Справа №2- 22/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

           17  вересня  2010 року                                                                                   м. Вижниця  

           Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді  Пилип’юка І.В., при секретарі Паучек Є.В., з участю представників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця цивільну справу за позовом ОСОБА_4  до ОСОБА_5, Виженської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, про визнання заповіту недійсним, -

ВИРІШИВ:

         Позов ОСОБА_4 - задовольнити.    

Заповіт від 08.12.2000 року зареєстрований за №27, посвідчений секретарем Виженської сільської ради Вижницького району Чернівецької області - визнати недійсним.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_4 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 2007.60 гривень за проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Стягнути з ОСОБА_5 51 грн. державного мита в дохід держави.

Речові докази: оригінал заповіту ОСОБА_6 від 08.12.2000 року на одному аркуші; заяву про видачу паспорта ОСОБА_6 на одному аркуші; страхове свідоцтво про добровільне страхування тварин ОСОБА_6 на одному аркуші; прихідний ордер ОСОБА_6 від 06.09.2002 року на одному аркуші; прихідний ордер ОСОБА_6 від 10.11.1978 року на одному аркуші; прихідний ордер ОСОБА_6 від 08.02.1980 року на одному аркуші; видатковий ордер ОСОБА_6 від 07.09.2002 року на одному аркуші; оригінали записів побутового характеру на чотирьох аркушах – залишити при справі.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк  з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи , які брали участь у справі але не були присутні у справі у судовому засіданні під час проголошення  судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

              Суддя:  

Справа №2- 22/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

           17  вересня  2010 року                                                                                   м. Вижниця  

           Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді  Пилип’юка І.В., при секретарі Паучек Є.В., з участю представників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця цивільну справу за позовом ОСОБА_4  до ОСОБА_5, Виженської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, про визнання заповіту недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5, Виженської сільської ради Вижницького району, про визнання заповіту недійсним.

В позові вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його мати, ОСОБА_6, після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку, що знаходиться в с. Виженка.

Зазначав, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері, крім нього є ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 - діти спадкодавця.

Посилався на те, що у травні 2009 року звернувся до Вижницької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак державний нотаріус повідомив, що 08.12.2000 року його матір'ю складений заповіт, відповідно до якого, спадкодавець все своє майно, заповіла своїй дочці, ОСОБА_5. Даний заповіт посвідчений секретарем Виженської сільської ради.

Крім того вказував, що про існування заповіту не було відомо, оскільки постійно користувався спадковим майном і про те, що власником є ОСОБА_5 дізнався від державного нотаріуса.

Вважав заповіт від 08.12.2000 року недійсним, таким, що суперечить вимогам ст.541 ЦК України (в редакції 1963 року) оскільки підпис заповідача не належить його матері.

В судовому засіданні позивач заявлений позов підтримав, посилався на обставини викладені в позові, уточнив позовні вимоги, просив визнати заповіт складений від імені ОСОБА_6 08.12.2000 року та посвідчений секретарем Виженської сільської ради, реєстровий номер 27 недійсним з підстав підписання його сторонньою особою та особою, яка не мала повноважень на вчинення нотаріальних дій, стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Представник позивача, ОСОБА_1, в судовому засіданні заявлений позов підтримала, посилалась на обставини викладені в позові, просила визнати заповіт від 08.12.2000 року, посвідчений секретарем Виженської сільської ради, реєстровий номер 27 недійсним з підстав підписання його сторонньою особою та особою, яка не мала повноважень на вчинення нотаріальних дій, стягнути з відповідача судові витрати по справі.

 Представник Виженської сільської ради Вижницького району Чернівецької області в судове засідання не з’явився,  хоча був повідомлений про день, годину та місце слухання справи належним чином, від нього на адресу суду надійшла письмова заява про розгляд справи без участі представника, позов визнав, щодо визнання права власності на спадкове майно за позивачем не заперечував.

          Відповідач в судовому засіданні позов не визнала, подала до суду заяву, просила застосувати при вирішенні спору положення ЦК України щодо спливу позовної давності та відмовити ОСОБА_4 у позові у зв’язку із спливом позовної давності.    

         Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнала, вважала, що позивачем пропущено процесуальний строк звернення до суду, просила застосувати при вирішенні спору положення ЦК України щодо спливу позовної давності та відмовити в позові у зв’язку із спливом позовної давності.    

         Допитані в суді свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 підтвердили, що в 2000 році заповідач перебувала з відповідачем в неприязних відносинах, стверджували, що все майно повинно належати дочці позивача.

        Допитана в суді свідок ОСОБА_12 пояснила, що бачила відповідача разом із заповідачем в приміщення сільської ради, однак дати та року не пам’ятає.

         Свідок ОСОБА_13 пояснила, що була присутня під час спору щодо спадкового майна між сторонами на поминальному обіді.

         Суд, заслухавши сторін, їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно  до п. 4 прикінцевих та перехідних положень  чинного ЦК України цей Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

В даному випадку  оспорюваний заповіт складений 08.12.2000 року і до  порядку та підстав визнання його недійсним повинен застосовуватись Цивільний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 року.

За правилами ст.48 ЦК в редакції 1963 року угода визнається недійсною при невідповідності її не тільки законові, а й іншим актам, виданим органами державної влади і управління в межах наданої їм компетенції.

Судом встановлено, що 08 грудня 2000 року секретарем виконавчого комітету Виженської сільської ради Вижницького району посвідчено заповіт, який підписано заповідачем ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі №27, 19 вересня 2006 року цим же секретарем видано дублікат заповіту ОСОБА_5 замість втраченого. На підставі дублікату заповіту 26 лютого 2009 року державним нотаріусом відповідачу видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, в подальшому 23.04.2009 року ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку з ненаданням доказів про належність до кола осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадковому майні.

