ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 вересня 2010 р. № 2а-470/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд,
у складі:
головуючого-судді Ланкевича А.З.
суддів Гавдика З.В.,
Мартинюка В.Я.
при секретарі Гіщинській С.Я.
за участі
позивача ОСОБА_2
представників
відповідача Коцьомика М.О.,
третьої особи Македонського О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної прикордонної служби України Адміністрації державної Прикордонної служби України за участі третьої особи Львівського прикордонного загону про визнання незаконним рішення та зобов’язання виплатити одноразову грошову допомогу,-
встановив :
Позивач звернулася з позовом, в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення №236 Державної прикордонної служби України «Про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»вдові майора ОСОБА_5, зобов’язати відповідача виплатити позивача належну суму одноразової грошової допомоги.
В позовній заяві та доповненнях до позовної заяви посилається на те, що її чоловік, майор ОСОБА_5, перебуваючи на військовій службі у Хмельницькому вищому артилерійському училищі, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону у зв’язку з захворюванням, а саме, пухлиною малого тазу з некрозом, сепсисом. Вказує на те, що в наказі начальника 7 прикордонного загону №110-с з наступними змінами внесененими до нього зазначено, що смерть її чоловіка пов’язана з проходженням військової служби. За результатами звернення позивача до Адміністрації Державної прикордонної служби України з заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», вказує на те, що відповідачем 23 січня 2009 року прийнято оскаржуване рішення №236 про відмову у виплаті вищезазначеної допомоги. Вважає вказане рішення неправомірним, а відтак, з урахуванням того, що в неї на утриманні залишилося двоє неповнолітніх дітей, просить задоволити позовні вимоги.
Від відповідача надійшли заперечення проти позову та доповнення до заперечень, в яких він просить в позові відмовити, посилається на те, що ОСОБА_5, проходив військову службу у Львівському прикордонному загоні. Вказує на те, що 17 жовтня 2007 року такий поскаржився на стан здоров’я та наказом начальника Львівського прикордонного загону від 17 жовтня 2007 року №107-ос з 17 по 19 жовтня 2007 року звільнений від виконання обов’язків військової служби. Під час перебування ОСОБА_5 вдома, ввечері 19 жовтня 2007 року, тобто не під час під час виконання обов’язків військової служби, йому стало погано і близько 22 год. 30 хв. каретою швидкої допомоги його було доставлено у лікарню, де ІНФОРМАЦІЯ_3 він помер. Відповідно до наказу начальника Львівського прикордонного загону від 17 грудня 2007 року №1403 було проведено службове розслідування по факту смерті ОСОБА_5, за висновками якого, смерть наступила в позаслужбовий час та не пов’язана з виконанням обов’язків військової служби. А оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги у зв’язку з смертю військовослужбовця пов’язане з умовою виконання таким обов’язків військової служби на момент смерті, вважає, що у позивача відсутні правові підстави на отримання вказаної допомоги.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просить їх задоволити з підстав викладених в позовній заяві.
Представники відповідача та третьої особи проти позову заперечили, просять відмовити в його задоволенні з підстав викладених в запереченні проти позову та доповненнях до заперечень.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.
21 вересня 1995 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 укладений шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1, виданого Рава-Руською міською радою Жовківського району Львівської області.
На утриманні у позивача перебувають двоє неповнолітніх дітей, а саме, дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до Витягу з Наказу начальника 7-го прикордонного загону №107-ос від 17 жовтня 2007 року, майора ОСОБА_5, на підставі довідки т.в.о. начальника СОЗ загону №1487 від 17 жовтня 2007 року, звільнено від виконання службових обов’язків у зв’язку з хворобою терміном на три доби, з 17 по 19 жовтня 2007 року.
Як вбачається з Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.Львові.
Згідно довідки №84 від 22 жовтня 2008 року, виданої Військово-медичним клінічним центром Західного регіону, причиною смерті ОСОБА_5 слугувала пухлина малого тазу з некрозом, сепсис.
Відповідно до Витягу із протоколу №3 від 22 січня 2008 року засідання Центральної лікарської комісії, захворювання та смерть ОСОБА_5 пов’язана з проходженням військової служби.
