Справа № 2-2894/10
РІШЕННЯ
іменем України
18 травня 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі: головуючого судді Лисенка В.О., при секретарі Самунь І.М., за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу, зазначивши, що 01.10.2008 року між ним та відповідачем укладено договір позики, згідно якого він передав відповідачу 1220 доларів США, а відповідач зобов’язалася повернути йому зазначену суму боргу до 01.10.2009 року, що підтверджується розпискою від 01.10.2008 року. Але в порушення умов договору та вимог закону відповідач суму позики не повернула в повному обсязі, в зв’язку з чим він просить: стягнути з відповідача заборгованість за договором позики від 01.10.2008 року в сумі 220 доларів США, що складає 1762 гривні, моральну шкоду в сумі 2000 гривні та судові витрати по справі.
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.
Відповідач позовні вимоги визнала частково, пояснила, що згодна сплатити позивачу тільки заборгованість за договором позики в розмірі 220 доларів США в гривневому еквіваленті за курсом, станом на день укладання договору позики.
Вислухавши сторони, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив, що згідно розписки від 01.10.2008 року, відповідач позичила у позивача гроші в сумі 1220 доларів США, які позивач передав відповідачу в той же день. Відповідач зобов’язувалася повернути суму позики в строк до 01.10.2009 року, але своє зобов’язання в повному обсязі не виконала до теперішнього часу, залишилися не повернутими 220 доларів США.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
В силу ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором позики від 01.10.2008 року в сумі 220 доларів США.
Відповідно до ст. 533 ЦК України, якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Враховуючи офіційний курс української грошової одиниці до долару США станом на 18 травня 2010 року (100 доларів США = 792,5900 грн.), 220 доларів США складає 1742,40 грн.
Позовні вимоги позивача в частині стягнення на його користь моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає, що позивач не навів достатніх та обґрунтованих доводів та не надав доказів спричинення йому моральної шкоди відповідачем, а його посилання на погіршення стану здоров’я не може бути прийнято судом до уваги, оскільки із наданої виписки з амбулаторної карти хворого на ім’я позивача слідує, що позивач має хворобу у зв’язку із отриманням травми на виробництві.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню також судові витрати, а саме судовий збір в сумі 51 гривня, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120 гривень, витрати на правову допомогу – 150 гривень.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу та моральної шкоди – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 1742 (одна тисяча сімсот сорок дві) гривні 40 копійок, витрати по сплаті судового збору в розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень, витрати на правову допомогу в розмірі 150 (сто п’ятдесят) гривень, а всього 2063 (дві тисячі шістдесят три) гривні 40 копійок.
В задоволенні позову в іншій частині – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя В.О. Лисенко