СПРАВА № 2 а- 1163/ 2010

                П О С Т А Н О В А

   ІМ'ЯМ    УКРАЇНИ

16 серпня  2010 року        Антрацитівский    міськрайонний   суд    Луганської    області

                        у складі:  головуючого    судді                  Чигриної   Л.Г.

                             при секретарі                               Рашиній    І.В.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в  м. Антрацит

цивільну справу   за  адміністративним  позовом  ОСОБА_1

до  Лаптєва Геннадія Геннадійовича « Про  скасування постанови ВВ № 304455 по справі про адміністративне правопорушення від 5.05.2010 року»,

    В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся  до суду  з  адміністративним позовом до Лаптєва Г.Г., який є  інспектором  ДАІ   Антрацитівського РВ УМВС  про скасування  постанови

ВВ № 304455 по справі про адміністративне правопорушення від 5.05.2010 року.

В  обґрунтування вимог позивач  ОСОБА_1   послався на те, що  5.05.2010 року, приблизно о 18 годині  50 хвилин  він, керуючи автомобілем «ВАЗ-21091», реєстраційний  номер   НОМЕР_1, рухався по вул. Петровського  м. Антрацит  у бік перехрестя  з

вул. Ростовська  м. Антрацит  та після проїзду регульованого перехрестя, був зупинений інспектором ДАІ Лаптєвим Г.Г..

Інспектором ДАІ  був складений протокол та винесена постанова ВВ № 304455 по справі про адміністративне правопорушення, в якій зазначено, що він, 5.05.2010 року о           18 годині  50 хвилин, керуючи автомобілем, на регульованому перехресті доріг

вул. Петровського та вул. Ростовська м. Антрацит, здійснив рух на заборонений  червоний  сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 "е" ПДР України та   скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Зазначив, що з вказаною постановою він не згоден, бо вважає, що вона винесена незаконно  і підлягає скасуванню, посилаючись на те, що   згідно ч. 2 ст. 122 КлАП України адміністративна відповідальність настає  за порушення  водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть та проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника.

5.05.2010 року, приблизно о 18 годині  50 хвилин,  він  рухався на своєму автомобілі по вул. Петровського  м. Антрацит, від будівлі "Укрпошта" у бік регульованого перехрестя з вул. Ростовська м. Антрацит.

 Наближаючись до перехрестя вказаних доріг, він  заздалегідь увімкнув показчик правого повороту.

На світлофорі було увімкнуто зелене світло, що надавало  йому право, згідно ПДР України, здійснити виїзд на перехрестя.

Діючи відповідно до ПДР України, він перетнув стоп-лінію, яка знаходилась перед світлофором, на зелене світло світлофора.

Відразу, після того як він проїхав лінію світлофора, на ньому було увімкнуто жовте світло і він, відповідно до вимог п. 8.11 ПДР України , яким   дозволяється рух на

жовтий сигнал світлофора у разі відсутності можливості зупинити транспортний засіб   у місці,   передбаченому п 8.10 ПДР України та відповідно до  вимог  п. 16.8 ПДР України,

який  зобов’язує  водія, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, продовжити рух   у наміченому напрямку.

    Він продовжив рух та звільнив  перехрестя, але був зупинений  відповідачем.

Вважає, що  при вищевказаних обставинах діяв згідно Правил дорожнього руху України, у відповідності до п. 8.11 та  п. 16.8.

  Просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення              

ВВ № 304455 від 5.05.2010 року, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1   позовні вимоги підтримує, просить задовольнити їх у повному обсязі.

Також  пояснив, що своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого              ч.2 ст.122 КУпАП  він не визнає, бо  вважає, що  Правил дорожнього руху не порушував.

Крім того, зазначив, що   інспектор ДАІ  Антрацитівського РВ УМВС  Лаптєв Г.Г.

не надав йому копію оскаржуваної  постанови, пояснивши це тим, що  копія постанови  йому буде надіслана поштою.

Не дочекавшись надходження копії постанови  протягом 20 днів, він  25.05.2010 року   звернувся з письмовою заявою до начальника ВДАІ  по обслуговуванню Антрацитівського  району з проханням надати  копію постанови.

Вважає, що інспектором ДАІ Лаптєвим Г.Г. він був введений в оману щодо отримання копії постанови, через що ним був пропущений 10-ти денний строк на оскарження постанови.

Просить поновити йому строк на оскарження постанови.

Відповідач Лаптєв Г.Г.  в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1

повністю не визнав і пояснив, що 5.05.2010 року приблизно о 18 годині він разом з

напарником ніс службу в районі  регульованого перехрестя  вул. Петровського  та

вул. Ростовська м. Антрацит.