Наказом начальника 7-го Львівського прикордонного загону №110-с від 25 жовтня 2007 року, майора ОСОБА_5 у зв’язку з його смертю виключено з списків загону та всіх видів забезпечення, та відповідно до наказу №1403 від 17 грудня 2007 року проведено службове розслідування по факту його смерті, за висновками якого, встановлено, що 19 жовтня 2007 року каретою швидкої допомоги ОСОБА_5 доставлено в Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, де ІНФОРМАЦІЯ_3 такий помер, встановлено, що смерть пов’язана з проходженням військової служби, проте наступила в позаслужбовий час та не пов’язана з виконанням обов’язків військової служби, що підтверджується висновком, затвердженим начальником Львівського прикордонного загону від 25 грудня 2007 року, Витягами з наказів про внесення змін до наказів начальника 7-го прикордонного загону №131-ос від 27 грудня 2007 року та №19-ос від 26 лютого 2008 року №19-ос.
ОСОБА_2 звернулася до Адміністрації Державної прикордонної служби України із відповідною заявою про виплату їй як вдові померлого ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», однак 23 січня 2009 року рішенням від №236 їй відмовлено у виплаті вказаної допомоги, мотивуючи це відсутністю обов’язкової умови виплати такої, а саме умови настання смерті пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби.
Згідно ч.1 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у разі загибелі (смерті) військовослужбовця Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, який перебував на кадровій військовій службі або проходив військову службу за контрактом, під час виконання ним обов'язків військової служби сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Статтею 1 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженного постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року N499, визначено, що у разі загибелі (смерті) під час виконання обов'язків військової служби військовослужбовця, який перебував на кадровій військовій службі або проходив військову службу за контрактом, військовослужбовця строкової військової служби, військовозобов'язаного чи резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності - його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога: сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця строкової служби, а в разі її відсутності - його батькам та утриманцям - у розмірі десятирічного максимального посадового окладу за першим тарифним розрядом, передбаченим для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом; сім'ї загиблого (померлого) військовозобов'язаного чи резервіста, який був призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, а в разі її відсутності - його батькам та утриманцям - у розмірі десятирічного грошового забезпечення зазначеного військовозобов'язаного чи резервіста виходячи з окладу за військовим званням у запасі та максимального окладу за посадою, до якої він був приписаний у запасі; сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця, який перебував на кадровій військовій службі або проходив військову службу за контрактом, а в разі її відсутності - його батькам та утриманцям - у розмірі десятирічного грошового забезпечення зазначеного військовослужбовця за останньою посадою, яку він займав на день загибелі (смерті), виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а у разі загибелі (смерті), що сталася включно до 31 грудня 2007 р., - виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячної надбавки у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення відповідно до Указів Президента України від 10 квітня 1996 р. N 925 та від 23 лютого 2002 р. N 173 і постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 р. N 829. Члени сім'ї, батьки та утриманці визначаються відповідно до Сімейного кодексу України. Одноразова грошова допомога виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її одержання. У разі відмови однієї з осіб від одержання одноразової грошової допомоги її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її одержання. Відповідно до ст.8 вищенаведеного Порядку, військовослужбовець, військовозобов'язаний чи резервіст вважається таким, що виконує обов'язки військової служби відповідно до законодавства.
Відповідно до ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби вважається: 1) день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на строкову військову службу; 2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом; 3) день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України. Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
З вищенаведеного вбачається, що однією з умов виплати грошової допомоги, передбаченої ч.1 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», є умова настання смерті військовослужбовця під час виконання обов’язків військової служби.
Крім цього, як вбачається з змісту ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», законодавець розмежовує такі категорії як час проходження військової служби та час виконання обов'язків військової служби, визначивши вичерпний перелік випадків, за наявності яких військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби.
А відтак, враховуючи те, що судом не встановлено факту настання смерті майора ОСОБА_5 під час виконання ним обов’язків військової служби, позовні вимоги позивача до задовлення не підлягають.
На підставі ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати не підлягають компенсації.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
В задоволені позову ОСОБА_2 до Державної прикордонної служби України Адміністрації державної прикордонної служби України за участі третьої особи Львівського Прикордонного загону про визнання незаконним рішення та зобов’язання виплатити одноразову грошову допомогу відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений вищенаведеним Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови виготовлений 14 вересня 2010 року.
Головуючий Ланкевич А.З.
Суддя Гавдик З.В.
Суддя Мартинюк В.Я.