Справа №2-а-306/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2009 року Києво-Святошинський районний суд в складі: головуючої судді Медвідь Н.О.

при секретарі Лагоді Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни", -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни", посилаючись на те, що в обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що є „дитиною війни" і має право на пільги, передбачені статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", має статус дитини війни і їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Верховна Рада України Законами України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", "Про Державний бюджет України на 2007 рік призупинила дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", якою була передбачена виплата соціальної грошової допомоги, однак Конституційний Суд України рішенням №6-рп2007 від 09 липня 2007 року по справі 1-29\2007 вирішив визнати таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" пункт 12 статті 71, яким зупинено дію ст. 6 Закону України №2195-статті 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" № 489 від 19.12.2006 року визнані неконституційними.

Тому позивачка просила визнати відмову відповідача щодо виплати їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком протиправною та зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 року у сумі 4471 грн. 20 коп.

В судове засідання позивачка не з’явилася, надіслала до суду заяву згідно якої просила слухати справу у її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, згідно заперечень позов не визнав, зазначивши, що не визначено розмір мінімальної пенсії за віком, відсутні бюджетні асигнування для виплати підвищення пенсії.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:

Судом встановлено, що з пенсійного посвідчення вбачається, що ОСОБА_1 визнана дитиною війни і користується пільгами, приналежними цьому статусу.

- Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-4 дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

- ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено,

- статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія даної норми була зупинена.

- Конституційний Суд України рішенням № 6-рп2007 від 09 липня 2007 року по справі 1-29\2007 вирішив визнати таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" пункт 12 статті 71, яким зупинено дію ст. 6 Закону України № 2195-статті 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" № 489 від 19.12.2006 року і п. 5 означеного рішення має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції, при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними,

- Верховний Суд в своєму листі 14.07.2006 року №1-5\400 надав роз’яснення щодо застосування законодавства з аналогічних правових відносин з огляду на рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» про незворотність дії у часі законів та інших нормативно - правових актів, крім випадків, коли вони пом’якшують, або скасовують відповідальність особи. Реалізація особою права на отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, судами не повинні прийматися до уваги, у випадках, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

- Конституційний суд України в рішенні від 22.05.2008 року по справі 1-28 зазначив, що виходячи з того, що 09 липня 2007 року Конституційний суд України прийняв рішення у справі про соціальні гарантії громадян та відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність і з 09 липня 2007 року норма ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» про підвищення пенсії дітям війни на 30% підлягає виконанню.

Тому суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити частково в частині підвищення позивачці пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по грудень 2008 року \на підставі рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року по справі 1-28, оскільки в 2006 році Конституційний Суд України не розглядав питання відповідності Конституції України норм Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" і підвищення пенсії проводиться лише з моменту набрання чинності Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року. Оскільки відповідач наполягає на застосуванні ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, строку звернення до адміністративного суду, то суд вважає, що хоча і позов розглядається по суті, це є також підставою для відмови в позові в частині, що стосується виплат за 2006-2007 рр., оскільки позивач не навів поважних причин для поновлення пропущеного строку, знаючи про порушення свого права в 2006 рр.і в вказаному періоді 2007 року.

На підставі ст. ст. 2,4, 7,14,23,86,94,99,100,158,159,160,161,163,162 КАС України, Законом України „Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року №2195-1У ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", п. 7 ст. 9 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2008 р. і по грудень 2008 року.

В решті позову відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови суду і подання після цього протягом 20-днів апеляційної скарги з поданням її копії до Київського адміністративного апеляційного суду.