Справа № 2а- 1164 / 10
П О С Т А Н О В А
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
30 серпня 2010 року Антрацитівский міськрайонний суд Луганської області
у складі : судді Чигриної Л.Г.
при секретарі Рашиній І.В.
розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Антрацит
цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дорохіна Миколи Васильовича « Про скасування постанови ВЕ № 136331 по справі про адміністративне правопорушення від 24.05.2010 року»,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дорохіна М.В., який є інспектором Коблевської роти ДПС при УДАІ УМВС України в Миколаївській області, про скасування постанови ВЕ № 136331 по справі про адміністративне правопорушення від 24.05.2010 року.
В обґрунтування вимог позивач ОСОБА_1 послався на те, що 24.05.2010 року відповідачем Дорохіним Н.В. був складений протокол серії ВЕ № 183353 по справі про адміністративне правопорушення та була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 136331, в яких зазначено, що 24.052010 року о 8 годині на 223 км автодороги Улянівка-Миколаїв він керував транспортним засобом "Фольцваген", державний номерний знак НОМЕР_1, при виїзді з другорядної дороги на головну, не скористався смугою для розгону, при цьому перетнув суцільну смугу дорожньої розмітки, яка поділяє транспортні потоки, чим порушив додаток 2, розділу 11 ПДР України і скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 122КУпАП.
Зазначив, що з вказаною постановою він не згоден, бо вважає, що вона винесена незаконно і підлягає скасуванню, посилаючись на те, що відповідач, під час здійснення його виїзду з другорядної дороги на головну, знаходився на відстані біля 100 метрів, на протилежному узбіччі трьохрядної головної дороги і тому не мав можливості впевнено стверджувати факт порушення ПДР.
Інших доказів: фото-відео матеріалів, пояснення свідків - відповідач не надав і в справі не зазначив.
При розгляді адміністративної справи відповідач знехтував показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 які перебували з ним у транспортному засобі і стверджували, що суцільної смуги дорожньої розмітки він не перетинав і смугою розгону скористався, виконавши виїзд на головну дорогу, не порушуючи ПДР.
Просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення
ВЕ № 136331 від 24.05.2010 року, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує, просить задовольнити їх у повному обсязі.
Крім того, пояснив, що своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП він не визнає, бо вважає, що Правил дорожнього руху не порушував, що може підтвердити свідок ОСОБА_4.
Відповідач Дорохін М.В. в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення уповноваженому представнику ВДАІ м. Миколаїв, де працює відповідач, рекомендованих поштових відправлень 22.06.2010 року та 10.08.2010 року, про причини неявки до суду не повідомив. Заяви про розгляд справи за його відсутністю не надходило. ( а.с.13,17)
Заслухавши позивача ОСОБА_1, свідка ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на повно і всебічно з’ясованих обставинах в адміністративній справі та підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні , вважає позов таким , що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що 24.05.2010 року о 8 годині вона їхала разом з позивачем ОСОБА_1 на автомобілі "Фольцваген", державний номерний знак НОМЕР_1, по автодорозі Улянівка-Миколаїв. Вони були зупинені працівником ДАІ.
Зазначила, що звинувачення щодо вчинення адміністративного правопорушення, які були висунуті позивачу ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки останній суцільної смуги дорожньої розмітки не перетинав, скористався смугою розгону при виїзді на головну дорогу.
Крім того, зауважила на те, що під час здійснення виїзду ОСОБА_1 з другорядної дороги на головну, працівник ДАІ знаходився на відстані біля 100 метрів, на протилежному узбіччі трьохрядної головної дороги і не мав можливості бачити їх виїзду на головну дорогу.
В судовому засіданні встановлено, що постановою ВЕ № 136331 від 24.05.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КпАП України, на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гр.. (а.с.6).
Обґрунтовуючи висновок про винність позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, відповідач послався лише на вимоги ч.1 ст.122 КУпАП та протокол ВЕ № 183353 від 24.05.2010 року.
Суд, задовольняючи вимоги позивача ОСОБА_1, виходить з наступного. Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно з ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Статтями 256 та 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративні правопорушення та рішення (постанови), що ухвалюється в конкретній справі. В них повинні бути вказані не лише час, місце вчинення правопорушення, його суть, а й обставини вчинення правопорушення, а також наведені докази на обґрунтування наявності складу правопорушення та його юридичної кваліфікації.
Ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, всіх свідків, речовими доказами, документами тощо.
В оскаржуваній постанові, як і у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, всупереч вимогам ст.ст. 256, 283 КУпАП, фактичні обставини події викладено неповно, не перелічено всі ознаки об'єктивної сторони правопорушення, не перелічені свідки, а також не наведено доказів винуватості саме позивача.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення, який є документом, що засвідчує факти неправомірних дій, і одним із джерел доказів, не містить всіх необхідних реквізитів: у ньому нечітко зазначена суть порушення, відсутні також будь-які пояснення по суті сторін.
Докази, наведені у постанові на обґрунтування висновку про винуватість позивача, є недостатніми.
Таким чином, суд вважає, що постанова винесена із грубим порушенням законодавства, що регулює правовідносини в сфері нагляду за дорожнім рухом.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в
адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владний повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідач Дорохін М.В., не довів правомірність свого рішення щодо наявності вини позивача ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, до суду він не з'явився і жодного доказу не надав.
Таким чином, суд оцінюючи у сукупності як пояснення позивача ОСОБА_1, свідка ОСОБА_4, так і саму оскаржувану постанову та протокол, приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1.
Згідно ч. 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
- залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
- скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
- скасовує постанову і закриває справу;
- змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність
за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про неправомірність дій відповідача Дорохіна М.В. під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення від 24.05.2010 року, а тому вважає на необхідне задовольнити вимоги позивача ОСОБА_1 та скасувати оскаржувану постанову, а справу закрити.
На підставі викладеного,
керуючись ст. ст. 2,4, 6,7,11, 17,69-72, 122,159,160,161,162,163,167 КАС
України, ст.ст. 8, 22 Конституції України, ст.ст. 122 ч.1, 288, 289, 293
Кодексу України про адміністративні правопорушення, розділом 11 Правил дорожнього руху України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дорохіна Миколи Васильовича « Про скасування постанови ВЕ № 136331 по справі про адміністративне правопорушення від 24.05.2010 року» - задовольнити повністю.
Скасувати постанову серії ВЕ № 136331 від 24.05.2010 року, яка складена інспектором Коблевської роти ДПС при УДАІ УМВС України в Миколаївській області
Дорохіним Миколою Васильовичем по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно
ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260 гр., а справу - закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Антрацитівського міськрайонного суду Чигрина Л.Г.