З даних фотокопії спадкової справи №696 від 26.12.2003 року вбачається, що 25.12.2003 року ОСОБА_5 звернулась із заявою до Вижницької нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, 19.12.2006 року на підставі дублікату заповіту від 19.09.2006 року виданого замість втраченого заповіту, видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на  спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай) та майнового паю.

З даних висновку судово-почеркознавчої експертизи вбачається, що підпис від імені ОСОБА_14, розташований після слова «Підпис» в 1-ому примірнику (оригіналу) заповіту ОСОБА_14, складеного 08 грудня 2000 року, посвідченого секретарем виконкому Виженської сільської ради Клим В.Д. під реєстр. №27 в журналі для реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету Виженської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, виконаний НЕ ОСОБА_6, а іншою особою.

Крім того підпис від імені ОСОБА_14, розташований на (а.с.19) в графі «Розписка про одержання нотаріально оформленого документа» журналу для реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету Виженської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, розпочатому 22.01.1999 р. і закінченому 20.12.2001 р., де під порядк. №27 08 грудня 2000 року зареєстровано заповіт ОСОБА_14, виконаний особою, яка виконала підписи від імені ОСОБА_14 в заяві про видачу паспорта /форма №1/ ОСОБА_14 з датою заповнення 05.12.2002 року і датою одержання паспорта 17.12.2002 р. та рукописні тексти під порядк. №№25,26 за 2001 рік на а.с.26 /зворот/-27 журналу для реєстрації нотаріальних дій виконкому Виженської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, розпочатому 22.01.1999 р. і закінченому 20.12.2001 р.

Відповідно до ст. 37 Закону від 2 вересня 1993 р. № 3425-XII "Про нотаріат", статей 38, 42, 59 Закону від 21 травня 1997 р. №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" та п. 2 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України (затверджена наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 р. №22/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 1994 р. за № 256/466; далі — Інструкція) у населених пунктах, де немає державних нотаріусів, нотаріальні дії вчиняють посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, на яких такий обов’язок покладено рішенням виконавчого комітету відповідної ради.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний заповіт посвідчено секретарем виконавчого комітету Виженської сільської ради. Проте, в матеріалах справи немає відповідного рішення виконавчого комітету сільської ради, яке б надавало саме цій особі право на вчинення нотаріальних дій.

З даних архівної довідки від 09.11.2009 року виданої архівним відділом Вижницької РДА вбачається, що в протоколах виконкомів та сесій Виженської сільської ради за 1998 – 2002 роки рішення про надання повноважень секретарю виконкому Виженської сільської ради Клим В.Д. на вчинення нотаріальних дій немає.

        Згідно ст.541 ЦК УРСР (1963 року) заповіт має бути підписаний особисто заповідачем.  

       Згідно ч.1 ст.48 ЦК УРСР (1963 року) недійсною є угода, що не відповідає вимогам закону.

Враховуючи, що в порушення вимог ст.541 ЦК УРСР (1963 року), заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету Виженської сільської ради від 08.12.2000 року за  реєстраційним №27 в журналі для реєстрації нотаріальних від імені ОСОБА_6 підписаний не нею, а іншою особою, суд вважає за необхідне на підставі ч.1 ст. 48 ЦК УРСР (1963 року) визнати зазначений заповіт, виданий на ім’я ОСОБА_5, недійсним.

Доводи відповідача та її представника про те, що експертизу проведено з порушенням встановленого законом порядку є безпідставними. В разі незгоди відповідача з висновками експертизи, він не був позбавлений права заявити клопотання про призначення повторної або додаткової експертизи, проте такими правами відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України, не скористався.

Крім того не підлягає задоволенню клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності, оскільки судом встановлено, що воно ґрунтується на припущеннях, є безпідставними, вказані правовідносини виникли в 2003 році, а позивачу стало відомо про це в 2009 році, що підтверджується поясненням позивача та матеріалами спадкової справи.

Посилання відповідача на те, що разом з матір’ю знаходилась біля приміщення сільської ради під час посвідчення заповіту не може бути підставою для відмови в позові, оскільки спростовується висновком почеркознавчої експертизи та архівною довідкою про відсутність повноважень.

Згідно ст. ст.10, 60 ЦПК України кожна  сторона  зобов'язана  довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази  подаються сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані  і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати по сплаті державного мита, витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи та витрат на проведення експертизи.

         На підставі ст.ст. 48, 541 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст.215, 219, 1233, 1247, 1251 ЦК України, ст.37 Закону України від 2.09.1993 року “Про нотаріат»,  керуючись ст.ст. 10, 60, 213, 215,218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

         Позов ОСОБА_4 - задовольнити.    

Заповіт від 08.12.2000 року зареєстрований за №27, посвідчений секретарем Виженської сільської ради Вижницького району Чернівецької області - визнати недійсним.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_4 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 2007.60 гривень за проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Стягнути з ОСОБА_5 51 грн. державного мита в дохід держави.

Речові докази: оригінал заповіту ОСОБА_6 від 08.12.2000 року на одному аркуші; заяву про видачу паспорта ОСОБА_6 на одному аркуші; страхове свідоцтво про добровільне страхування тварин ОСОБА_6 на одному аркуші; прихідний ордер ОСОБА_6 від 06.09.2002 року на одному аркуші; прихідний ордер ОСОБА_6 від 10.11.1978 року на одному аркуші; прихідний ордер ОСОБА_6 від 08.02.1980 року на одному аркуші; видатковий ордер ОСОБА_6 від 07.09.2002 року на одному аркуші; оригінали записів побутового характеру на чотирьох аркушах – залишити при справі.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк  з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи , які брали участь у справі але не були присутні у справі у судовому засіданні під час проголошення  судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

              Суддя: