Справа № 2 –668/10

 2010 рік

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 вересня 2010 року Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого -  судді         Малиновського О.М.,

при секретарі -                    Стояновій І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, в м. Одесі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Біляївського районного нотаріального округ Одеської області Кушпиль Світлана Миколаївна – про визнання заповіту недійсним, -  

ВСТАНОВИВ

    ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами в яких просить визнати недійсним заповіт укладений ОСОБА_2, який був посвідчений 06.11.2008р. приватним нотаріусом Біляївського нотаріального округу Одеської області

    Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивачки укладений заповіт, про наявність якого вона дізналась після смерті ОСОБА_2, був посвідчений приватним нотаріусом в той час коли її батько ОСОБА_2 хворів на туберкулез легень в стадії розпаду, яка в свою чергу викликала ефизему легень, пневмосклерозом, кахексією, вторинною анемією. 03.11.2008р. у ОСОБА_2 був поставлений діагноз: гостре порушення мозкового кровообігу по геморагічному типу, кома ІІ-ІІІ ступеню. Зазначені хвороби,  на думку позивачки, вказують на те, що ОСОБА_2 не міг підписувати заповіт, він не міг розмовляти, тому не міг висловлювати намір про складання заповіту та його змісту, прочитати його в слух та доручити ОСОБА_5 підписати заповіт. Крім того, заповіт було посвідчено з  порушення  процедури. Так, приватним нотаріусом в порушення ч.4 ст.207 ЦПК України, в заповіті не було зазначено в зв’язку з чим ОСОБА_2 власноруч не зміг підписати заповіт. Нотаріусом не було посвідчено підпис ОСОБА_5, яка підписала заповіт замість ОСОБА_2 В порушення абзацу 3, ч.2 ст.1248, ч. ст.1253 ЦК України, посвідчення заповіту відбулось у відсутність двох свідків. Посилаючись на зазначені обставини позивач та її представник просили задовольнити позовні вимоги.

    Відповідач ОСОБА_2 - брат позивачки, пред’явлені позовні вимоги визнав в повному обсязі.

    ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні  пред’явлені позовні вимоги не визнали в повному обсязі, зазначивши, що ОСОБА_2 під час складання заповіту був хворий, проте він  розумів значення своїх дій та міг ними керувати. Він особисто попросив викликати нотаріуса, після приїзду якого він висловив свою волю щодо визначення осіб за заповітом. В зв’язку з неможливістю писати, заповіт було підписано їх сусідкою ОСОБА_6, яку ОСОБА_2 знав особисто.

    Приватний нотаріус Кушпиль С.М. в судовому засіданні вважала, що пред’явлені позовні вимоги є безпідставні та задоволенню не підлягають. Нотаріус зазначала, що її було викликано до ОСОБА_2 для складання заповіту його дружиною ОСОБА_7  Заповідач знаходився на ліжку в сидячому положенні.  ОСОБА_2 був хворим, проте він висловлював свою думку, був адекватний, що  не викликало  не яких сумнів у його дієздатності та можливості висловлювати свою думку. Після спілкування з ОСОБА_2 та визначення ним своєї волі, був  складання заповіту, він був особисто зачитаний ОСОБА_2 та підписаний ОСОБА_6, особу та підпис якої було встановлено до підписання заповіту. На думку нотаріуса нею під час посвідчення заповіту не було допущено будь-яких порушень. В судове засідання призначене на 23.09.2010р. приватний нотаріус не явилась без поважних на те причин. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

    Суд заслухавши сторін, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного.

    Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3

    Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з належного йому майна в тому числі і з квартири АДРЕСА_1.

    Під час свого життя ОСОБА_2, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 06.11.2008р. на випадок своїй смерті зробив розпорядження у вигляді заповіту, який був посвідчений приватним нотаріусом Кушпиль С.М., реєстровий номер 2436., за яким ОСОБА_2 заповідав належне йому майно ОСОБА_3 та ОСОБА_2, в рівних частках. Заповіт був складений нотаріусом зі слів ОСОБА_2 та в зв’язку з його хворобою, за його дорученням, був підписаний ОСОБА_6 в присутності нотаріуса.

    ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 є діти померлого ОСОБА_2 від першого шлюбу. ОСОБА_3 приходився ОСОБА_2 пасинком. Дані обставини сторони по справі не оспорювали.

    Відповідно до ст.1233 ЦК України, заповіт є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Згідно ст. 1234 ЦК України, право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

    Згідно ч.1,ч.2 ст.1235 ЦК України, заповідач може призначити своїм спадкодавцем одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом.

    Частина 2 ст.1247 ЦК України визначає, що заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт. Він підписується відповідно до ч.4 ст.207 цього  Кодексу.

