Справа № 2а – 2704/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 вересня 2010 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого: судді – Марцішевської О.М.
при секретарі – Антоновій Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Черкаській області про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАІ ГУМВС України в Черкаській області про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 25.02.2009 року інспектором УДАІ ГУМВС України в Черкаській області Мулявка О.В. винесена постанова про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КпАП України, згідно якої він був притягнутий до адмінвідповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Дану постанову не було направлено на адресу позивача та ним не отримано. Про винесену постанову позивач дізнався лише 07 травня 2010 року тільки коли отримав виклик від державного виконавця. Дана постанова винесена за вчинення адміністративного правопорушення, яке полягало в тому, що 24.02.2009 року на 66 км автошляху Канів – Черкаси на автомобілі марки Даймлер рухався зі швидкістю 83 км. год., чим перевищив швидкість на 33 км/год. З даною постановою не згоден, оскільки вважає, що при її винесенні було допущено ряд грубих порушень нормативно-правових актів, які регламентують порядок фіксації адміністративного правопорушення та порядок притягнення до адміністративної відповідальності. Зокрема, позивач посилається на те, що на місці порушення його ніхто не зупиняв, постанову та протокол ніхто не складав, та в постанові немає відомостей про направлення копії постанови позивачу. Просить суд відновити пропущений строк оскарження постанови, про яку дізнався 07.05.2010 року., визнати протиправною та скасувати вказану постанову, провадження по адміністративній справі закрити в зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлений позов підтримав та просив його задоволити.
Представник відповідача будучи належним чином сповіщеним про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, з заявами до суду не звертався.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.
Відповідно до ст.280 КупАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративним правопорушенням на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП є перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху більш як на 20 кілометрів на годину, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, початку руху, зміни напрямку руху, проїзду спеціальних транспортних засобів.
Судом встановлено, що постановою інспектора УДАІ ГУМВС України в Черкаській області Мулявка О.В. № 671 від 25.02.2009 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України з накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, яке полягало в тому, що 24.02.2009 року об 13-54 год. на 66 км автошляху Канів – Черкаси водій транспортного засобу Даймлер д.н.з. НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_1 рухався зі швидкістю 83 км/год перевищив встановлену швидкість руху на 33 км/год., чим порушив п. 12.9 ПДР України. Результати вимірювання отримані із застосуванням працюючого в автоматичному режимі відео фіксації «Візір»
Відповідно до п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо – патрульної служби Державтоінспекції МВС України, до роботи зі спеціальними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Крім того, згідно п. 13.4. вищевказаної Інструкції, на кожний засіб вимірювання заводиться журнал обліку роботи технічних засобів вимірювання. Він заповнюється працівником ДПС ДАІ, що застосовував прилад при нагляді за дорожнім рухом. Однак, відповідачем не надано доказів щодо того, чи мав інспектор право виносити такі постанови, вивчив інструкцію з експлуатації, склав залік з експлуатації та допущений до роботи з приладом «Сокол»; що робить неможливим встановлення правильності роботи з приладом і достовірності отриманих в ході виміру результатів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати такі відомості про цих співробітників.
Таким чином, складена Постанова не відповідає формі, затвердженої Інструкцією по оформленню матеріалів про адміністративні правопорушення (затверджена наказом МВС № 185 від 22.02.2001р.), що являється грубим порушенням.
У відповідності до ст.ст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Інспектор на мою вимогу не надав сертифікат на даний прилад. Розміри похибок вимірювань співробітник ДАІ мені не повідомив, що у відповідності до вимог зазначеного закону, перешкоджає використанню результатів вимірювань.
На підставі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, що притягується до адмінвідповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення правил дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, іншими документами.
Вимоги даної статті працівником ДАІ також були проігноровані.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Натомість відповідач не надав жодних доказів на підтвердження правомірності винесеної постанови. Таким чином судом було встановлено, що під час складання постанови по справі про адміністративне правопорушення працівником ДАІ були порушені вимоги ст. ст. 258, 268, 283 КУпАП.
Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Як вбачається з пояснень позивача, постанова була складена відповідачем 25 лютого 2009 року, про яку він дізнався лише 07 равня 2010 року що підтверджується викликом до виконавчої служби для сплати штрафу, а тому пропустив строк оскарження з поважної причини, що є підставою для поновлення даного строку.
Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
За таких обставин, суд вважає, що постанова про адміністративне правопорушення № 671 від 25 лютого 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає до скасування.
За відсутністю доведеності вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України провадження в справі у адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КпАП України належить закрити згідно п.1 ст.247 КпАП України в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 159, 160, 161, 163 КАС України, ст. ст. 9, 33, 52, 122, 247, 268, 287-289 КУпАП, суд, -
п о с т а н о в и в:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову № 671 від 25 лютого 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП в розмірі 340 грн. визнати незаконною та скасувати.
Провадження у адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КпАП України закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає. .
ГОЛОВУЮЧИЙ: