Справа №2-309/2007 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

14 березня 2007року Комінтернівського районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді- Колодязної І.М.

при секретарях -Манжос М.В., Яшневій С.Г

за участю адвоката - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, посилаючись на те, що в період шлюбу з відповідачкою, ними спільно була придбана квартира АДРЕСА_1 У 1989 році він був засуджений за скоєння злочину і відбував покарання у місцях позбавлення волі. За цей час відповідачка виписала його з квартири та у 2004 році отримала свідоцтво про право власності на квартиру на своє ім"я, позивач з цим не згоден та вважає, що має право на половину квартири, просить її поділити, визнавши за ним право власності на 1/2 частину квартири.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представники ОСОБА_1 та ОСОБА_4 підтримали позовні вимоги в повному обсязі, пояснивши, що ОСОБА_2 незаконно володіє АДРЕСА_1 так як гроші за пай вносились особисто позивачем, а квитанцію заповнювала відповідач, крім того, ОСОБА_1 стало відомо про те, що спірна квартира вже йому не належить лише після звільнення з місць позбавлення волі та звернення до КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», тому він міг звернутися до суду за захистом порушених прав лише зараз.

Відповідач ОСОБА_2 та її адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали, пояснивши, що пай за спірну квартиру було виплачено відповідачем за власні кошти, накопичені до реєстрації шлюбу з позивачем, крім того, пай на ім'я останнього, 12.08.1988 року він перевів на ім'я дружини, оскільки нею була погашена заборгованість по квартплаті. Також: ОСОБА_2 посилалась на те, що за постановою слідчого було описано все майно, яке належить ОСОБА_1 та частину спірної квартири в протоколі опису не вказано. 06.12.1989 року шлюб між: сторонами було розірвано, про що позивач знав ще знаходячись в місцях позбавлення волі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши письмові докази прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Спірною є квартира АДРЕСА_1

5.10.1988 року відповідачем ОСОБА_2 на рахунок ЖБК " Льодинка" було внесено пай в розмірі 3494 руб, що підтверджується квитанцією № б від 5.10.1988 року (а. с.

12).

Рішенням Комінтернівського райвиконкому міста Харкова від 18.10.1988 року за № 366-1 в члени ЖБК „Льодинка" прийнято ОСОБА_2 та були вирішенні питання, щодо виключення з членів ЖБК ОСОБА_5, в прийомі в члені ЖБК ОСОБА_2. та переоформлення особистого рахунку на спірну квартиру на ОСОБА_2(ар.с.И).

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2005 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації", ЖБК „Льодинка", райвиконком Комінтернівського

2

району м. Харкова про визнання недійсним протоколу № 8 загальних зборів ЖБК „Льдинка", визнання недійсним рішення райвиконкому Комінтернівського району м. Харкова № 366-1 від 18.10.1988 року, визнання недійсним свідоцтва про право власності від 08.11.2004 року, визнання права власності на квартиру в порядку спадщини було відмовлено.

Крім того допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, яка є головою ЖБК «Льодинка», підтвердила, що на документах, які знаходяться в матеріалах справи стоїть стара печатка ЖБК «Льодинка», таким чином документи є справжніми, також: повідомила, що кооператив не має даних хто вносив пай за спірну квартиру, відомо тільки що це було зроблено в травні 1988 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 1988 року, який було розірвано 6.12.1989 року.

Позивач ОСОБА_1 був виписаний зі спірної квартири у зв "язку з засудженням до позбавлення волі в 1989році, звідки був звільнений в 2003 році.

10 січня 2004 року ОСОБА_1 одружився з ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_1.

Згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 8.11.2004 року, посвідченим Комінтернівською районною Радою м. Харкова, квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на праві приватної власності (ар.с5)

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 57 Сімейного кодексу України майно, набуте одним із подружжя за час шлюбу, але за кошти, які належали йому (їй) особисто, є особистою власністю чоловіка (дружини).

Враховуючи, що спірна квартира була придбана ОСОБА_2 на кошти (пай), які належали їй особисто, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Крім того згідно з ч.2 ст. 72 Сімейного кодексу України до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня , коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем ОСОБА_1 пропущено строк позовної давності.

На підставі викладеного  та керуючись ст.ст. 10.11,209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 57, 72 Сімейного кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.