Справа № 22 -1212\2006 р. Головуючий у 1 інстанції Мартинова О.О.
Категорія 34 Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2006 колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Славгородської Н.П
суддів: Мурлигіної О.Я., Шолох З.Л.,
при секретарі судового засідання Негрун І.О.,
за участю:
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 квітня 2006 року
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про про стягнення аліментів на його утримання,
ВСТАНОВИЛА:
22 березня 2006 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на його утримання.
Позивач зазначав, що він з 1998 знаходиться у шлюбі з відповідачкою, яка, на час подачі ним позову про стягнення аліментів, звернулася до суду з заявою про розірвання шлюбу. Під час шлюбу він захворів, його визнано інвалідом 2 групи у зв'язку з чим призначена пенсія по інвалідності. Посилаючись на те, що він потребує матеріальної допомоги, а відповідачка таку допомогу не надає, хоча має можливість, позивач просив стягнути на його користь аліменти у розмірі 100 грн. щомісяця.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 квітня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення. На думку апелянта, висновки суду суперечать обставинам справи та вимогам матеріального права.
Відповідачка направила до апеляційного суду заяву, в якої заперечує проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи колегія судців вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив, що сторони перебували у шлюбі з 28 лютого 1998 року, який рішенням Первомайського міськрайонного суду від 27 березня 2006 року розірвано. У період шлюбу позивач став непрацездатним, його визнано інвалідом 2 групи. ОСОБА_1 отримує пенсію, розмір якої на січень 2006 року складав 323 грн. 80 коп.
Суд також встановив, що відповідачка є працездатною, працює та отримує заробітну плату. Однак, розмір її заробітної плати менше пенсії позивача та складає 200 грн.
За такого, суд дійшов вірного висновку про те, що відповідачка не має можливості надавати позивачу матеріальної допомоги. У зв'язку з чим, та відповідно до вимог ст. 76 СК України відмовив в задоволенні позову.
Доводи апелянта про те, що суд не врахував можливість відповідачки сплачувати аліменти за рахунок 1/2 частки квартири, яка належить їй на праві власності не є обґрунтованими, оскільки квартира не є джерелом доходів.
Також не можуть бути взяті до уваги посилання апелянта на отримання відповідачкою допомоги від батьків. Таки доводи лише підтверджують висновки суду щодо неможливості відповідачки надавати матеріальну допомогу колишньому чоловіку.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 квітня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.