У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 вересня 2010 року                                                                                                                      Справа № 2-1067/10

              Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

              головуючого судді                                              Шаповала Г.І.

                        при секретарі                                   Кудіній Н.І.

             з участю:    

 представника позивача                   ОСОБА_1                      

             представників відповідача                                       Дикобаєвої Я.В.  

розглянувши у   відкритому  судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області,  про визнання дій щодо перерахунку пенсії неправомірними, про зобов’язання здійснити перерахунок призначеної пенсії та відшкодування шкоди,

                             В С Т А Н О В И В:

    02.08.2010 року позивач звернувся до відповідача з позовом, в якому прохає:  1. Визнати неправомірними дії  Управління пенсійного фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області,   щодо перерахунку позивачу пенсії;

2. Зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.01.2010 року по нормі ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 року, з урахуванням середнього заробітку по Україні для призначення  і перерахунку пенсії, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2009 рік (1650.43 грн.), у розмірі 4250.16 грн., щомісяця;

3. Стягнути з відповідача на користь позивача збитки - заборгованість пенсійних виплат за січень-липень 2010 року у розмірі 7625.45 грн. (1089,35 х  7 міс.), а також виплатити заборгованість, що буде накопичуватися з дня подачі позову до суду;

4. Стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи.

    Представник відповідача в  судовому засіданні заявила, що позовні вимоги вона не визнає, що позов  не може бути розглянутий в порядку цивільного судочинства і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки оспорюється діяльність відповідача як суб’єкта владних повноважень, і згідно рішення Конституційного суду України, визнано неконституційними положення закону України, яким було змінено підсудність справ стосовно  спорів про соціальні виплати з адміністративного  судочинства на  цивільне  судочинство. Тому провадження у справі слід закрити.

    Представник позивача заявила, що вона погоджується з думкою представника відповідача і прохає повернути сплачений позивачем судовий збір.

    Вислухавши сторони, враховуючи дані матеріалів справи, суд приходить до висновку про задоволення клопотання за наступних підстав. Із позовної заяви та доданих до неї документів витікає, що позивач,  фактично,  оскаржує дії суб’єкта владних повноважень, який виконує  державні функції  щодо вирішення питань стосовно призначення, розрахунку та виплат громадянам пенсій у відповідності до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тобто відповідач, дійсно є суб’єктом владних повноважень, а позовні вимоги стосуються виконання цим  суб’єктом його  владних повноважень, тобто має місце публічно-правовий спір.

Згідно рішення Конституційного суду України  від 09.09.2010 року у справі  № 1-40/2010 зазначено:

1.Визнати такими, що не відповідають Конституції України  (є неконституційними), положення Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами“ від 18 лютого 2010 року № 1691–VI, а саме:

– пункту 2 розділу І: „Пункт 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., №№ 35–37, ст. 446) виключити“;

– пункту 2 розділу ІІ: „Після набрання чинності цим Законом адміністративні суди завершують розгляд справ, провадження в яких було відкрито за пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Адміністративні позови, апеляційні та касаційні скарги чи подання, подані до набрання чинності цим Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, і за якими провадження не відкрито, передаються цими судами до відповідних судів, які здійснюватимуть їх розгляд у порядку цивільного судочинства“.

2. Визнати таким, що не відповідає Конституції України  (є неконституційним), пункт 2 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами“ від 18 лютого 2010 року № 1691–VI.

3. Положення Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами“ від 18 лютого 2010 року № 1691–VI та Цивільного процесуального кодексу України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

    4. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

    Враховуючи рішення Конституційного суду, суд приймаючи рішення,  керується  ст. 15 ЦПК України та ст. 18 КАС України, в їх редакції, що була  до внесення в них змін згідно ЗУ„Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами“ від 18 лютого 2010 року № 1691–VI.

    Відповідно до ст. 17 КАС України спори фізичних та юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності відноситься до компетенції адміністративних судів.

    Згідно п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

    Керуючись  ст.ст. 83  ч.1 п.5, 168, 205 ч.1.п.1, 206, 208-210, 222, 223, 292-294 ЦПК України, суд

                                                                                      У Х В А Л И В:

    Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області,  про визнання дій щодо перерахунку пенсії неправомірними, про зобов’язання здійснити перерахунок призначеної пенсії та відшкодування шкоди  - закрити.

    Повідомити позивачеві, що розгляд вищезазначених вимог віднесено законом до юрисдикції  адміністративних судів.

    Роз’яснити позивачеві, що у разі закриття провадження у справі, повторне звернення до суду загальної юрисдикції з приводу спору  між тими самими сторонами, про той самий  предмет і з тих самих підстав не допускається.

    Сплачений позивачем судовий збір в сумі 79 грн. 65 коп. повернути йому через Управління державного казначейства України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, надавши позивачу за його заявою оригінал квитанції від 27.07.2010 року.

    Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’яти днів з дня її проголошення через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом п’яти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Головуючий суддя                         Г.І. Шаповал