КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 22-а-4749/09 Головуючий у 1-й інстанції: Сорочко Є.О.
Суддя-доповідач: Швед Е. Ю.
ПОСТАНОВА
Іменем України
"16" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Шведа Е.Ю., суддів Желтобрюх І.Л. та Мельничука В.П., розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2008 року у справі за адміністративним позовам ОСОБА_3 до Остерської квартирно-експлуатаційної частини Будинкоуправління № 1 про зобов’язання вчинити певні дії, –
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Остерської КЕЧ Будинкоуправління № 1, в якому просив:
- зобов’язати Остерську квартирно-експлуатаційну частину Будинкоуправління № 1 зареєструвати ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2008 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 (особа, що проживає за адресою АДРЕСА_1) подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій вона просить скасувати постанову суду першої інстанції і справу направити на новий розгляд.
Всі особи, які беруть участь у справі, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляд справи, у зазначений в повістці-повідомленні час до суду не прибули. З клопотаннями про перенесення судового засідання не зверталися.
З доповіді судді-доповідача вбачається, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін –не обов’язкова.
За таких обставин колегія суддів визнала можливим провести апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, резолютивну частину постанови суду першої інстанції –змінити, виклавши її в новій редакції.
Відповідно до статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду.
Суд першої інстанції, при ухваленні постанови та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивач не втрачав права на житло, як наймач, а тому правомірно подав тільки документи, передбачені ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Однак, колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині зобов’язання відповідача зареєструвати позивача за адресою АДРЕСА_1.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач з березня 1993 року проходив службу у військових частинах, розташованих у смт. Десна. Згідно з ордером Міністерства оборони України № 082962 від 10.07.01 р. позивач отримав двокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1, де він був зареєстрований до 26.01.2005 р.
26.01.2005 р. позивач був знятий з реєстрації за вищевказаною адресою з метою подальшої постановки на квартирний облік та отримання житла у м. Бровари, Київської області, де і був зареєстрований до 18.10.2008 р.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач з 2001 року по час обстеження (акт обстеження від 06.11.2008 р.) постійно проживає за адресою АДРЕСА_1, що також підтверджується відповідною довідкою Виконавчого комітету Деснянської селищної ради від 06.11.2008 р. № 2649.
Як видно з листа Остерської квартирно-експлуатаційної частини Будинкоуправління № 1 від 17.11.2008 р. № 140 (а.с.4), позивачу було відмовлено у вселенні його до квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, оскільки позивачу необхідно надати письмову згоду наймача вищевказаної квартири.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Відповідно до ст. 6 вищевказаного закону, для реєстрації особа подає:
письмову заяву;
паспортний документ;
квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;
два примірники талона зняття з реєстрації.
Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, позивач подав до Остерської квартирно-експлуатаційної частини Будинкоуправління № 1 вищевказані документи.
Разом з тим, згідно з Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 р. № 1081 та відповідно до Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженою Наказом Міністра оборони України від 6 жовтня 2006 року № 577, службові житлові приміщення надаються військовослужбовцям згідно з рішенням командира військової частини, яке погоджується з квартирно-експлуатаційним органом, за місцем проходження ними військової служби.
На підставі рішення про надання житла виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради, а в закритому військовому містечку - квартирно-експлуатаційний орган видає ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення, безпосередньо військовослужбовцю, на ім'я якого він виписаний, або за його дорученням іншій особі.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції перевищив свої повноваження, зобов’язавши Остерську квартирно-експлуатаційну частину Будинкоуправління № 1 зареєструвати ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1, що є виключною компетенцією відповідача.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідним задовольнити позовні вимоги частково та зобов’язати Остерську квартирно-експлуатаційну частину Будинкоуправління № 1 розглянути питання про реєстрацію ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1, що є підставою для зміни резолютивної частини постанови суду першої інстанції.
Відповідно до статті 201 КАС України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, –
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2008 року –задовольнити частково.
Резолютивну частину постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2008 року –змінити, виклавши її в наступній редакції:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Остерської квартирно-експлуатаційної частини Будинкоуправління № 1 про зобов’язання вчинити певні дії –задовольнити частково.
Зобов’язати Остерську квартирно-експлуатаційну частину Будинкоуправління № 1 розглянути питання про реєстрацію ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1.
В іншій частині позовних вимог –відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Е.Ю. Швед
Суддя: І.Л. Желтобрюх
Суддя: В.П. Мельничук