АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц – 942/2010                                      Головуючий в 1 інстанції  - Решетнік М.О.

Категорія  - 57                                                         Доповідач - Петешенкова М.Ю.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

27 квітня 2010 року          Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого    -  Глущенко Н.Г.

            суддів               -   Перцової В.А., Петешенкової М.Ю.

            при секретарі   -  Журавель Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

                                    ОСОБА_1

на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ від 26 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Дніпрогаз» про встановлення факту та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

           ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2009 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції / а. с.72-75/.

Зазначеним рішенням суду відмовлено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення та відшкодування моральної шкоди / а. с. 60 /.

Як на підстави апеляційної скарги ОСОБА_1 посилався на те, що рішення підлягає скасуванню, оскільки ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права / а. с. 72-75 /.

Судом встановлено, що ВАТ «Дніпрогаз» надає послуги з газопостачання за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. ім. Генерала Пушкіна, 26/47, де зареєстрований та мешкає ОСОБА_1 зі своєю родиною. Не погоджуючись з приведеним ВАТ „Дніпрогаз” розрахунком заборгованості по оплаті за послуги з газопостачання, позивач звернувся до суду з позовом та просив встановити факт, що має юридичне значення, а саме: з якого моменту починається розрахунок часу для нарахування плати за користування газом в квартирі багатоквартирного будинку та відшкодувати завдану йому  моральну шкоду в розмірі 750 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що у відповідності до ст. 256 ЦПК України, судом можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення, а зазначений позивачем факт не є таким, фактично його прохання зводяться до надання йому консультації, що судовим рішенням не може бути встановлено.

            Щодо позовних вимог про відшкодування заданої йому моральної шкоди, то суд першої інстанції прийшов до висновку, що вони є необґрунтованими, а тому відмовив позивачу і в цій частині його позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

В порядку цивільного судочинства встановлюються факти, які зазначені в ч. 1 ст. 256 ЦПК України чи інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.  

Між тим, встановлення даного факту не передбачено ст. 256 ЦПК України, а зазначені позивачем правовідносини витикають із житлових правовідносин.

Таким чином, розглядаючи дану справу суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовна заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення та відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню, оскільки зазначений позивачем факт, не може бути встановлений в порядку ст. 256 ЦПК України.            

 Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями самих сторін.

 Приведені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_1 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

 Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими для вирішення спірного питання.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  - відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ від 26 листопада 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.

СУДДІ