Справа № 22-ц-25586/2010 Головуючий 1 інст. – Хайкін В.М.
Категорія: спори, що витікають Доповідач – Колтунова А.І.
із договорів банківського вкладу
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Колтунової А.І.,
суддів колегії - Пилипчук Н.П., Міненкової Н.О.,
при секретарі – Костенко Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу представника відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про стягнення банківського вкладу, -
В С Т А Н О В И Л А:
03 липня 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до відкритого акціонерного товариства комерційний Банк «Надра» (далі ВАТ КБ «Надра») про стягнення банківського вкладу.
Позивач вказувала, що 30 жовтня 2007 року між нею та ВАТ КБ «Надра» був укладений договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (далі - Договір).
Відповідно до п. 3.1. Договору на підставі заповненої анкети клієнта на додаткові послуги від 03 жовтня 2007 року здійснено відкриття відповідних карткового та накопичувального рахунків, в рамках тарифного пакету «Базовий - 465367».
На її накопичувальний рахунок були нараховані накопичувальні грошові кошти на загальну суму 45 000 грн, що підтверджується відповідними квитанціями, виданими відділенням банку № 13 від 03 жовтня 2007 року № 1309 – 40 000 грн. та від 03 квітня 2008 року № 9458 – 5 000 грн.
Згідно з п. 4.2.4. Договору, вкладник має право самостійно розпоряджатися коштами своїх рахунків, дотримуючись чинного законодавства України.
Абзацом 5 п. 2.3. Договору передбачено, що в його рамках банк відповідно до законодавства України, зобов’язується приймати та зараховувати на рахунки кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта щодо перерахування та видачу відповідних сум з рахунків та проведення інших операцій за його рахунками.
03 червня 2009 року ОСОБА_3 надіслала відповідачу заяву з вимогою повернути їй готівкою в повному обсязі суму вкладу, що знаходиться на картковому рахунку, а також сплатити 3% річних за весь період прострочення виконання грошового зобов’язання, однак відповідачем в задоволенні даної заяви було відмовлено.
В позовній заяві позивач просила суд задовольнити її вимоги, стягнути з відповідача на її користь суму банківського вкладу в розмірі 41 636, 92 грн., а також витрати, пов’язані з розглядом справи.
При розгляді справи позивач неодноразово уточнювала позовні вимоги та в кінцевому вигляді просила суд стягнути з відповідача на її користь суму банківського вкладу в розмірі 30 463,19 грн., 3% річних за прострочення виконання договору в розмірі 1 254, 24 грн., інфляційні витрати в сумі 4 142, 68 грн., моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., а також судові витрати по справі: судовий збір – 416 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 250 грн.
Відповідач – представник ВАТ КБ «Надра» в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заочним рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27 квітня 2010 року позов задоволений.
Стягнуто з ВАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_3 - 30 463,19 грн. – сума банківського вкладу відповідно ТП Базовий – 465367, в рамках договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у ВАТ КБ «Надра».
Стягнуто з ВАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_3 – 1 254,24 грн. – 3% річних за прострочення виконання договору по ТП Базовий – 465367, в рамках договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у ВАТ КБ «Надра».
Стягнуто з ВАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_3 – 4 142,68 грн. – інфляційні витрати по ТП Базовий – 465367, в рамках договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у ВАТ КБ «Надра».
Стягнуто з ВАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_3 у відшкодуванні завданої моральної шкоди 5 000 грн.
Стягнуто з ВАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_3 судові витрати по справі – судовий збір в розмірі 416 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250 грн.
25 травня 2010 року представник ВАТ КБ «Надра» звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення від 27 квітня 2010 року (а.с. 190-191).
Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09 червня 2010 року заява представника відповідача ВАТ КБ «Надра» залишена без задоволення (а.с. 204-205).
В апеляційній скарзі представник ВАТ КБ «Надра» просить рішення суду в частині стягнення з ВАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_3 суми у відшкодування моральної шкоди, 3 % річних за прострочення виконання договору та інфляційних витрат, відмовити, посилаючись на ті обставини, що рішення суду в цій частині ухвалене з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказував, що Договором не передбачено стягнення моральної шкоди, 3 % річних за прострочення виконання договору та інфляційних витрат у випадку його порушення, в зв’язку з чим у суду першої інстанції не було правових підстав для їх стягнення.
В письмових запереченнях представник позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ВАТ КБ «Надра» без задоволення, так як вона є необґрунтованою, а її доводи не засновані на вимогах закону.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ВАТ КБ «Надра» підтримав апеляційну скаргу.
