Судове рішення #11005131

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України



08.09.10                         Справа №2а-1974/10/2770


Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі колегії суддів:

головуючого судді - Куімова М.В.;

суддів - Водяхін С.А.; 
 Кравченко М.М.; 

при секретарі - Євтушенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 < Список > < Позивач в особі > до Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі,  Міністерства внутрішніх справ України та Головного управління  Державного казначейства України в м. Севастополі < Список >про визнання  протиправним  рішення,  бездіяльності   та  відшкодування   моральної   шкоди, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, уточнивши позовні вимоги, звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління  Міністерства  внутрішніх  справ  України  в  м. Севастополі та  Головного управління  Державного казначейства України в м. Севастополі про визнання  протиправним  рішення, бездіяльності та  відшкодування моральної  шкоди. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 12.12.1995 року проходив службу в органах внутрішніх справ України і наказом начальника ГУ МВС України в м. Севастополі від 28.11.2008 року  №201 о/с звільнений зі служби в ОВС України 28.11.2008 року за станом здоров’я. Перебуваючи на службі в органах внутрішніх справ, позивач з 1998 року постійно був під наглядом поліклініки МВС України та у жовтні 2008 року звернувся з рапортом до УМВС України в м. Севастополі про звільнення з органів внутрішніх справ у зв’язку з погіршенням стану здоров’я. В подальшому був направлений до військово-лікарняної комісії УМВС України в м. Севастополі з приводу хвороби. Згідно з діагнозом та постановою ВЛК УМВС України в м. Севастополі хвороба позивача пов’язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та згідно із ст.ст.38а, 39б Наказу №85 від 06.02.2001 року МВС України – непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку. 01.12.2008 року позивачу на підставі акту №996 «ц» було надано довідку ЦМ МСЕК в м. Севастополі серії 4-08 АД № 000160, яка засвідчила, що позивачу встановлено третю групу інвалідності, у зв’язку з хворобою, яка пов’язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ. 16.02.2009 року позивач звернувся до УМВС в м. Севастополі з заявою про проведення виплати одноразової грошової допомоги в зв'язку з визначенням третьої групи інвалідності яка пов'язана з проходженням служби в ОВС. Позивачем було надано необхідний пакет документів, який є достатнім та необхідним для призначення цієї одноразової грошової допомоги. 17.02.2009 року відділом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України в м. Севастополі було складено Висновок про призначення одноразової грошової допомоги, який 30.04.2009 року був затверджений департаментом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС України. Однак, на час пред’явлення позову, вказана виплата позивачу не була здійснена, навпаки 24.11.2009 року на звернення позивача УМВС України в м. Севастополі спрямована відповідь вих. № 5/5-5111 за підписом директора ДФЗБО МВС України, якою відмовлено позивачу в проведенні вказаної виплати з посиланням на те, що бракує грошей. У зв'язку з незаконним рішенням органу державної влади (лист від 24.11.2009 року вих. № 5/5-5111) та бездіяльністю органу державної влади, позивач не мав ніякої можливості для повноцінного лікування отриманої хвороби. Позивач не має ні яких доходів крім пенсії. Сума грошової допомоги на той час суттєво вплинула б на якість лікування, однак сплинув рік. Викладене призвело до фізичного болю та страждань позивача, які він зазнав у зв’язку з тривалим ушкодженням здоров’я, що також призвело до душевних страждань позивача, і як результат, викладене призвело до моральної шкоди, яку позивач оцінює в 34095 грн. 60 коп. Отже, позивач просить визнати протиправним рішення МВС України від 24.11.2009 року вих. №15/5-5111; визнати протиправною бездіяльність УМВС України в м. Севастополі стосовно виплати одноразової грошової допомоги працівнику міліції в разі встановлення інвалідності в розмірі згідно з Висновком Відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Управління Міністерства Внутрішніх справ України в м. Севастополі від 17.02.2009 року, затвердженому Департаментом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства Внутрішніх справ України 30.04.2009 року; стягнути з УМВС України в м. Севастополі на його користь моральну шкоду в розмірі 34095 грн. 60 коп.

У судовому засіданні позивач та представник позивача ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги.

Представник відповідачів МВС України та УМВС України в м. Севастополі ОСОБА_4 з позовом не погодився у повному обсязі, пояснивши, що 14.07.2010 року  позивачу було виплачено належну йому одноразову грошову допомогу.

