Справа № 2-3695/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

26 лютого 2010 року         Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді                 - Дьоміна О.Л.

при секретарі                     - Шклярук Д.С.

за участю представника позивача         - ОСОБА_1

представника відповідача             - Блинової О.С.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, третя особа: Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

        27.01.2010 року ОСОБА_3 звернувся до Ленінського районного суду                                      м. Дніпропетровська із позовом в якому зазначив, що він проживає в домоволодінні АДРЕСА_1. Право власності на вказане домоволодіння зареєстровано за його матір'ю ОСОБА_5. За своє життя, його мати, 24.06.1996 року у виконкомі Таромськської селищній ради оформила заповіт, яким все належне їй за життя майно заповіла позивачу. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 померла. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді спірного домоволодіння. На протязі 6 місяців після смерті матері він звертався до Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом. Однак окрім нього, із заявою про прийняття спадщини після смерті матері в порядку спадкування за законом до нотаріальної контори звертався також і ОСОБА_6, який є сином ОСОБА_5 від першого шлюбу. За життя матері ОСОБА_6 проживав окремо, відносин с ОСОБА_5 не підтримував, належної уваги не приділяв, матеріально не допомагав. Все життя мати доглядав та утримував позивач. Саме з цих причини мати заповіла все майно йому. Витрати на поховання матері ніс він самостійно. ОСОБА_6 не мав обов’язкової частки у спадщині після смерті матері ОСОБА_5

    ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_6 помер в зв’язку з чим Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора відмовляє йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. На теперішні час він є єдиним спадкоємцем вищевказаного домоволодіння. Будь-які претензії щодо спадкового майна після смерті ОСОБА_5 з боку третіх осіб відсутні.

    Позивач просить суд визнати за ним право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті його матері ОСОБА_5.

У попередньому судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його представник за довіреністю ОСОБА_1 підтримали позовні вимоги повністю, просили їх задовольнити. В об ґ рунтування, посилалися на обставини викладені у позовній заяві.

    Представник відповідача - Виконавчого комітету Ленінської районної у                                     м. Дніпропетровську ради  Блинова О.С. позовні вимоги ОСОБА_3 визнала повністю.

    Представник третьої особи - Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, на письмовий запит суду надіслав копію спадкової справи після смерті ОСОБА_5, жодних заперечень щодо позовних вимог ОСОБА_3 не зазначив.

Відповідно до ст.ст. 130, 174 ЦПК України суд вважає за можливим ухвалити судове рішення у попередньому судовому засіданні та задовольнити позов ОСОБА_3, оскільки відповідач визнав позов повністю, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

В попередньому судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_7 та ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого Таромською селищною радою Дніпропетровської області 13.01.1959 року, /а.с. 14/.

З копій витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно /а.с. 10/, копії технічного паспорту на садибний (індивідуальний житловий будинок) /а.с. 7-9/, копії реєстраційного посвідчення /а.с. 11/, вбачається, що право приватної власності 1/1 частки домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_5.

З копії заповіту /а.с. 12/, посвідченого 24 червня 1996 року керуючим справами виконкому Таромської селищної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська, вбачається, що ОСОБА_5 проживаюча в АДРЕСА_1, на випадок своєї смерті все її майно де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_3.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 померла, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 8365, /а.с. 13/.

Копією домової книги та актом квартального підтверджено, що ОСОБА_3 проживав з померлою ОСОБА_5 у спірному домоволодіння АДРЕСА_1, /а.с. 16-19/.

Із листа Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори від 12.05.2009 року № 726 вбачається, що нотаріальна контора повідомила МБТІ м. Дніпропетровська про те що ОСОБА_3 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_5, /а.с. 27/.

Із спадкової справи /а.с. 30-34/ вбачається що після смерті ОСОБА_5 до Другої державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини зверталися ОСОБА_6. та ОСОБА_3      

Копією актового запису про смерть № 7104 від 12 жовтня 2009 року та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 11.02.2010 року, підтверджено, що ОСОБА_6 у віці 60 років помер. Причиною його смерті стала гіпертонічна хвороба з преважним ураженням серця.  

  Вищевикладені обставини безспірно встановлені судом та підтверджуються поясненнями сторін, а також наданими суду письмовими доказами. Відповідність копій вищевказаних досліджених документів наявних у матеріалах справи їх оригіналам перевірена у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 1251 ЦК України якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах які не заборонені законом. Право власності вважається надбаним правомірно, якщо інше прямо не витікає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання за ним права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає необхідним визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом після смерті його матері ОСОБА_5 право власності на домоволодіння розташоване за адресою:                АДРЕСА_1

            Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3, – задовольнити.

Визнати право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з: А-1 – житлового будинку; Б –літньої кухні; В – погрібу з шийкою; Д – тимчасового сараю; Е – гаражу; З – вбиральні; Ж – душу; К, н 1?8, І – споруд, за ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом після смерті його матері ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, актовий запис № 8365.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя:   //підпис//

Копія вірна:    Суддя:

            Секретар: