ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

 

РІШЕННЯ

         

04.10.07                                                                                           Справа№ 18/246

Господарський суд Львівської області в особі головуючого-судді Мартинюка В.Я.

 

розглянувши справу за позовом

Приватного підприємства (надалі ПП) “АЗЧ Сервіс”

 

до	Приватного підприємця ОСОБА_1

 

про	стягнення заборгованості

 

з участю представники:

від позивача  - Лузан М.О. -представник (довіреність від 20.09.2007 року)

- Барановський Ю.Л. - представник (довіреність від 20.09.2007 року);

від відповідача -не з'явився,

 

В С Т А Н О В И В :

 

що приватне підприємство „АЗЧ Сервіс” звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1  48861,15 грн. заборгованості, що виникла на підставі договору комісії від 01.09.2006 року за №АС/К009-72.

Підставами вимог, як зазначено в позовній заяві, є неналежне невиконання відповідачем умов договору комісії від 01.09.2006 року за №АС/К009-72.

Представники позивача в судове засідання з'явився, просить позов задоволити з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач втретє явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, не повідомив суд про причини такої неявки, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду спору, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення за №2161739.

За таких обставин, справа розглядається у відповідності до вимог ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

 

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

01.09.2006 року між Приватним підприємством „АЗЧ Сервіс” (комітент) та приватним підприємцем ОСОБА_1(комісіонер)  було укладено договір комісії №АС/К009-72, згідно якого комітент надає комісіонеру запасні частини та номерні агрегати до автомобілів (товар) для демонстрації та продажу останнім  зі складу (магазину).

На виконання даного договору позивачем було передано відповідачеві товар  на загальну суму 55599,54 грн., що підтверджується актом приймання передачі №РЦ-000035 від 11.09.2006 року.

22.01.2007 року відповідачем було повернено позивачеві частину товару на загальну суму 13109,08 грн., що підтверджується актами приймання-передачі (повернення) від 22.01.2007 року.

Відповідно до п.3.9 згаданого договору, комісіонер приймає на себе зобов'язання здійснювати щомісячну реалізацію товару на суму 17% від загальної вартості переданого товару комісіонеру у відповідності  з актами прийому-передачі. Оплата за товар, який викупається в порядку п.3.9. договору, здійснюється комісіонером в строк не пізніше 5 числа місяця, який слідує за звітним. Отримані від реалізації товару в рамках звітного періоду грошові кошти комісіонер перераховує комітентові протягом одного банківського дня з моменту здійснення оплати кінцевим покупцям.

Проте, в порушення умов договору, за весь час дії останнього грошових коштів, отриманих від реалізації товару кінцевим покупцям на поточний рахунок позивача від відповідача не надходило.

У п.3.10. даного договору передбачено, що комісіонер приймає на себе зобов'язання, незалежно від місячних обсягів продажу, щомісяця здійснювати викуп у підприємства товару, що знаходиться на реалізації у комісіонера, на загальну суму не менше 17% від вартості партії товару, що був переданий за актом приймання-передачі в строк не пізніше 5 числа місяця наступного після звітного.

Проте, в порушення умов договору викуп товару відповідачем не здійснювався.

Згідно з вимог п.3.12. договору комісії, після закінчення строку комісії, що складає 6 місяців, комісіонер зобов'язаний викупити у підприємства весь товар, що знаходиться на реалізації у комісіонера на момент припинення договору. Оплата здійснюється комісіонером в строк до 5 числа місяця, наступного за останнім місяцем строку комісії.

Позивач, в порушення умов договору, не здійснив викупу товару  на суму 42490,46 грн., який знаходився у нього на момент припинення договору комісії.

У відповідності до вимог ст.526 ЦК України та аналогічних положень ч.1 ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України,  якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З врахуванням  ст.611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до  вимог ч. 2 і ч.3 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. 

У відповідності до п. 6.7. цього ж  договору, у випадку невиконання  комісіонером зобов'язання по викупу  товару протягом 1 місяця з кінцевої дати оплати, відповідач зобов'язаний сплатити комітенту штраф у розмірі 10% від суми товару, що не був викуплений

Таким чином, сума штрафу, застосованого до відповідача за невиконання п.3.10 договору комісії, становить 5122,98 грн.

Згідно п.6.5. вищезазначеного договору, у випадку порушення строків оплати товару, передбачених п.3.12. договору, комісіонер зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 3% від суми несвоєчасно перерахованих коштів.

Таким чином, сума штрафу, застосованого до відповідача за невиконання п.3.12 договору комісії, становить 1274,71 грн.

 

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані,  а позов про стягнення з відповідача 42490,46 грн. основного боргу та 6397,69 грн. штрафу підлягає задоволенню.

 

Що стосується розподілу судових витрат, а саме: державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, то такі у відповідності до вимог ст.49 ГПК України належить покласти на відповідача.

 

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 66, 67, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

 

В И Р І Ш И В:

 

1.          Позов задоволити.

2.  Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, що проживає за АДРЕСА_1(ідентифікаційний НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства „АЗЧ Сервіс”, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, с.Тернова (код ЄДРПОУ 33092533) 42490 грн. 46 коп. -суми боргу, 6397 грн. 69 коп. -  штрафу та 606 грн. 61 коп. судових витрат.

3.  Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 25.09.2007 року, залишити до набрання рішення законної сили.

4.  Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

 

 

 

     

Суддя                                                                                             Мартинюк В.Я.