Судове рішення #11001805

Справа № 2а-3099/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

05 серпня 2010 року

       

Тернопільський міськрайонний суд  Тернопільської області в складі:

                      головуючого-судді     Дуди О.О.

з участю секретаря     Шилівської М.Б.        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області про поновлення строку на оскарження, визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача УДАІ УМВСУ в Тернопільській області про поновлення строку на оскарження, визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВО № 030194 від 18.09.2009 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн., посилаючись на те, що правопорушення не вчиняв, по смузі, яка призначена для руху прямо рухатись не міг, оскільки на ній стояли припарковані автомобілі.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що 18.09.2009 року в м. Тернополі по вул.. І. Франка, з крайньої лівої смуги, яка призначена для повороту ліворуч поїхав прямо, по смузі, яка призначена для руху прямо рухатись не міг, оскільки на ній стояли припарковані автомобілі, тому просить позов задовольнити.

Представник відповідача УДАІ УМВС України в Тернопільській області в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти:

Як вбачається із постанови серії ВО № 030194 від 18.09.2009 року ОСОБА_1, 18.09.2009 року приблизно в 19 год. 45 хв., керуючи автомобілем марки «Geely» н.з. НОМЕР_1,  в м. Тернополі по вул.. І. Франка, з крайньої лівої смуги, яка призначена для повороту ліворуч поїхав прямо, чим порушив вимогу дорожнього знаку 5.16 «Напрямок руху по смугах» додатку 1 Правил дорожнього руху, скоївши адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, за що на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Статтею 283 КУпАП передбачено те, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа, опис обставин, установлених про розгляді справи, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень позивача, у його діях чи бездіяльності відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП  адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ст.11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 отримано копію постанови 17.06.2010 року в Другому відділі ДВС, чим його було позбавлено права на оскарження у встановлений законодавством строк. Також, у постанові серії ВО №030194 від 18.09.2009 року відсутній підпис позивача про отримання постанови та протоколу.

В даному випадку, суд вважає, що вина позивача у вчиненні правопорушення як у формі умислу, так і у формі необережності відсутня, оскільки позивач з крайньої лівої смуги, яка призначена для повороту ліворуч поїхав прямо, по смузі, яка призначена для руху прямо рухатись не міг, оскільки на ній стояли припарковані автомобілі . Відповідачем доводи позивача не спростовано, та не надано на запит суду протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, достатніх доказів вчинення правопорушення не надав.

Позивач просить поновити строк на оскарження, оскільки йому лише 17.06.2010 року отримано постанову серії ВО № 030194 від 18.09.2009 року у ДВС .

Згідно ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

В даному випадку, суд вважає, що строк на оскарження пропущений з поважних причин та підлягає до поновлення.

В частині визнання дій ДАІ щодо складання постанови протиправними адміністративний позов до задоволення не підлягає, оскільки згідно п.3 ч.2  ст.288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: "3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом", а ст.293 КУпАП передбачає, зокрема можливість скасування оспорюваної постанови.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково, поновити строк на оскарження та скасувати постанову серії ВО №030194 від 18.09.2009 року про накладення на ОСОБА_1  адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн., а в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст. 1,10,11, 17, 50, 71, 86, 158-163, 186  КАС України, ст.ст. 33, 38, 122, 251, 254, 258, 289, 293  КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області про поновлення строку на оскарження та визнання незаконною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити частково.

Поновити строк на оскарження постанови серії ВО № 030194 від 18.09.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн.

Постанову серії ВО № 030194 від 18.09.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн. – скасувати.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Головуючий – підпис

Копія вірна:

Суддя                                             Дуда О.О.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація