КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 9/254(2-а-3530/08) Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.
Суддя-доповідач: Швед Е. Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
"16" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Шведа Е.Ю., суддів Желтобрюх І.Л. та Мельничука В.П., при секретарі Проказіні О.В., розглянувши в м. Києві у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації про визнання неправомірною відмову та зобов’язання встановити статус,–
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до УПСЗН Солом’янської РДА у м. Києві, в якому просив:
- визнати неправомірною відмову відповідача в наданні позивачу статусу інваліда війни;
- зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації встановити статус інваліда війни.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2009 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.
Суд першої інстанції, при ухваленні постанови, виходив з того, що позовні вимоги підлягають задоволенню з підстав, визначених п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме: суд першої інстанції дійшовши до висновку про те, що позивач брав участь у складі формувань Цивільної оборони та є особою, яка стала інвалідом внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до інвалідів війни належать також особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач –ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом III групи, що пов’язано з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
На заяву позивача щодо встановлення йому статусу інваліда, відповідач зазначив, що документи, надані позивачем, не підтверджують факт створення формування Цивільної оборони на підприємстві позивача та залучення останнього до складу формування, тому підстав для встановлення статусу інваліда війни не має.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, згідно з листом Відділу з питань надзвичайних ситуацій Переяслав-Хмельницької міської ради № 07-18-2926 від 10.11.2008 р. (а.с. 53), згідно списків особового складу автоформування ЦО Переяслав-Хмельницького комбінату комунальних підприємств, які залучались до ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС під № 14 рахується ОСОБА_2
Також згідно довідки Переяслав-Хмельницького управління комунальних підприємств (№ 10 від 25.01.1995) значиться, що ОСОБА_2 з 30 листопада по 10 грудня 1986 року був направлений до м. Чорнобиля для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (наказ № 11 від 24.11.1986) та згідно наказу № 14 від 17.12.1986 відрядження в зоні ЧАЕС ОСОБА_2 було продовжено до 20.12.1986.
Згідно журналу обліку підготовлених документів по відділу з питань НС та ЦЗН Переяслав-Хмельницької міської ради за обліковим номером 143ЦО від 25.12.2007 значиться, що ОСОБА_2 видана відповідна довідка установленої форми, де вказано, що він на підставі вище перерахованих документів приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в складі формування ЦО Переяслав-Хмельницького управління комунальних підприємств.
Також, з повідомлення Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації від 02 березня 2009 року № 01-08/186 вбачається, що в зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС Штаб Цивільної оборони Київської області приймав участь в роботі по видачі перепусток на в'їзд в закриту зону особовому складу військових частин, формувань Цивільної оборони та інших категорій персоналу, який був задіяний на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Підставою для отримання перепустки були особисті документи та направлення (посвідчення про відрядження) до м. Чорнобиль або інших населених пунктів, які потрапили в закриту зону.
Окрім того, згідно з довідкою управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації № 01-08/1241 від 26 грудня 2007 року позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в складі невоєнізованого формування Цивільної оборони комунально-технічної служби ЦО Київської області від Переяслав-Хмельницького комбінату комунальних підприємств в період з 30 листопада по 20 грудня 1986 року (а.с. 5). Вищевказане також підтверджується довідкою Відділу з питань надзвичайних ситуацій Переяслав-Хмельницької міської ради від 25 грудня 2007 року № 14340 (а.с. 4).
Отже, як вбачається з вищевказаних документів, позивач був залучений до складу формувань Цивільної оборони.
Також, дані обставини підтверджуються витягом з протоколу засідання комісії з питань підтвердження участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони № 32/2007 від 26 грудня 2007 року (а.с. 37).
За таких обставин, колегія суддів вважає достатніми, наявні в матеріалах справи докази, для встановлення факту того, що позивач приймав участь при ліквідації аварії на ЧАЕС в оскаржуваний період у складі формування Цивільної оборони.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення відповідача про відмову в наданні позивачеві статусу інваліда війни, є безпідставним та вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв’язку з чим підстав для скасування постанову суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2009 року –залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2009 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 22.09.2010 р.
Головуючий суддя: Е.Ю. Швед
Суддя: І.Л. Желтобрюх
Суддя: В.П. Мельничук