У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
Головуючого |
Кармазіна Ю.М. |
суддів |
Вус С.М., Гриціва М.І. |
|
|
|
|
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 вересня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Харківської області на вирок Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 4 листопада 2005 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця с. Курилівка Куп'янського району,
мешканця с. Ковшарівка Куп'янського району,
раніше судимого 2.10.2003 року цим же судом
за ст. 185 ч. 3, 69 КК України на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,
засуджено за ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України остаточно ОСОБА_1 призначено покарання на 2 роки 1 місяць позбавлення волі.
Відповідно до ст.ст. 75, 104 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки та покладено передбачений ст. 76 ч. 1 п. 4 КК України обов'язок.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 6 червня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вирок щодо яких в касаційному порядку не оскаржується.
ОСОБА_4 засуджено за те, що він 20 серпня 2004 року, приблизно о 19 годині, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, шляхом вільного доступу намагалися викрасти 4 труби загорожі свердловини № 1 Ковшарівського водозабору загальною вартістю 585 грн., однак свій умисел не довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі.
У касаційному поданні прокурор просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що суд, застосувавши до засудженого ст. 75 КК України, не врахував того, що ОСОБА_1 вчинив злочин під час встановленого йому судом іспитового строку.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, за обставин, викладених у вироку, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів, що прокурором не оспорюється.
Суд повно дослідив обставини справи, дав зібраним доказам належну оцінку і правильно застосував матеріальний закон.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону по справі не встановлено.
Звільняючи ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, місцевий суд належним чином умотивував своє рішення, врахувавши вчинення ним злочину у неповнолітньому віці, позитивну характеристику, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Суд також урахував, що у справі відсутні обставини, що обтяжують покарання, злочином не завдано збитку.
Тому посилання у касаційному поданні прокурора про незаконність застосування ст. 75 КК України, а також невиправдану м'якість покарання є необґрунтованими.
Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів Верховного Суду України -
у х в а л и л а :
відмовити у задоволенні касаційного подання першого заступника прокурора Харківської області по кримінальній справі щодо ОСОБА_1
Судді :