Копія:                                                                                                                                                    Справа № 2-497

2010 р.

РІШЕННЯ

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

  “03” вересня 2010 року Березнівський районний суд Рівненської області

під головуванням судді   Мельника В.Я.

при секретареві                Лисенко   О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березне справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль»  до ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

     Позивач вказує в заяві від 11 лютого 2010 року, що відповідач ОСОБА_2 9 липня 2007 року уклав з банком кредитний договір № 014/53-05/62265, згідно з яким надав відповідачу ОСОБА_2 кредит в розмірі 15 000 гривень строком на 36 місяців з 9 липня 2007 року по 9 липня 2010 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 24 % річних, згідно з яким він мав здійснювати повергнення кредиту щомісячними платежами згідно графіку, який є Додатком № 1 до Договору.  

    Позивач виконав свої зобов’язання перед позичальником, кошти в розмірі 15 000 гривень 9 липня 2007 року було перераховано ОСОБА_2 на його поточний рахунок у банку № НОМЕР_1, що підтверджується меморіальним ордером № 3-05/62265, які він в той же день згідно касового ордеру № 3 отримав готівкою через касу позивача.

   В той же час ОСОБА_2 з 15 квітня 2008 року не виконує свої зобов’язання перед кредитором – не здійснює повернення щомісячних платежів.

    Станом на 5 лютого 2010 року сума заборгованості ОСОБА_2 перед банком склала 19 389, 91 гривні, в тому числі: непогашений кредит – 11 664 гривні, несплачені проценти – 4313,61 гривні, пеня – 3 412,30 гривні.  

   Тоді ж, в забезпечення виконання взятих на себе зобов’язань позичальником  банк уклав Договір поруки № 014/53-05/62265-п з ОСОБА_3, згідно з п. 1.2 якого поручитель взяв на себе зобов’язання у випадку невиконання позичальником перед банком боргових зобов’язань за Договором, здійснити виконання грошових зобов’язань в обсязі, заявленому банком в письмовій вимозі, протягом 30-ти банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги банку.

   Аналогічний договір № 014/53-05/62265-п1 9 липня 2007 року було укладено також з іншим поручителем – ОСОБА_4

   Покликається на те, що згідно з п. 6.5 Договору кредиту у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим Договором, кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на день пред’явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом. Ця вимога має бути виконана боржником протягом не більше ніж 30 календарних днів з моменту її пред’явлення.      

   Вказує, що відповідачами порушено вимоги ст. ст. 625, 629, 554, 1054 ЦК України та просить стягнути з них солідарно заборгованість за кредитним договором та судові витрати, сплачені банком.

   В судове засідання від позивача надійшла заява, в якій він повністю підтримує позов і просить справу слухати у відсутність його представника, а позов задоволити.  

   Відповідачі повідомлені про розгляд справи у встановленому ЦПК України порядку. В матеріалах справи є розписки відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що вони 1 вересня 2010 року отримали повістки про виклик до суду. Розгляд цієї справи спочатку виносився в попереднє судове засідання на 27 травня 2010 року, коли жоден із учасників судового розгляду в судове засідання не прибули, потім справа призначалися на стадію судового розгляду 16 червня 2010 року. Перед цим засіданням, 4 червня 2010 року відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також отримали під розписку повістки про судовий розгляд в яке, в яке учасники також не з’явилися. Таким чином вони двічі не з’явилася в суд, будучи належним чином повідомленими про день і час судового розгляду.

  Судом також встановлено, що ОСОБА_2 в даний час проходить обстеження у Волинській обласній психіатричній лікарні №2. За повідомленням Рівненського слідчого ізолятора він утримується під вартою, в лікувальну установу направлений по  постанові Рівненського міського суду від 23 жовтня 2009 року у зв’язку із скоєнням злочину.

   За повідомленням ізолятора від 22 жовтня 2009 року № 50/3412 ОСОБА_2 перебуває на диспансерному обліку лікаря-психіатра з діагнозом - астено-депресивний синдром, дисоціальний розлад у виді психогенного субступору. Розлади особистості та поведінки.

