У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

 Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 18 вересня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 червня 2007 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, 

громадянин України, раніше судимий:

-5.11.1984 р. народним судом Жовтневого

району м. Дніпропетровська за ст. 206 ч. 2

КК України на два роки позбавлення волі

умовно з обов'язковим залученням до праці

в місцях, що визначають органи, які відають

виконанням вироку;

-25.01.1995 р. за ст. 94 КК України на

дванадцять років позбавлення волі;

звільненого від подальшого відбування

покарання 3.10.2003 р. умовно-достроково

на два роки десять місяців і двадцять один день;

засуджений за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України на п'ятнадцять років позбавлення волі.

         За вироком ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він, будучи раніше судимим за умисне вбивство, 7 лютого 2007 року в  період із 2-ї до 3-ї години в приміщенні сараю, що в дворі біля будинків № 22 і № 24 по провулку Більшовицькому в м. Дніпропетровську, в процесі сварки з ОСОБА_2 завдав останньому з метою позбавлення життя через неприязнь до нього не менше 23 ударів викруткою в область голови і шиї і в такий спосіб убив його.

         У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок змінити і пом'якшити покарання. Своє прохання вмотивовує тим, що суд, засуджуючи його на максимальний строк позбавлення волі, не врахував протиправної поведінки потерпілого, який непрохано зайшов до помешкання і почав ображати його.

Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора, який вважав за необхідне виключити із вироку посилання суду на наявність у ОСОБА_1 судимості за першим вироком, а в решті вирок залишити без зміни,   перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона задоволенню не підлягає, але вирок у порядку ст. 395 КПК України необхідно змінити.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 в умисному вбивстві ОСОБА_2 за наведених у вироку обставин засудженим не оспорюються і підтверджуються дослідженими в суді його ж показаннями, в яких він не заперечував даного факту,  показаннями  очевидця  події - свідка  ОСОБА_3, які той давав на досудовому слідстві, даними висновку судово-медичної експертизи про те, що смерть потерпілого настала від коленої рани бокової поверхні шиї з пошкодженням лівої легені, яка зумовила гостру крововтрату, іншими наведеними у вироку доказами.

Дії ОСОБА_1 за ст. 115 ч. 2 п. 13 КК України кваліфіковані правильно, бо він, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, знову умисно протиправно заподіяв смерть іншій людині.

Що ж стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то при вирішенні цього питання при постановленні вироку суд відповідно до приписів ст. 65 КК України врахував те, що він вчинив злочин, який за ступенем тяжкості відноситься до категорії особливо тяжких, дані про особу засудженого, який є судимим і характеризувався негативно, обставину, що його пом'якшує, це - активне сприяння розкриттю злочину, а також і поведінку потерпілого, що передувала події. Таке покарання, за переконанням колегії суддів, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів. Підстав для визнання покарання суворим, а, отже, і для його пом'якшення, про що просить засуджений в касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону при розслідуванні справи та її розгляді в суді, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, не встановлено.

Разом    з    тим,   посилаючись   у   вироку    на   наявність   у   ОСОБА_1 судимості   за   вироком  народного  суду  Жовтневого  району м. Дніпропетровська від 5.11.1984 року, суд припустився помилки, яка хоч і не впливає на законність постановленого у справі рішення, проте підлягає виправленню в порядку ст. 395 КПК України, оскільки ця судимість відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 55 КК України (1960 р.) є погашеною.

Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

         касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

         Вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 червня 2007 року щодо ОСОБА_1 в порядку ст. 395 КПК України змінити.

         Виключити із вироку посилання суду на наявність у ОСОБА_1 судимості за вироком народного суду Жовтневого району                                        м. Дніпропетровська від 5.11.1984 року.

         У решті вирок залишити без зміни.

судді:

    С.М. Міщенко                                     С.М. Вус                       Ю.М. Кармазін