Справа 2- 26                                                 2010 р.

   Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

         13 вересня 2010 року                     м. Рогатин

        Рогатинський районний суд Івано-Франківської області в складі : головуючого судді Поглод О.В., секретаря Боянівської Г.М.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рогатині цивільну справу за позовом  ПАТ «Західінкомбанк» до ВАТ «Володими-Волинський цукровий завод», ОСОБА_1  про  стягнення боргу ,-

В С Т А Н О В И В :

        Позивач звернувся з позовом про звернення стягнення на суму боргу  1 940 555 гривень 82 коп. за кредитним договором № 1503/06-127 від 15.03.2006 року. В судовому засіданні позовні вимоги збільшив 2 323 518 гривень 01 коп.

        В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, суду показав, що 15 березня 2006 року  укладено кредитний договір № 1503/06-127  між  ПАТ «Західінкомбанк»  та  ВАТ «Володимир-Волинський цукровий завод» про отримання кредиту у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії для авансування вирощування цукрових буряків у розмірі 800 000 гривень зі сплатою 18% річних з терміном погашення  до 15 березня 2007 року.

        10 травня 2006 року сторони уклали додатковий договір до кредитного договору № 1503/06-127 від 15.03.2006 року від до якого ВАТ «Володимир-Волинський цукровий завод» отримав кредит у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії для авансування вирощування цукрових буряків в сумі 1 600 000 гривень. Для забезпечення виконання зобов»язань 10.05.2006 року був укладений договір застави №10/05/06 з ВАТ «Володимир-Волинський цукровий завод». Вказаний договір неодноразово пролонговувався.

        14.06.2007 року було укладено договір поруки з громадянином ОСОБА_1 № 1406/р-198 згідно якого поручитель зобов»ячався перед кредитором за виконання позичальником всіх зобов»язань в повному обсязі що випливають з кредитного договору № 1503/06-127.

        Відповідно до додаткового договору від 18.04.2008 року термін користування кредитом був продовжений до 18 грудня 2008 року зі сплатою 33% річних.

        Відповідач зобов”язувався погашати кредит  та сплачувати відсотки за користування кредитом щомісячно, згідно погодженого графіку. Однак умов договору не виконує, кредит не погашає, відсотки не сплачує і заборгованість на час подачі позову становила 1 940 555 гривень 82 коп.

Позичальнику та поручителю неодноразово направлялися претензії з вимогою

 погасити кредит та відсотки за користування кредитом, але вони на них  не відреагували.

        Під час розгляду справи ними було подану заяву про збільшення позовних вимог до двох мільйонів триста двадцяти трьох тисяч п»ятсот вісімнадцяти гривень 01 коп.

        Просить суд позов задоволити стягнути з відповідачів вказану суму в солідарному порядку та судові витрати по справі.

        Представник відповідача ВАТ «Володимир-Волинський цукровий завод» в судове засідання повторно не з»явився про час та місце слухання справи повідомлявся вчасно у встановленому законом порядку.

        Представник відповідача ОСОБА_1 позов визнає частково. Суду пояснив, що кредит на авансування вирощування цукрових буряків отримав ВАТ «Володимир-Волинський цукровий завод» в березні 2006 року. Оскільки на підприємстві склалося скрутне фінансове становище, договір неодноразово пролонговувався і 14.06. 2007 року було укладено договір поруки № 1406/Р-198 згідно якого він поручився за виконання позичальником зобов»язань в повному обсязі, вважаючи цей договір поруки простою формальністю.

Формально до укладення договору поруки підійшли також  працівники банку,

 які не пересвідчились чи є в нього кошти необхідні для повного погашення заборгованості по кредитному договору, чи інше майно на яке може бути звернено стягнення. Такого майна в нього немає. З договору застави вбачається, що ВАТ « Володимир-Волинський цукровий завод»  має реальну можливість погасити кредит шляхом звернення стягнення на заставне майно.

        Вислухавши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини:

        Згідно ст. 1054 ЦК України – за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти. проценти.

        З кредитного договору № 1503/06-127 від 15.03.2006 року вбачається, що ВАТ «Володимир-Волинський цукровий завод»  оформив з ПАТ «Західінком Банк» кредитний договір з наданням кредиту у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії для авансування вирощування цукрових буряків в сумі 800 000 гривень, яку згідно додаткової угоди від 10 травня 2006 року збільшено до 1 600 000 гривень.

        Згідно ст.. 509 ЦК України  – зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язується вчинити в користь другої сторони (кредитора) певну дію … сплатити гроші.

        У відповідності до умов зазначеного договору, позичальник зобов”язувався здійснювати погашення кредиту до 15 березня 2007 року з виплатою 18% річних.

        Згідно розрахунку заборгованості за договором №1503/06-127 від 15.03 2006 року за  ВАТ «Володимр-Волинський цукровий завод» станом  на 05.03.2010 року заборгованість  становить 2 323 518 гривень 01 коп. Із них :

-   Прострочена сума основної заборгованості 1 274 000 гр. 00 коп.;

-   Прострочені проценти за користування кредитними коштами з листопада 2008 року по лютий 2010 року 309 711 гр.19 коп;

-   Прострочена плата за надання та управління фінансовим кредитом 600 гр.;

-   Пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами ( п.3.2.6 кредитного договору) 5 416 гр. 52 коп.;

-   Штраф за порушення п.2 Додаткового договору від 18.04.2008 року 394 953 гр.03 коп.;

-   Пеня за несвоєчасне погашення основної заборгованості (п.3.2.6 кредитного договору) 356 406 гр.82 коп.

        У відповідності до ст. 553 ЦК України – за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку.

        З договору поруки від 14.06.2007 року , вбачається,  що поручителем  виконання договору № 1503/ 06-127 від 15.03.2006 року виступає ОСОБА_1.

        Згідно ст. 554 ЦК України – у разі порушення боржником зобов»язання , забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі , що і боржник , включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

        Про те, суд вважає договір поруки від 14.06.2007 року недійсним, оскільки він не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлених ним.

        З показів представника відповідача вбачається, що ОСОБА_1 відношення до ВАТ «Володимир-Волинський цукровий завод» не має, не є його акціонером, проживає в іншій  області, в нього відсутнє майно на яке можна було би звернути стягнення за договором поруки.

        Згідно ст. 234 ЦК України – фіктивний правочин визнається судом не дійсним.

        Отже згідно кредитного договору зобов»язання по ньому лежить на ВАТ «Володимир-Волинський цукровий завод» і позов підлягає до задоволення в цій частині.  

        Керуючись ст.ст.  214-215, 218 ЦПК України, ст. 526, 527, 549, 629, 1050,1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

            Позов задоволити частково.  Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Володимир-Волинський цукровий завод»  в користь ПАТ «ЗахідінкомБанк»    два мільйони триста двадцять три тисячі п»ятсот вісімнадцять гривень 01 коп. заборгованості по кредиту та судові витрати в сумі 1820 гривень.

            В решті позовних вимог відмовити.

            Рішення може бути оскаржено до Цивільної палати Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

            Головуюча :