У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2010р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-
Франківської області в складі :
Головуючої: Вакарук В.М.,
Суддів: Меленко О.Є., Ясеновенко Л.В.
Секретаря: Вінтоняк О.І.
Апелянта: ОСОБА_1
Представника апелянта: ОСОБА_2
Позивача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача – Соколівська сільська рада про встановлення сервітуту, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Косівського районного суду від 09 липня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Косівського районного суду від 09 липня 2010 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа без самостійсних вимог на стороні відповідача – Соколівська сільська рада про встановлення сервітуту на право проходу та проїзду по земельній ділянці розміром 0,2500 га, яка розташована на присілку Глигул в с.Соколівка Косівського району і належить на праві власності ОСОБА_1 для обслуговування належної на праві власності ОСОБА_3 земельної ділянки 0,1464 в с.Соколоівка Косівського району. Площа сервітуту становить 277,95 кв.м., сервітутне користування є безстроковим та безоплатним, межі сервітуту вказані на плані-схемі встановлених меж, викладених у висновку експерта: довжиною 92,65 м, шириною 3м.
На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про порушення судом першої інстанції вимог процесуального та матеріального права, неправильну оцінку зібраним доказам, невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи. Так, судом не взято до уваги, що з ним позивач не погоджував межі землекористування і без його згоди останньому видали Державний акт про право власності на
_____________________________________________________________________________
Справа №22-ц-4517/10р. Головуючий у 1 інстанції Цалин Б.М.
Категорія 45 Доповідач Вакарук В.М.
землю. Крім того, перед експертом не були постановлені всі питання, які мають суттєве значення по справі, зокрема щодо можливості влаштування для позивача іншого заїзду шляхом спорудження моста через річку. Безпідставно також стягнуто в користь позивача витрати, пов’язані з проведенням експертизи. Тому просив рішення суду скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити.
В засіданні апеляційної інстанції апелянт та його представник вимоги скарги підтримав, позивач вимоги апеляційної скарги заперечив.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що сторонами у встановленому законом порядку були приватизовані земельні ділянки, а оскільки позивач немає заїзду до своєї землі в інший спосіб і в добровільному порядку дане питання вирішити неможливо, судом встановлено земельний сервітут на право проходу та проїзду по земельній ділянці відповідача.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони по справі є суміжними землекористувачами, кожному з них у встановленому законом порядку приватизовано земельні ділянки та видано Державні акти про право власності на землю, які сторонами не оспорюються, як і розміри та межі землекористування. Однак, між сторонами протягом тривалого часу існують неприязненні стосунки з приводу користування заїзду позивачем до своєї земельної ділянки, пл.0,14 га, яка з обидвох сторін межує із земельними ділянками ОСОБА_4 Відповідно до висновку експерта доступ до земельної ділянки позивача можливий тільки через землекористування відповідача, оскільки відсутні інші варіанти.
Враховуючи дані обставини, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст.98,100 ЗК України та ст.ст.401,402,404 ЦК України прийшов до правильного висновку про те, що позивач немає можливості здійснити проїзд до належної йому на праві власності земельної ділянки в інший спосіб, як через земельну ділянку, що належить ОСОБА_1, а тому обґрунтовано задовольнив його вимоги про встановлення сервітуту на право проходу та проїзду по земельній ділянці розміром 0,2500 га, яка розташована на присілку Глигул в с.Соколівка Косівського району і належить на праві власності ОСОБА_1 для обслуговування належної на праві власності ОСОБА_3 земельної ділянки - 0,1464 в с.Соколоівка Косівського району, вказавши площу сервітуту - 277,95 кв.м., яке є безстроковим та безоплатним, із зазначенням межі сервітуту, який вказаний на плані-схемі встановлених меж, викладених у висновку експерта: довжиною 92,65 м, шириною 3м.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності його висновків.
Керуючись ст..ст.307, 308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Косівського районного суду від 09 липня 2010 року рішення залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуюча: В.М.Вакарук
Судді
О.Є.Меленко
Л.В.Ясеновенко