідно звернутись до офісу фірми, залишивши передачу, оплатити ці послуги, отримати підтвердні документи, тобто оформити договір перевезення. ОСОБА_13 показала, що ОСОБА_3 21.09.09 р. до фірми ?ІНС” не зверталась, будь-які грошові кошти не залишала, будь-яких зобов’язань перед нею фірма ?ІНС” не має. ОСОБА_13 заперечила визнання ОСОБА_5 у її присутності факту отримання від ОСОБА_3 21.09.09 р. будь-яких грошових коштів для передачі ОСОБА_11

Відповідно до ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст.208  ЦК України, правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, належить вчиняти у письмовій формі.

Отже, суд прийшов до висновку, що у разі укладення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 договору про надання послуг з перевезення грошових коштів в сумі 10000,00 грн., такий правочин слід було укладати у письмовій формі.

Статтею 218 ЦК України передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

З огляду на зазначену норму, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для прийняття до уваги показань свідків ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_11 у підтвердження факту передачі грошей.

Судом встановлено і учасниками процесу не оспорюється, що будь-які письмові документи (розписки, договори, тощо), аудіо-, відеозаписи та будь-які інші докази передачі ОСОБА_3 ОСОБА_5 21.09.09 р. грошових коштів в розмірі 10000,00 грн. у учасників процесу відсутні.

Отже, суд вважає, що факт передачі грошей в сумі 10000,00 грн. ОСОБА_3 ОСОБА_5 для подальшої передачі ОСОБА_11 в суді не доведений.

За таких обставин суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог як в частині повернення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави, так і в частині стягнення моральної шкоди.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.8, 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.208, 218, 639 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

    У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, набутих без достатніх правових підстав, та моральної шкоди з ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, відмовити в повному обсязі у зв’язку з безпідставністю позовних вимог.

    Звільнити ОСОБА_3 від сплати судового збору на підставі п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України ?ро державне мито”.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд.

Головуючий: