КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-634/09                                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Кондратюк В.І.

Суддя-доповідач:  Швед Е. Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"16" вересня 2010 р.                                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Шведа Е.Ю., суддів Желтобрюх І.Л. та Мельничука В.П., розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 20 березня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про визнання дій по невиплаті коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»неправомірними та стягнення невиплачених коштів, –

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, в якому просила:

- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації доплату непрацюючим пенсіонерам в розмірі 7516,50 грн. та грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва в розмірі 1503,30 грн., передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.06.2008 р. по 31.12.2008 р.;

- визнати дії відповідача у неправильному нарахуванні коштів ЧАЕС неправомірними.

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 20 березня 2009 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної заяви.

Всі особи, які беруть участь у справі, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляд справи, у зазначений в повістці-повідомленні час до суду не прибули. З клопотаннями про перенесення судового засідання не зверталися.

З доповіді судді-доповідача вбачається, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін –не обов’язкова.

За таких обставин колегія суддів визнала можливим провести апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, резолютивна частина постанови суду першої інстанції –зміні, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду.

Суд першої інстанції, при ухваленні постанови, виходив з того, що позовні вимоги про стягнення сум коштів, згідно з ст. ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»підлягають задоволенню з 01 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції проте вважає за необхідне змінити абзац третій резолютивної частини постанови суду першої інстанції, виклавши його в новій редакції, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджується копією відповідного посвідчення, є непрацюючим пенсіонером та проживає в м. Овруч Житомирської області, яке відповідно до постанови КМ України від за № 106 від 23.07.1991 року /додаток № 1/ віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Відповідно до ч. ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(редакція від 28.12.2007 р.), громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(редакція від 28.12.2007 р.), громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п. д) п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 26 липня 1996 р. № 836 установлено такі розміри виплат щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 160 тис. крб., у зоні гарантованого добровільного відселення - 210 тис. і у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 260 тис. карбованців

Згідно з п. 2 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, установити доплату в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - 1050 тис. карбованців.

Зміни, внесені підпунктами 8 та 9 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р., якими редакції ст.ст. 37, 39 були змінені, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.

Згідно з вищевказаним рішенням Конституційного Суду України, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з дня визнання підпунктів 8 та 9 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. № 107-VI неконституційним, відновлюються попередні редакції ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(редакція від 09.07.2007 р.), громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(редакція від 09.07.2007 р.) пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

А згідно з ч. 1 вказаної статті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

- у зоні гарантованого добровільного відселення –дві мінімальні заробітні плати.

За таких обставин, позивач має право на доплату у розмірі двох мінімальних заробітних плат та на допомогу у розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати у 2008 році з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Так, відповідно до статті 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», установити з 1 січня 2008 року розмір мінімальної заробітної плати 515 гривень, з 1 квітня 2008 року - 525 гривень, з 1 жовтня 2008 року - 545 гривень та з 1 грудня 2008 року - 605 гривень на місяць.

Таким чином, позивач має право на доплату та допомогу, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 525 грн. щомісячно з 01 квітня 2008 року, 545 грн. –з 01 жовтня 2008 року та 605 грн. –з 01 грудня 2008 року.

Отже позовні вимоги за 2008 рік підлягають задоволення з 01 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року, так як позивач в своїй позовній заяві просив задовольнити позовні вимоги саме з 01 червня 2008 року.

Окрім того, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність застосування п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме зобов’язати здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування і доплати у відповідності до ст. ст. 37, 39 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Також, колегія суддів не приймає до уваги посилання Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на те, що воно не є відповідачем щодо позовних вимог про стягнення доплати згідно з ст. 39 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а відповідач по вказаних позовних вимогах відповідне Управління Пенсійного фонду, з огляду на наступне.

У відповідності до п.п. 5 п. 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 р. № 936, виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом, проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад (далі - уповноважений орган) за місцем реєстрації громадян працюючим і непрацюючим громадянам та пенсіонерам, зокрема пенсіонерам та особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби та інших структур, громадянам, що займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, громадянам, які працюють у громадян, що займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, а саме: доплата особам за роботу (службу) на території зон радіоактивного забруднення відповідно до статей 39, 40 Закону, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. № 836 (ЗП України, 1996 р., № 15, ст. 411).

Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації є належним відповідачем по позовним вимогам про стягнення доплати згідно з ст. 39 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність зміни абзацу третього резолютивної частини постанови суду першої інстанції, виклавши його в наступній редакції:

«Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області здійснити перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування та доплати ОСОБА_2 згідно з ст. 37 та ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, встановивши їх на рівні 40 процентів від мінімальної заробітної плати та двох мінімальних заробітних плат відповідно, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 525 грн. з 01 червня 2008 року, 545 грн. з 01 жовтня 2008 року та 605 грн. з 01 грудня 2008 року щомісячно за період з 01 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням виплачених коштів за вказаний період.»., в іншій частині постанову суду першої інстанції –залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 20 березня 2009 року –задовольнити частково.

Абзац третій резолютивної частини постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 20 березня 2009 року змінити, виклавши його в наступній редакції:

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області здійснити перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування та доплати ОСОБА_2 згідно з ст. 37 та ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, встановивши їх на рівні 40 процентів від мінімальної заробітної плати та двох мінімальних заробітних плат відповідно, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 525 грн. з 01 червня 2008 року, 545 грн. з 01 жовтня 2008 року та 605 грн. з 01 грудня 2008 року щомісячно за період з 01 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням виплачених коштів за вказаний період.

В іншій частині постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 20 березня 2009 року –залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:                                                             Е.Ю. Швед           

Суддя:                                                                       І.Л. Желтобрюх

          Суддя:                                                                       В.П. Мельничук