Представник відповідача ГУДК в м. Севастополі Рузаєва О.С. проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 49 Конституції України, кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних та оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. В державних та комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвитку лікувальних закладів усіх форм власності.

Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави, чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію», у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до п.п.2 п. 1 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою КМУ №707 від 12.05.2007 року, одноразова грошова допомога виплачується у разі встановлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: у період проходження служби, - у відсотках відповідно розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.

Відповідно до ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 з 12.12.1995 року проходив службу в органах внутрішніх справ України і наказом начальника ГУ МВС України в м. Севастополі від 28.11.2008 року №201 о/с звільнений зі служби в ОВС України 28.11.2008 року за станом здоров’я. Перебуваючи на службі в органах внутрішніх справ, позивач з 1998 року постійно був під наглядом поліклініки МВС України та у жовтні 2008 року звернувся з рапортом до УМВС України в м. Севастополі про звільнення з органів внутрішніх справ у зв’язку з погіршенням стану здоров’я. В подальшому був направлений до військово-лікарняної комісії УМВС України в м. Севастополі з приводу хвороби. Згідно з діагнозом та постановою ВЛК УМВС України в м. Севастополі хвороба позивача пов’язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та згідно із ст.ст.38а, 39б Наказу №85 від 06.02.2001 року МВС України – непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку. 01.12.2008 року позивачу на підставі акту №996 «ц» було надано довідку ЦМ МСЕК в м. Севастополі серії 4-08 АД № 000160, яка засвідчила, що позивачу встановлено третю групу інвалідності, у зв’язку з хворобою, яка пов’язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ. 16.02.2009 року позивач звернувся до УМВС в м. Севастополі з заявою про проведення виплати одноразової грошової допомоги в зв'язку з визначенням третьої групи інвалідності яка пов'язана з проходженням служби в ОВС. Позивачем було надано необхідний пакет документів, який є достатнім та необхідним для призначення цієї одноразової грошової допомоги. 17.02.2009 року відділом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України в м. Севастополі було складено Висновок про призначення одноразової грошової допомоги, який 30.04.2009 року був затверджений департаментом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС України. Тобто, відповідачами МВС України та УМВС України в м. Севастополі проведено усі дії з призначення позивачу одноразової грошової допомоги.

Також у судовому засідання встановлено, що 14.07.2010 року за видатковим касовим ордером №482 УМВС України в м. Севастополі, копія якого наявна у матеріалах справи, позивачу було виплачено суму одноразової грошової допомоги у розмірі 34095 грн. 60 коп., тобто зобов’язання відповідачів щодо виплати грошової допомоги ними виконано у повному обсязі.

Посилання позивача на те, що листом від 24.11.2009 року вих. № 5/5-5111 йому відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги суд вважає неспроможними, оскільки зі змісту вищезгаданого листа витікає, що позивачу відмовлено лише у позачерговій виплаті грошової допомоги, а не взагалі, та зазначено, що належну йому допомогу буде виплачено в порядку черги.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання протиправним рішення та бездіяльності відповідачів не підлягають задоволенню, оскільки спростовуються фактичними обставинами справи.

Крім того, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з УМВС України в м. Севастополі моральної шкоди не обгрунтованими, оскільки суду не надано доказів щодо понесених позивачем втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних йому з боку відповідача УМВС України в м. Севастополі. Також сума моральної шкоди визначена позивачем без відповідного обґрунтування, не наведено жодного доказу перенесення будь-яких душевних страждань.

Постанову у повному обсязі  складено та підписано 13.09.2010 року.

Керуючись ст.ст. 71, 76, 94, 99, 158-161, 163 Кодексу адміністративного  судочинства  України, суд, -             

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені  позову  ОСОБА_2   до  Управління  Міністерства  внутрішніх   справ   України  в  м. Севастополі   та  Головного  управління  Державного   казначейства  України  в  м. Севастополі   про   визнання  протиправним  рішення,  бездіяльності   та  відшкодування   моральної   шкоди, -  відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення постанови, апеляційної скарги. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.  


Суддя                              підпис                                        М.В. Куімов

Судді:                               підпис                                        Водяхін С.А. 
 підпис                                        Кравченко М.М. 


< З оригіналом згідно > 


Суддя                              < підпис >                                        М.В. Куімов

Судді:                               < підпис >                                        < Суддя > 


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація