Справа 2- 234 2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
17 вересня 2010 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд в складі : головуючого судді Поглод О.В., секретаря Боянівської Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Рогатині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Верхньолипецької сільської Ради, Галицької державної нотаріальної контори про визнання заповіту, свідоцтва про право на спадщину недійсним та визнання права власності на спадкове майно , -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання заповіту від 22 квітня 1996 року вчинений ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 та зареєстрований Верхньолипецькою сільською Радою та відповідне свідоцтво про право на спадщину серії АВА№ 188151 від 19 квітня 1999 року видане Галицькою державною нотаріальною конторою недійсним та визнання за ним права власності на будинковолодіння, що належало ОСОБА_2 в с. Верхня Липиця Рогатинського району.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, суду пояснила, що батьки позивача ОСОБА_2. та ОСОБА_5 в 1935 році в с. Верхня Липиця Рогатинського району побудували житловий будинок в якому проживали до дня смерті. Мати позивача померла в 1944 році, батько – в 1953 році. З 1950 року до дня смерті в батьковій хаті проживала його співмешканка ОСОБА_3, з якою батько позивача офіційно не одружувався. ОСОБА_3 померла в 1998 році і все своє майно заповіла ОСОБА_2, а оскільки власного майна в неї не було, то вона заповіла батьківську хату. Після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_2 в Галицькій державній нотаріальній конторі отримав свідоцтво про право власності на спадкове майно, зокрема житлового будинку, стайні і стодоли.
Вважає, що заповіт і свідоцтво про право власності на спадкове майно слід визнати недійсним, оскільки, право власності ОСОБА_3 на будинковолодіння не належало, позивач є спадкоємець першої черги по закону, який на час відкриття спадщини після смерті батька був неповнолітній.
Просить суд позов задоволити і визнати за позивачем право власності на будинковолодіння, яке знаходиться в с. Верхня Липиця Рогатинського району і належало ОСОБА_2.
Відповідач ОСОБА_2 позову не визнає. Суду пояснив, що до смерті ОСОБА_3 , а не ОСОБА_3, як вказує позивач, доглядав її, допомагав матеріально, займався похованням, оскільки своїх дітей в неї не було. Вона склала заповіт в його користь який на день її смерті не змінений і не відмінений. Він оформив спадщину в Галицькій державній нотаріальній конторі, отримав відповідне свідоцтво і правомірно відкрито користується майном з1999 року. Позивач проживає в Дніпропетровській області з 1966 року, на час смерті батька жодних претензій до ОСОБА_3 не мав, на час її смерті в позивача теж не було жодних претензій відносно спадкового майна і на протязі 11 років він не звертався з заявою про прийняття спадщини. Спадкове майно необхідне не позивачу, а його представнику, оскільки її синові ніде проживати.
Просить суд в позові відмовити.
Представник сільської Ради в судове засідання не з»явився, про час та місце слухання справи повідомлявся вчасно, у встановленому законом порядку, в попередньому судовому засіданні позову не визнав, суду пояснив, що заповіт від імені ОСОБА_3 посвідчено у відповідності до вимог закону, нею не змінювався і не відмінювався. ОСОБА_1 з заявою про прийняття спадщини чи визнання за ним права власності на будинковолодіння не звертався, вибув з с. Верхня Липиця в 1966 році.
Представник Галицької державної нотаріальної контори в судове засідання не з»явився, про час та місце слухання справи повідомлявся вчасно у встановленому законом порядку.
Вислухавши сторони, дослідивши надані докази, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини:
Відповідно до п. 4 перехідних положень Цивільний кодекс України застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Згідно ст. 525 ЦК України в редакції 1963 року – часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
З свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті відкрилася спадщина по заповіту відповідності до ст.534 ЦК України.
З посвідченого 22 квітня 1996 року в Верхньолипецькій сільській Раді і зареєстрованого в реєстрі №7 заповіту від імені ОСОБА_3 вбачається, що спадкоємцем по заповіту ОСОБА_2.
19 квітня 1999 року державним нотаріусом Галицької державної нотаріальної контори, яка виконувала обов»язки державного нотаріуса Рогатинської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, яке складається з глиняного житлового будинку, стайні, стодоли і знаходиться в с. Верхня Липиця Рогатинського району.
Таким чином підстав для визнання недійсним заповіту та свідоцтва про право на спадщину за заповітом немає підстав, оскільки вони відповідають актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, особи, які їх вчиняла мала повний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину були вільними і відповідали його внутрішній волі, правочин вчинений в формі встановленій законом, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Що стосується визнання права власності на будинковолодіння , за позивачем, то ним не подано документів, які б свідчили, що будинковолодіння належало його батькові ОСОБА_2, що батько за життя не виготовив свідоцтва про право власності, що державною нотаріальною конторою йому відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно.
Оцінивши в сукупності надані сторонами докази, суд приходить до висновку , що в позові слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 214-215,224 ЦПК України ст.ст.525,526,529.534,535, 548, 561, 564 ЦК України в редакції 1963 року, суд, -
В И Р І Ш И В :
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Верхньолипецької сільської Ради, зацікавлена особа: Галицька державна нотаріальна контора про визнання заповіту і свідоцтва про право власності на спадщину недійсним та визнання права власності на житловий будинок відмовити за недоведеністю позовних вимог.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня його оголошення апеляційної скарги.
Головуюча: