УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Котік Т.С.
суддів Косигіної Л.М., Трояновської Г.С.
з участю секретаря Порохні М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії виконуючого обов’язки начальника Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Зеленюка Юрія Павловича та державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Васильєва Ігоря Володимировича
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 21 червня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
У лютому 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою яку в послідуючому уточнила (а.с.36,37) та просила визнати неправомірними дії:
- в.о. начальника Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції /надалі Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ/ Зеленюка Ю.П. з приводу направлення вимоги від 27.01.2009 року та відповіді на скаргу від 02.02.2009 року, а також у зв’язку з відсутністю контролю за діями державного виконавця Васильєва І.В.;
- державного виконавця вказаної виконавчої служби Васильєва І.В. при відкритті провадження від 22.12.2008 року та проведенні інших дій по виконанню рішення суду про вселення ОСОБА_4 06.05.2009 року.
Також, ОСОБА_1 просила визнати нечинною та скасувати постанову державного виконавця від 22.12.2008 року про відкриття виконавчого провадження та вимогу начальника Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ від 27.01.2009 року.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 21 червня 2010 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування зазначеної ухвали та направлення справи на новий розгляд іншим суддею. Зазначає, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права. Зокрема, скарга була подана на підставі вимог ст. ст. 383-389 ЦПК України, однак суд відкрив провадження як по адміністративній справі, хоча в послідуючому постановив ухвалу за нормами ЦПК України. У зв’язку з тим, що провадження по справі було відкрито згідно норм КАС України, вимоги ч.3 ст.384 ЦПК України не були виконані. Також, суд приєднав до матеріалів справи ухвалу від 23.02.2009 року, яка на думку апелянта, постановлена з порушенням норм процесуального права та безпідставно відхилив клопотання про виклик свідків.
_____________________________________________________________________________
Справа №22ц-4948 Головуючий в суді 1-ї інстанції Драч Ю.І.
Категорія 79 Суддя – доповідач Котік Т.С.
2
Заслухавши пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання та розглянувши справу в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 17 грудня 2008 року до Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ надійшов виконавчий лист по справі за позовом ОСОБА_4 до Житомирської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_6, сектора ГІРФО Корольовського РВ УМВС України в Житомирській області про визнання недійсним розпорядження органу приватизації, поновлення на реєстраційному обліку і усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення (а.с.82).
22 грудня 2008 року державним виконавцем Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ Васильєвим І.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню рішення суду від 28 лютого 2008 року щодо усунення перешкод в користуванні ОСОБА_4 квартирою АДРЕСА_1 шляхом його вселення у вказану квартиру, зобов’язання ОСОБА_1 не чинити перешкоди у користуванні квартирою. Боржнику надавався строк для виконання рішення суду в добровільному порядку до 27 грудня 2008 року (а.с.73,74).
Копію постанови про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 отримана лише 19.01.2009 року (а.с.75).
Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України „Про виконавче провадження” ОСОБА_1 не зверталася із заявою про відкладення виконавчих дій, однак 20 січня 2009 року подала скаргу на ім’я начальника Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ про скасування зазначеної постанови. Як підстави для скасування постанови зазначала, що вселення не зможе відбутися без згоди іншого співвласника – ОСОБА_6, якого рішенням суду ні до чого не зобов’язували, а також посилалася на те, що свідоцтво про право власності, яке видано на дві особи, не скасовано (а.с. 6-8). Відповідь на вказану скаргу ОСОБА_1 отримала 17.02.2009 року (а.с.11).
На виконання вимог ч.4 ст. 80 вищезазначеного закону, виконавчою службою направлено на адресу ОСОБА_1 письмове попередження про призначення примусового виконання рішення суду на 02 лютого 2009 року на 11 год. (а.с. 12).
Згідно акта від 02.02.2009 року рішення суду не виконано (а.с.78).
У зв’язку з викладеним, дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження, та дії в.о. начальника Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ щодо направлення вимоги про примусове виселення від 27.01.2009 року відповідають вимогам Закону України „Про виконавче провадження”.
Посилання апелянта на те, що рішенням суду не зобов’язували іншого співвласника квартири ні до яких дій, не є підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження. Окрім того, державним виконавцем жодні дій щодо іншого співвласника не вчинялися, оскільки за виконавчим листом, він не був учасником виконавчого провадження.
З огляду на наведене вимоги скарги в цій частині є безпідставними, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в її задоволенні.
Також, не підлягають задоволенню і вимоги скарги відносно дій державного виконавця при проведенні примусового вселення 06 травня 2009 року, виходячи з наступного.
23 лютого 2009 року, на підставі подання в.о. начальника Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ, Корольовським районним судом м. Житомира постановлена ухвала, якою надано державним виконавцям дозвіл на примусовий вхід до АДРЕСА_1 для примусового виконання рішення суду (а.с.24).
3
Примусове вселення ОСОБА_4 було призначено на 06 травня 2009 року, про що 28 квітня 2009 року направлена відповідна вимога державного виконавця (а.с.83,84).
Відповідно до ч.2 ст. 10 Закону України „Про виконавче провадження” для проведення виконавчих дій державним виконавцем залучені до справи працівники органів внутрішніх справ та працівники КВЖРЕП-16 м. Житомира (а.с. 86,88).
06 травня 2009 року ОСОБА_4 було вселено в квартиру АДРЕСА_1 (а.с.89,90), однак в цей же день ОСОБА_4 був позбавлений можливості потрапити в квартиру, а отже рішення суду від 28.02.2008 року не виконане (а.с. 92).
12 травня 2009 року виконавче провадження з примусового виконання рішення суду зупинено у зв’язку з розглядом справи в судовому порядку.
Не є підставою для скасування ухвали і та обставина, що провадження у справі було відкрито за правилами КАС України, оскільки 21.06.2010 року судом виправлена описка допущена судом при відкритті провадження щодо посилання на КАС України (а.с. 105). Вказана ухвала ніким не оскаржена.
Окрім того, як вбачається зі змісту звукозапису, суд розглядав скаргу ОСОБА_1 за правилами цивільно-процесуального законодавства (а.с. а.с.48,49, 52,53, 68,69,99,100).
Доводи апеляційної скарги, висновків суду першої інстанції не спростовують, тому колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування ухвали відсутні.
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 21 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді