Справа 22ц-1014/ 2006 року                Головуючий 1-ї інстанції:   Савін О.І.

Категорія   32                                Суддя - доповідач апеляційного суду: КутоваТ.З.

УХВАЛА Іменем України

2006   року    липня   місяця   12  дня   колегія суддів судової  палати   в цивільних

справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої:     Вовненко Г.Ю.,

суддів:                                       Колосовського С.Ю.,

Кутової Т.З., при секретарі: Негрун І.О., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 на рішення    Южноукраїнського міського суду    Миколаївської  області    від  28 лютого 2006 року по справі

за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про

визнання таким, що втратив право на користування житловим приміщенням

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 в м. Южноукраїнську Миколаївської області.

Позивач посилався на те, що його син, відповідач по справі не проживає в спірній квартирі понад шість місяців без поважних причин, тому просив задовольнити його позовні вимоги.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 28 лютого 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить зазначене рішення суду скасувати, а по справі ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як видно з матеріалів справи, і таке встановлено судом в квартирі АДРЕСА_1 в м. Южноукраїнську зареєстровано позивача, його колишню дружину ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_2 (а.с. 7).

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 9 жовтня 2003 року було задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2. про вселення та зміну договору найма житлового приміщення. Зазначеним рішенням в користування ОСОБА_3 виділено кімнату площею 12, 2 кв.м, в спірній квартирі, а батьку з сином (сторонам по данній справі) виділено кімнату площею 15, 2 м.кв., прихожу, кухню, туалет і ванну кімнату залишено в загальному користуванні.

Суд, в межах заявлених вимог повно та всебічно дослідив обставини справи, доказам, які надали сторони дав належну оцінку і дійшов вірного висновку про те, що непроживання відповідача в спірній квартирі повязано з неприязливим стосунками з батьком (позивачем по справі) з метою уникнення можливих конфліктів, що є поважною причиною і не може бути підставою, відповідно до смт. 71 ЖК України для позбавлення останнього права на користування спірною квартирою.

При вказаних обставинах суд обгрунтовано відмовив в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги про незаконність судового рішення не спростовують наведені висновки суду, а тому не заслуговують на увагу.

Перевіривши законність та обгрунтованність судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308   ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1   - відхилити.

Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 28 лютого 2006 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі   двох місяців з дня її проголошення.