Представник ОСОБА_3 – ОСОБА_4 проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не були виконані умови Договору в частині повернення позивачу суми вкладу, який знаходився на її картковому рахунку, в зв’язку з чим вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.
Крім того, суд дійшов до висновку, що в зв’язку з неналежним виконанням обов’язків за Договором підлягають стягненню на користь позивача інфляційні витрати, 3 % річних за весь період прострочення виконання грошового зобов’язання, а також відшкодування спричиненої позивачу моральної шкоди 5 000 грн.
Колегія суддів вважає, що дані висновки суду першої інстанції не можуть бути визнані обґрунтованими в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами та не оспорюється сторонами, що 30 жовтня 2007 року між ОСОБА_3 та ВАТ КБ «Надра», був укладений договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у ВАТ КБ «Надра», форма якого затверджена Протоколом правління ВАТ КБ «Надра» № 34 від 05 жовтня 2006 року (зі змінами та доповненнями) (а.с. 13-28).
03 жовтня 2007 року було здійснено відкриття відповідних карткового та накопичувального рахунків, в рамках тарифного пакету «Базовий - 465367», куди були перераховані грошові кошти на загальну суму 45 000 грн (а.с. 30-31).
03 червня 2009 року ОСОБА_3 звернулась до керівництва тимчасової адміністрації з заявою про видачу суми вкладу, а також 3 % річних за весь період прострочення виконання грошового зобов’язання (а.с. 32-33).
Проте в порушення абзацу 5 п. 2.3. Договору сума вкладу повернута не була.
Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду, банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про обов’язок відповідача повернути ОСОБА_3 суму вкладу.
Оскільки судом першої інстанції достовірно встановлено, що відповідачем прострочено виконання грошового забезпечення, то відповідно до вимог ст.ст. 526, 625 ЦК України судом першої інстанції на відповідача правильно покладено обов’язок відшкодувати суму боргу разом з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення зобов’язання, а також 3 % річних від простроченої суми.
Доводи відповідача про те, що стягнення 3 % річних та індексу інфляції не передбачено умовами договору, не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки дані штрафні санкції витікають з вищевикладених вимог.
Не приймає до уваги колегія суддів посилання відповідача на той факт, що Національним банком України був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів банку, отже не можуть бути нараховані фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань перед кредиторами, проте з матеріалів справи слідує, що вказаний мораторій був введений в порушення вимог ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» по строкам. Кім того, дія мораторію закінчилась.
Відповідно до ч. 3 ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» з моменту закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк зобов’язаний відшкодувати кредиторам за грошовими зобов’язаннями, можуть бути заявлені до сплати в розмірах, що існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом. Нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших економічних санкцій поновлюється (а щодо зобов’язань, які виникли під час дії мораторію - розпочинаються) за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань перед кредиторами.
В зв’язку з чим колегія суддів не вбачає правових підстав до скасування рішення суду у вказаній частині.
Що стосується рішення суду в частині стягнення з ВАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_3 суми 5 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів вважає, що рішення суду в цій частині підлягає скасуванню на підставі п. 4 ст. 309 ЦПК України.
Відповідно до роз’яснень п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (з подальшими змінами та доповненнями) «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди», спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються судами, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено Конституцією або випливає з її положень, а також законів України.
Правовідносини, які виникли між сторонами є договірними. Відповідне зобов’язання, тобто відшкодування моральної шкоди, спричиненого при виконанні договору між сторонами, в Договорі не передбачено. Крім того, дані правовідносини сторін регулюються Законом України «Про банки та банківську діяльність», який також не містить положень по відшкодуванню моральної шкоди у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язань.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до ВАТ КБ «Надра» про стягнення 5 000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди відсутні, в зв’язку з чим відмовляє в задоволенні позовних вимог позивача в цій частині.
В інший частині рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апелянта, що викладені в апеляційній скарзі були предметом судового розгляду в суді першої інстанції та висновків суду не спростовують.
В зв’язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу представника відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» задовольнити частково.
Заочне рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27 квітня 2010 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення з відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» на її користь 5 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди скасувати.
В частині позову ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» про стягнення в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 грн – відмовити.
Зменшити розмір судового збору, що підлягає стягненню з відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» на користь ОСОБА_3 з 416 грн до 358, 60 грн.
В іншій частині заочне рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27 квітня 2010 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту оголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий –
Судді -