  На час розгляду справи судом відповідач недієздатним не визнаний. Про це свідчить повідомлення Волинської обласної психіатричної лікарні №2 від 1 червня 2010 року, з якого слідує, що обстеження і лікування ОСОБА_2 продовжується.

  Його також двічі повідомлено про розгляд справи судом. Про судове засідання 16 червня 2010 року і суть звернутих до нього позовних вимог його оповіщено через уповноважену особу лікарні 8 червня 2010 року, а в судове засідання 3 вересня 2010 року від нього надійшла копія надісланої йому позовної заяви без направлених йому додатків, з його особистих письмових записів в якій слідує, що він ознайомився з позовною заявою і додатками до неї 14 червня 2010 року і пояснень до позову давати немає бажання.

   Цей запис ОСОБА_2 завірений підписом головного лікаря установи Мисюка В.К. та стверджений печаткою лікарні.

   А у відповідності зі ст. 30 ЦК України цивільною дієздатністю  фізичної  особи є її здатність своїми діями  набувати  для  себе  цивільних  прав  і  самостійно   їх здійснювати, а також  здатність своїми діями створювати для себе цивільні   обов'язки,   самостійно   їх   виконувати   та    нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може  бути  обмежений  виключно  у  випадках  і  в порядку, встановлених законом.

   В той же час згідно з ч.1 ст. 39 ЦК України фізична  особа може бути визнана судом недієздатною,  якщо вона внаслідок хронічного,  стійкого психічного розладу не  здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. А стаття 40 ЦК України передбачає момент визнання фізичної особи недієздатною. Фізична особа визнається недієздатною з  моменту  набрання законної сили рішенням суду про це.

   Рішення суду про визнання ОСОБА_2 недієздатним не приймалося. А тому він може нести відповідальність за цивільно-правові наслідки своїх дій.

   Дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

   У відповідності з п. п.5.1-5.2 Договору кредиту від 9 липня 2007 року № 014/53-05/62265, (а. с. 17-18), позичальник ОСОБА_2 зобов’язався шляхом щомісячних платежів до 15 числа кожного місяця здійснювати безготівковим платежем або готівкою часткове погашення кредиту згідно погодженого сторонами графіку, в разі ж неналежного виконання зобов’язання по договору позичальником,  банк має право вимагати дострокового погашення кредиту позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред’явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (в тому числі прострочені проценти), пеню відповідно до договору.  

    Як свідчить розрахунок суми заборгованості на а. с. 6 станом на 9 липня 2007 року борг ОСОБА_2 перед банком складає 19 389 гривень 91 копійку.

    Відповідачі по справі цю суму заборгованості не оспорили, нарахована вона відповідно до вимог п. 6.5 кредитного договору.

    У відповідності  зі ст.ст. 526-527,530 ЦК України боржник зобов’язаний виконати зобов’язання у встановлений термін.

     А згідно зі ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання  грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

     Відповідно ж до ч.1 ст. 1050, ст. 1054 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, отриману за кредитним договором, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

     А статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником солідарно з ним, що знайшло своє відображення в пунктах 1.2, 3.1  Договорів поруки як з ОСОБА_3, (а. с. 25-26), так і з ОСОБА_4, (а. с. 27-28).

  На підставі наведеного суд задовольняє позовну заяву у відношенні усіх трьох відповідачів в повному обсязі та покладає на них солідарну відповідальність перед банком в розмірі 19 389, 91 гривні та судові витрати, сплачені позивачем -  судовий збір в сумі 193 гривні 90 копійок та збір на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень (а. с. 2-3).

Керуючись ст.ст. 10-11,212-215 ЦПК України, ст. ст. 526-527,625, 553-555,1054 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

    Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь відкритого акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» заборгованість по кредитному договору в розмірі 19 389 гривень 91 копійку, а також судові витрати - судовий збір в сумі 193 гривні 90 копійок та збір на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.

    На рішення суду сторонами може бути внесена апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Березнівський районний суд протягом  10 днів з дня його проголошення.

                 Суддя: