КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-13459/08/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"08" вересня 2010 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого –судді Земляної Г.В.
суддів Зайця В.С, Цвіркун Ю.І.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду в Деснянському районі м.Чернігова про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про зобов’язання Управління пенсійного фонду в Деснянському районі м.Чернігова (далі відповідач) нарахувати на її користь недоплачену державну соціальну допомогу, як дитині війни за 2006-2008 рік, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2009 року позов задоволено частково: зобов’язано відповідача перерахувати позивачу пенсію з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з підвищенням на 30% від мінімальної пенсії. В іншій частині позову відмовлено.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволеню, а постанову суду слід скасувати з таких підстав.
Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того, що позивачу підвищення до пенсії як дитині війни має розраховуватися з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідно до мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Однак колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині періоду стягнення підвищення до пенсії передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням та перебуває на обліку у відповідача.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Однак, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік, Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»у статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»внесені зміни, а саме: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавок, встановленої для учасників війни.
Проте Конституційний Суд України у рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та у рішенні від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
З урахуванням зазначеного, Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік, Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»в частині зміни редакції ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнаний неконституційним.
Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України зауважив, що цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22.08.2008 року по 31 грудня 2008 року підвищення до пенсії, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», який з 09 липня 2007 року втратив чинність та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якій з 22 травня 2008 року втратив чинність.
Однак при винесені рішення до спірних правовідношень не вірно було застосовано положення ст.99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, як на цьому наполягав відповідач.
Так частиною 2 ст.99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом 14 грудня 2008 року.
Таким чином постанова суду першої інстанції підлягає відповідній зміні з врахуванням періоду, за який має бути здійснено перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто з 05 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Визначаючи розрахункову величину, з якої має проводитися нарахування позивачу підвищення до пенсії, відповідачу слід врахувати, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що підвищення до пенсії має обраховуватися у відсотковому відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, статтею 19 вказаного закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення до пенсії позивачу як дитині війни.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-10, 160, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області задовольнити частково.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2009 року скасувати.
Позов ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду в Деснянському районі м.Чернігова про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_3 щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ч.1ст.6 Закон України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 11. 12.2007 року по 31.12.2007 року та 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_3, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% пенсії за віком за період з 11.12.2007 року по 31.12.2007 року та 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.62 «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», з урахуванням проведених виплат.
У іншій частині в задоволені позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: В.С.Заяць
Ю.І.Цвіркун