Справа № 2-2900/10

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

іменем України

28 квітня 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Лисенка В.О., при секретарі Самунь І.М., за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну

справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3

про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

            Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу, зазначивши, що 01.10.2008 року між нею та

відповідачкою укладено договір позики, згідно якого вона передала відповідачу

3708 гривень, а відповідач зобов’язалася повернути їй зазначену суму боргу до

20.10.2008 року, що підтверджується договором позики від 01.10.2008 року. Але в

порушення умов договору та вимог закону відповідач суму позики не повернула, в

зв’язку з чим позивач просить: стягнути з відповідача заборгованість за

договором позики від 01.10.2008 року в сумі  3708 гривень, 594 гривні 57

копійки суму з урахуванням індексу інфляції за час прострочення платежу станом

на 01 листопада 2009 року, 125 гривні 73 копійок – три проценти річних від

простроченої суми станом на 07 грудня 2009 року, що складає 4428 гривень 30

копійки  та судові витрати по справі.  

           24.10.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір

позики, згідно якого позивач передала відповідачу 3806 гривень, а відповідач

зобов’язалася повернути їй зазначену суму боргу до 10.11.2008 року, що

підтверджується договором позики від 24.10.2008 року. Але в порушення умов

договору та вимог закону відповідач суму позики не повернула, в зв’язку з чим

позивач просить: стягнути з відповідача заборгованість за договором позики від

24.10.2008 року в сумі  3806 гривень, 536 гривні 65 копійки суму з урахуванням

індексу інфляції за час прострочення платежу станом на 01 листопада 2009 року,

122 гривні 49 копійок – три проценти річних від простроченої суми станом на 07

грудня 2009 року, що складає 4465 гривень 14 копійки  та судові витрати по

справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному

обсязі, просив їх задовольнити.

           Відповідач в судове засідання не з’явилася, про день, час і місце

судового засідання сповіщена належним чином. Про причини своєї неявки суд не

повідомила, письмових заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не

надходило.

           Зі згоди представника позивача суд вважає за необхідне ухвалити

заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням

ст.ст. 224-226 ЦПК України.

         Вислухавши представника позивача, дослідивши докази в їх сукупності,

суд вважає, що заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі

з наступних підстав.

           Відповідач згідно договору позики від 01.10.2008 року  позичила у

позивача гроші в сумі 3708 гривень, які позивач передала відповідачу в той же

день, та згідно договору позики від 24.10.2008 року відповідач позичила у

позивача  гроші в сумі 3806 гривень, які позивач передала відповідачу в той же

день. Відповідач зобов’язувалася повернути суму позики в строк, але своє зобов’

язання не виконала до теперішнього часу.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна

сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора)

певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші

тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника

виконання його обов’язку.

В силу ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином

відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового

зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути

позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені

родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої

якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що

встановлені договором.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за

договором позики від 01.10.2008 року в сумі  3708 гривень, 594 гривні 57

копійки суму з урахуванням індексу інфляції за час прострочення платежу станом

на 01 листопада 2009 року, 125 гривні 73 копійок – три проценти річних від

простроченої суми станом на 07 грудня 2009 року, що складає 4428 гривень 30

копійки, та заборгованість за договором позики від 24.10.2008 року в сумі  3806

гривень, 536 гривні 65 копійки суму з урахуванням індексу інфляції за час

прострочення платежу станом на 01 листопада 2009 року, 122 гривні 49 копійок –

три проценти річних від простроченої суми станом на 07 грудня 2009 року, що

складає 4465 гривень 14 копійки.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають

стягненню також судові витрати, а саме судовий збір в сумі 88 гривні 93

копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120

гривень, витрати на правову допомогу – 700 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України,

суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення

боргу за договором позики – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2

заборгованість за договором позики від 01 жовтня 2008 року в розмірі 4428

(чотири тисячі чотириста двадцять вісім) гривень 30 копійок, а також

заборгованість за договором позики від 24 жовтня 2008 року в розмірі 4465

(чотири тисячі чотириста шістдесят п’ять) гривень 14 копійок, витрати по сплаті

судового збору в розмірі 88 (вісімдесят вісім) гривень 93 копійки, витрати на

інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять)

гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 700 (сімсот) гривень, а всього

9802 (дев’ять тисяч вісімсот дві) гривні 37 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою

заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне

рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була

подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає

законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги

рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи

апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області

через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська шляхом подачі

в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і

поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст.

295 ЦПК України.

Суддя                                                                          

                            В.О. Лисенко