УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    08 вересня 2010 року  колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

                       головуючого – судді        Котік Т.С.

                                            суддів        Жигановської О.С.,Косигіної Л.М.

                       з участю секретаря        Порохні М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі  справу за  адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до управління  праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів передбачених  Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”

за апеляційною скаргою управління  праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 31 серпня 2009 року,-

встановила:

        В травні  2009 року  представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом.

        В обґрунтування вимог зазначав, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії. З жовтня 1999 року по грудень 2008 року працював в ДСКП «Чорнобильська Пуща», яке знаходиться в м. Чорнобиль, яке відноситься до зони відчуження.

         Кошти передбачені ст.  39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виплачувалися позивачу відповідно до постанов Кабінету  Міністрів України №982 від 30.06.1998 року та №223 від 07.02.2000 року та №137 від 29.01.2003 року, що суперечить чинному законодавству.

         У зв’язку з тим, що такі кошти виплачувалися не в повному обсязі, просив визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на його користь 522 025 грн.58 коп. доплати до заробітної плати.

         Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 31 серпня 2009 року позов задоволено частково.

         Визнано неправомірною бездіяльність управління  праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області щодо невиплати у 1999-2005 роках в повному обсязі ОСОБА_1 доплати за роботу в зоні відчуження передбаченої ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

        Зобов’язано управління  праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 доплату до заробітної плати передбачену ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в сумі 522 025 грн. 58 коп.

        В апеляційній скарзі управління праці просить рішення суду скасувати, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону України „Про статус і

____________________________________________________________________________________

Справа №22ц-4310                                                                   Головуючий в суді 1-ї інстанції  Галацевич О.М.

Категорія 79                                                                              Суддя-доповідач Котік Т.С.

2

соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” здійснюється за рахунок Державного бюджету, а кошти управління не включаються до складу Державного бюджету України, а тому управління не є належним відповідачем по справі. Суд першої інстанції не звернув уваги, що кошти стягуються відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України.  

Розглянувши справу та перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, передбачена доплата, зокрема у зоні обов’зкового  (безумовного відселення) – 3 мінімальні заробітні плати.

          Судом встановлено, що позивач з жовтня 1999 року по грудень 2008 року працював в ДСКП «Чорнобильська пуща», та є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.

          У зв’язку з тим, що кошти передбачені вищезазначеним Законом виплачувалися позивачу відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №982, №223 та №137, суд визнав дії відповідача неправомірними та стягнув недоплачені кошти за 1999-2005 роки в сумі 522 025 грн. 58 коп.

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами обґрунтовано визнав, що при визначенні розміру згаданої виплати застосуванню підлягає саме ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанова Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка істотно звужує обсяг установлених законом прав позивача.

 За таких підстав правильним є висновок суду щодо неправомірності дій відповідача по виплаті доплати до заробітної плати в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836.

Доводи апеляційної скарги про те, що управління не є належним відповідачем по справі, не може проводити виплату спірних сум, оскільки такі кошти виплачуються установою в якій працював позивач, є необгрунтованими.

Відповідно до ст.2 Порядку використання коштів Державного бюджету України на виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №147 від 02.07.2004 року та п.2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936, яка є чинною, розпорядником спірних коштів є управління праці та соціального захисту населення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування постанови відсутні.

      Керуючись ст.ст.  303,304-1,307,308,313, 315,317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу управління  праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області відхилити.

         Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 31 серпня 2009 року залишити без змін.

         Ухвала є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

 Головуючий                           Судді