Справа №22-ц-10986/2010 Головуючий 1 інстанції Музиченко В.О.
Категорія: соціальні виплати Доповідач Колтунова А.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого-судді Колтунової А.І.
суддів – Трішкової І.Ю., Пилипчук Н.П.,
при секретарі – Костенко Я.В.,
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2010 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова про поновлення пропущеного строку та про зобов’язання здійснити донарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни за 2008-2009р.р., -
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Комінтернівському районі м. Харкова про відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року, визнання бездіяльності відповідача щодо невиконання приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» протиправною та покладання обов'язку здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні нарахування та виплатити на її користь недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за період з січня 2008 року по грудень 2009 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що вона належить до соціальної категорії „Дитина війни”, а відповідачем протягом 2008-2009 років їй не виплачувалася доплата до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідач у своєму запереченні на позов посилався на те, що органи Пенсійного фонду мають використовувати кошти тільки на виплати, вичерпаний перелік яких визначений діючим законодавством, до яких виплати підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відносяться.
Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова щодо не проведення ОСОБА_1 підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009 р.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова виплатити ОСОБА_1 призначену доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року за вирахування фактично виплачених сум щомісячного підвищення до пенсії за 2008-2009 роки.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Справа судом розглянута з дотриманням діючих на час ухвалення рішення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 народилася у 1939 році і в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» набула статусу «Дитина війни» і відповідно до ст. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 41 розділу 2 ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007р. ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, відповідно до якої передбачено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року положення п. п. 41 розділу 2 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Право на перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивач має з дня визнання неконституційними окремих положень Законів України про Державний бюджет на 2007-2008 роки відповідно з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Законодавчими актами дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в чинної редакції, яка передбачає підвищення пенсії дітям війни на 30 % мінімальної пенсії за віком на 2009-2010 роки не зупинено.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплати підвищення пенсії щомісячної надбавки у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги заперечення відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Також не впливають на висновки суду доводи апеляційної скарги про відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії і не можуть бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов’язань, оскільки реалізація позивачем права на підвищення пенсії, яке базується на законі , не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань.
Враховуючи викладене, колегія вважає, що підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції не вбачається.
З огляду на викладене, керуючись вирішила апеляційну скаргу, як безпідставну відхилити.
Керуючись ст.ст. 303, 304, ч.1 ст. 304-1, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова відхилити.
Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 304-1 ЦПК України.
Головуючий – суддя – /підпис/
Судді – /підписи/
Копія вірна. Суддя -