Справа № 2-238/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

  22 вересня 2010 року                                         м. Монастирище

 Монастирищенський районний суд  Черкаської області

в складі: головуючого  - судді:                             Мазай Н.В.

                при секретарі:                                         Возній В.В.

                з участю представника позивача :        Сіренка О.В.                                        

                відповідач:                                               не з’явився                

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» до ОСОБА_2  про стягнення збитків в порядку регресу внаслідок виплати страхових відшкодувань,    

в с т а н о в и в :

          Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про   стягнення збитків в порядку регресу внаслідок виплати страхових відшкодувань посилаючись на те, що 20.09.2006 року між ВАТ « СТ «Гарантія» та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту « 5-700-1/06 ( далі Договір). Відповідно до п. 5 Договору об»єктом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов»язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом – автомобілем НОМЕР_1. 19.04.2007 року у м. Києві ОСОБА_2 по вул. Мельникова, керуючи автомобілем « Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2 пересік суцільну роздільну смугу, не пропустив автомобіль НОМЕР_3, яким керував водій ОСОБА_4, автомоібль якої в свою чергу здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_4, що призвело пошкодження транспортних засобів. ОСОБА_2 вину визнав, та пояснив, що дійсно порушив ПДР, що призвело до зіткнення та пошкодження транспортних засобів. Крім того, винність ОСОБА_2 підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.04.2007 року та постановою Шевченківського районного суду м. Києва № 3-18330/07 від 20.06.2007 року. В результаті зіткнення автомобіль НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження. Розмір матеріальних збитків, завданих пошкодженням згідно Звіту 1260 від 08.05.2007 року проведеного ТОВ « ЕК « Укравтоекспертиза-Стандарт» з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу склав 25 832 грн. 88 коп. КРД ВАТ « СТ «Гарантія» власнику автомобіля НОМЕР_5 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 25 453 гривні 38 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 1218 від 03.10.2007 року та № 1358 від 23.10.2007 року. Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє  транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до ст. 27 ЗУ « Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страховик або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи відповідальної за завданий збиток. Таким чином, до ВАТ « СТ « Гарантія» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 компенсувати шкоду, завдану власнику автомобіля НОМЕР_1. Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь  ВАТ « СТ « Гарантія» 25 453 грн. 38 коп. та судові витрати.

         В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 ( діє на підставі довіреності № 198/12/09 від 22.12.2009 року)   позов підтримав повністю та пояснив, що між ОСОБА_3 та ВАТ СТ “Гарантія” укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 5-700-1/06, відповідно до якого ВАТ СТ “ Гарантія” зобов’язалося відшкодувати власнику транспортного засобу збитки. Як зазначено в постанові Шевченківського Районного суду м. Києва 19.04.2007 року сталася дорожньо-транспортна пригода. Винуватим у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_2 Страхове товариство “ Гарантія” виплатило власнику пошкодженого транспортного засобу в рахунок  відшкодування кошти в сумі 25 453 грн. 38 коп. Відповідно до норм ЦК України та Закону України “ Про страхування” СТ “ Гарантія” має право регресу до відповідача ОСОБА_2 Просить позов задоволити в повному обсязі, стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача СТ “ Гарантія” кошти в сумі 25 453 грн. 38 коп. та судові витрати понесені позивачем при подачі позову до суду.

 Відповідач ОСОБА_5 в судове  засідання не з»явився.  Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, про що свідчить повідомлення про вручення повістки від 25.06.2010 року, 14.07.2010 року. Причини неявки суду не повідомив. Крім цього, відповідно до поштового повідомлення від 11.09.2010 року відповідач ОСОБА_2 за вказаною в позовній заяві адресі не проживає. Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України сторони  та  інші  особи,  які  беруть  участь  у  справі, зобов'язані  повідомляти  суд  про  зміну  свого  місця проживання (перебування,   знаходження)   або   місцезнаходження   під    час провадження  справи.  У  разі  відсутності  заяви  про зміну місця проживання або місцезнаходження судова  повістка  надсилається  на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться, а тому суд констатує факт про те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.  Суд вважає, що оскільки, відповідно до ст. 10 ЦПК України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і  неявкою до суду без поважних причин, відповідач фактично відмовився від захисту своїх прав в суді, а ст. 169 ЦПК України дає право суду  у разі неявки відповідача, повідомленого належним чином про розгляд справи,  вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляти заочне рішення), можливим розгляд справи за наявними матеріалами, за згодою представника позивача, в зв’язку з чим відповідно до ч. 4  ст. 169 ЦПК України постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи.  Крім цього, на думку суду в матеріалах справи є достатньо доказів для її слухання та прийняття рішення по суті справи і такий розгляд справи не буде порушенням права відповідача як сторони у цивільному процесі.

 Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю виходячи з наступного :

         - відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона  повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Судом встановлено, що 20.09.2006 року між ВАТ СТ «Гарантія» та ОСОБА_3 було укладено договір № 5-700-1/06 добровільного страхування наземного транспорту, а саме автомобіля НОМЕР_6 ( а.с. 5).

           19.04.2007 р. в м. Київ по вулиці Мельникова сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, автомобіля НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_4, який належить ОСОБА_6 та автомобіля НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_7. Під час ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

          Винність ОСОБА_2 у вчиненні вищеописаного ДТП 19.04.2007 року доводиться постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.04.2007 року, старшого інсепктора відділення оформлення ДТП при УДАІ ГУМВС України в м. Києві ( а.с. 6), постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.06.2007 року ( а.с. 7).

          Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

          Вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_7 в результаті його пошкодження в ДТП, згідно зі Звітом № 1260 від 08.05.2007 р., що проводився ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» становить 25 832,88 грн. ( а.с. 10-11).

          ВАТ «СТ «Гарантія» виплатило страхове відшкодування Страхувальнику шляхом перерахування коштів на його рахунок в сумі 25453,38 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1218 від 03.10.2007 року та № 1358 від 23.10.2007 року ( а.с. 8,9). Сума страхового відшкодування до виплати страхувальнику здійснена з урахуванням умов Договору саме в сумі 25 453 грн. 38 коп.  

          Згідно ст. 1166 ЦК України - майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

          Відповідно до ст. 1187 ЦК України - шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

           Згідно ст. 1191 ЦК України - особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

            Відповідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Вказана норма має місце і відповідно до  ст. 993 ЦК України.

           Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю, оскільки позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

           Також з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача необхідно стягнути судові витрати в порядку ст. 88 ЦПК України, що складаються із сплати позивачем судового збору в сумі 254 грн. 55 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.  

       На підставі викладеного ст. ст. 993, 1166, 1171, 1187, 1191, ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» № 85/96-ВР від 07.03.1996 року ( зі змінами та доповненнями) та керуючись ст. ст.  3, 5 - 8, 10, 11, 14, 15, 60, 61,  88,  213-215, 221- 223,  294 ЦПК України, суд -      

в и р і ш и в  :

            Позов задоволити повністю.

            Стягнути з ОСОБА_2, проживаючого АДРЕСА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства “ Страхове товариство “Гарантія” ( 01011, м. Київ, Печерський район, вул. Печерський узвіз 3) збитки в порядку регресу внаслідок виплати страхових відшкодувань в сумі 25 453 ( двадцять п’ять тисяч чотириста п’ятдесят три) гривні 38 коп. на п/р 26507010031815 у ВАТ “Укрексімбанк” м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 14229456.

            Стягнути з ОСОБА_2, проживаючого АДРЕСА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства “ Страхове товариство “Гарантія” ( 01011, м. Київ, Печерський район, вул. Печерський узвіз 3) судові витрати: судовий збір  в сумі 254 ( двісті п’ятдесят чотири) гривні 55 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом в сумі 120 (сто двадцять) гривень на п/р 26507010031815 у ВАТ “Укрексімбанк” м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 14229456.

           Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою завою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.    

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Черкаської області, через районний суд.

    У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення він має право оскаржити рішення суду в загальному порядку.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Суддя:                                                            Н.В. Мазай