    Частина 4 ст. 207 ЦК України, встановлює, що якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє. Підпис іншої особи на тексті правочину, щодо якого не вимагається нотаріального посвідчення, може бути засвідчений відповідною посадовою особою за місцем роботи, навчання, проживання або лікування особи, яка його вчиняє.  

    Як вбачається з тексту заповіту приватним нотаріусом був дотриманий порядок посвідчення заповіту, визначений ч.4 ст.207 ЦК України зокрема, нотаріусом було зазначено, що заповіт у зв’язку з хворобою ОСОБА_2, був підписаний ОСОБА_6 особу та справжність підпису якої було перевірено нотаріусом до підписання та посвідчення заповіту. Посилання позивачки та її представника на не зазначення нотаріусом в заповіт конкретної хвороби, на яку хворів ОСОБА_2, є хибними та судом відхиляються, так як жодний нормативний акт не передбачає обов’язок нотаріуса зазначати у заповіті хворобу заповідача.

    Посилання позивачки та її представника на порушення нотаріусом абзацу 3 ч.2 ст.1248, ч.2ст.1253 ЦК України, є безпідставні, та судом до  уваги не приймаються, так як присутність двох свідків при посвідченні заповіту є обов’язковою лише в тому випадку, якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт. Як було встановлено судом та зазначено в заповіті, ОСОБА_2 до підписання ОСОБА_6 заповіту прочитав його вголос особисто.

    Згідно ч.2 ст.1257 ЦК України, за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.147 ЦПК України, висновок експерта для суду не є обов’язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст.212 ЦПК України.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактичних обставини справи, суд оцінює висновок комплексної посмертної судової медично-психіатричної експертизи наряду з іншими, дослідженими у судовому засіданні доказами.

Так, згідно висновку судової медичної експертизи № 91 від 28.05.2010р., встановлено, що ОСОБА_2 на час складання заповіту 06.11.2008р. хворів на туберкульоз легень, в стадії розпаду, кахексією, гострою недостатністю мозкового кровообігу, яка викликала поріз верхній і ніжній частини кінцівок, відсутність речі, хронічною ішемічною хворобою серця, легено-серцевою  недостатністю.

Внаслідок наявних у ОСОБА_2 хвороб, він 06.11.2008р. не міг ні здійснювати  направлених активних дій, ні повноцінно розуміти і керувати ними.

Наявні у ОСОБА_2 тяжкі тривалі хронічні захворювання в сукупності з різким погіршенням у вигляді гострого порушення мозкового кровообігу, безумовно, супроводжувалось розвитком астенічного синдрому, що не дозволяло хворому повноцінно  розуміти свої дії і керувати ними.

З урахуванням відповідей наданих у висновку на питання поставлені судом, суд вважає, що експертним висновком не доведено факту не усвідомлення ОСОБА_2 своїх дій та неможливість ними керувати під час складання ним заповіту 06.11.2008р. Експертами у висновку було зазначено, що ОСОБА_2 повноцінно не усвідомлював своїх дій та не міг ними керувати внаслідок наявних в нього хвороб. Проте такого висновку експерти дійшли посилаючись лише на можливе виникнення у хворого астенічного синдрому викликаного наявними в нього хворобами, наявність якого у ОСОБА_2 під час підписання ним заповіту не доведена, тобто такий висновок експертів ґрунтується на припущеннях. Експертами взагалі не надано відповіді на поставлене питання судом про можливість усвідомлення ОСОБА_2 своїх дій та можливість ними керувати внаслідок психічного стану.

Отже, наданий суду висновок експертизи з припущеннями неможливості  усвідомлювати ОСОБА_2 свої дій та можливості ними керувати, не може бути безумовною підставою для визнання недійсним укладеного заповіту ОСОБА_2

Оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що проведена експертиза суперечить іншим зібраним по справі доказам.

    Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10, показала, що вона 03.11.2008р. дізналась про тяжкий стан ОСОБА_2 05.11.2008р. приїхала до нього в гості.  ОСОБА_2 знаходився в кімнаті в ліжку. При зустрічі він її впізнав, вони  сумісно спілкувалась, шуткували, при цьому ОСОБА_2 вів себе адекватно.

    Свідок ОСОБА_11, показала, що 03.11.2008р. їй зателефонувала мама ОСОБА_12 та зазначила, що ОСОБА_2 стало зле, йому викликали швидку допомогу. Після чого вона зі своїм чоловіком 04.11.2008р. приїхали до нього в гості. ОСОБА_2 знаходився в кімнаті на ліжку в сидячому положенні. Він з ними спілкувався, висловлював свої думки, розуміючи хто до нього приїхав.     Аналогічні показання дав у судовому засіданні свідок ОСОБА_13, який додатково зазначив, що під час спілкування з ОСОБА_2, останній зазначав, що він також бажає поїхати на рибалку, проте поїхати він не може так як погано себе почуває. ОСОБА_2 вставав, виходив курити.

    Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14, рідна сестра ОСОБА_2 показала, що ОСОБА_2 після перебування в лікарні проживав в неї. Після чого ОСОБА_2 до себе забрала його дружина - ОСОБА_12 03.11.2008р. вона приїхала до нього в гості де перебувала дві години. Він не розмовляв, на її погляд він перебував у комі. Після, вона приїжджала коли ОСОБА_2 помер.

    Свідок ОСОБА_8 - головний лікар Дачненській дільничної лікарні в Біляївському районі Одеської області, показав, що ОСОБА_2 він бачив один раз 04.11.2008р., тобто на слідуючи день після приїзду до нього швидкої допомоги. ОСОБА_2 був в кімнаті в ліжку. Під час спілкування, ОСОБА_2 перебував в середньому ступені тяжкості, яка була викликана туберкульозом легень, проте він нормально розмовляв, розуміючи, що відбувається, висловлював свої думки. Запис, яка була проведена фельдшером швидкої допомоги в медичній картці про виявлений 03.11.2008р. у ОСОБА_2 інсульт, не знайшла свого підтвердження під час його огляду 04.11.2008р. Записи про стан здоров’я ОСОБА_2 в медичній картці ним не проводився.

    ОСОБА_15, яка працює фельдшером в Холоднобалківській амбулаторії, в судовому засіданні пояснила, що 04.11.2008р. вона сумісно з лікарем ОСОБА_8 приїхали на виклик до ОСОБА_2 Хворий перебував в нормальному стані,  відповідав на питання лікаря, виконуючи його прохання, тиск відповідав нормі, стан був стабільним. Діагноз інсульту, встановлений ОСОБА_2 03.11.2008р. фельдшером швидкої допомоги, під час огляду хворого 04.11.2008р. не знайшов свого підтвердження. Медична карта 04.11.2008р. не заповнювалась.    

    Свідок ОСОБА_7, дружина ОСОБА_2 в якості свідка в судовому засіданні показала, що 03.11.2008р. ОСОБА_2 стало зле, в нього почали відбуватись судороги. Після приїхала швидка допомога, йому зробили укол та він заснув.  04.11.2008р. ОСОБА_2 з ранку за її допомогою сходив до вбиральні. Він розмовляв, розумів значення своїх дій. ОСОБА_2 особисто покликав ОСОБА_3 та зазначив, що він бажає оформити заповіт на нього та на свого сина від першого шлюбу ОСОБА_2  Після приїзду нотаріуса, був посвідчений заповіт.

ОСОБА_6, сусідка ОСОБА_2, допитана в якості свідка показала, що  її 06.11.2008р. запросила до себе ОСОБА_7 для підписання заповіту.  Вона зайшла в кімнату до ОСОБА_2 з яким спілкувалась до приїзду нотаріуса, шуткували.  Свідок зазначала, що ОСОБА_2 перебував в нормальному стані, проте права рука у нього не була рухома, про що він сам сказав їй.   Після складання заповіту, вона його підписала, та в наступному ОСОБА_2 вона не бачила.

З урахуванням зазначених показань свідків, які не суперечать один одному,  оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 перебуваючи у хворобному стані, усвідомлював значення своїх дій, міг ними керувати, а його волевиявлення щодо складання заповіту було вільним та відповідало його волі.  

З боку позивача не доведені  ті обставин на які вона посилалась в обґрунтування заявлених позовних вимог, що вказує на безпідставність пред’явленого позову. Позивачем не надані належні докази у спростування суперечливостей між висновком експертизи та показаннями допитаних свідків, які б могли бути визнанні судом переконливими.

    При вирішенні виниклого спору, судом також приймається до уваги та обставина, що ОСОБА_2 заповідав належне йому майно не одній особі, яка не має до нього ні якого відношення, а заповідав його в рівних частках, своєму сину від першого шлюбу та пасинку, з яким проживав останній час, що вказує на його вільне волевиявлення,  усвідомлення своїх дій та можливість ними керувати.

    Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд, відповідно до ч.6 ст. 154 ЦПК України, вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позовних вимог, постановлені ухвалою суду від 20.05.2009р.

        Керуючись  ст.ст. 10,11,57,63,64,66,209, 212-215,218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Біляївського районного нотаріального округ Одеської області Кушпиль Світлана Миколаївна – про визнання заповіту недійсним – відмовити в повному обсязі.

Після набрання рішенням суду законної сили, скасувати заходи забезпечення позовних вимог, постановлені ухвалою суду від 20.05.2009р.

Рішення може бути оскаржене сторонами по справі в апеляційний суд Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення, та третьою особою в той же строк з дня отримання копії рішення суду.

Суддя –