      Він зупинив автомобіль «ВАЗ-21091» під керуванням позивача, оскільки останній у порушення п. 8.7.3 «е» здійснив проїзд  перехрестя на заборонений сигнал світлофора.

    На підтвердження  правопорушення  позивача був відеозапис, який на даний час втрачений. Інші докази  у нього  також відсутні.

Просить  у  задоволенні   позовних   вимог   ОСОБА_1    відмовити   за

необґрунтованістю.

Заслухавши позивача ОСОБА_1, відповідача  Лаптєва Г.Г., дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за  своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на повно  і всебічно  з’ясованих обставинах  в адміністративній  справі та підтверджених  доказами, які були досліджені в судовому засіданні ,  вважає  позов  таким , що  підлягає повному  задоволенню   з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що постановою ВВ № 304455  від 5.05.2010 року  по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КпАП України, на  ОСОБА_1     було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гр.. (а.с.6).

Обґрунтовуючи висновок про винність позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, відповідач послався лише на вимоги ч.2 ст.122 КУпАП.

Суд, задовольняючи вимоги позивача ОСОБА_1, виходить з наступного.       Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

 Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер

своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтями 256 та 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративні правопорушення та рішення (постанови), що ухвалюється в конкретній справі. В них повинні бути вказані не лише час, місце вчинення правопорушення, його суть, а й обставини вчинення правопорушення, а також наведені докази на обґрунтування наявності складу правопорушення та його юридичної кваліфікації.

Ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, всіх свідків, речовими доказами, документами тощо.

В оскаржуваній постанові, як і у протоколі про адміністративне правопорушення відносно  ОСОБА_1, всупереч вимогам ст.ст. 256, 283 КУпАП, фактичні обставини події викладено неповно, не перелічено всі ознаки об'єктивної сторони правопорушення, не перелічені  свідки, а також не наведено доказів винуватості  позивача.

 Крім того, протокол про адміністративне правопорушення, який є документом, що засвідчує факти неправомірних дій, і одним із джерел доказів, не містить всіх необхідних реквізитів: у ньому нечітко зазначена суть порушення, відсутні також будь-які пояснення по суті сторін, відсутні докази  на обґрунтування висновку про винуватість позивача.

Таким чином, суд  вважає, що постанова винесена із грубим порушенням законодавства, що регулює правовідносини в сфері нагляду за дорожнім рухом.

Відповідно  до  ч. 2 ст. 71 Кодексу  адміністративного судочинства   України  в

адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владний повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач Лаптєв Г.Г. не довів правомірність свого рішення щодо наявності вини позивача ОСОБА_1  у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. В судовому засіданні він зазначив, що  відеозапис

правопорушення   на даний час втрачений, а інші докази  у нього  відсутні.

Таким чином, суд оцінюючи у сукупності як пояснення позивача ОСОБА_1, так і саму оскаржувану постанову та протокол, приходить  до висновку про обґрунтованість позовних вимог  ОСОБА_1.

Згідно ч. 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

- залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;

- скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

- скасовує постанову і закриває справу;

- змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність

  за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, суд  приходить до  висновку про неправомірність дій відповідача  Лаптєва Г.Г. під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення від 5.05.2010 року, а тому вважає на необхідне задовольнити вимоги позивача  ОСОБА_1   та скасувати оскаржувану постанову, а справу закрити.

Щодо строків звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, то згiдно ст. 288 ч. 1 п.п. 3 КУпАП   постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими цим Кодексом, а ст. 289 КУпАП  передбачено десятиденний строк з дня винесення постанови, і в разу пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочною розглядатися скаргу.

Суд вважає  на необхідне відновити позивачу  ОСОБА_1   строк звернення до суду як пропущений з поважних причин, адже  останнім  суду надані докази того, що  

25.05.2010 року він звертався до керівника  ДАІ   Антрацитівського РВ УМВС  

Луганської  області  з заявою про видачу копії оскаржуваної постанови.( а.с.7)

З наданої  копії постанови ВВ № 304455  від 5.05.2010 року вбачається, що позивач  

ОСОБА_1 дійсно отримав копію постанови відносно нього лише  25.05.2010 року   і після підготовки позовного матеріалу він відразу, в  десятиденний строк, 2.06.2010 року  звернувся  до суду.

На підставі  викладеного,

керуючись ст. ст. 2,4, 6,7,11, 17,69-72, 122,159,160,161,162,163,167  КАС

України, ст.ст. 8, 22 Конституції України, ст.ст. 122 ч.2, 288, 289, 293

Кодексу України  про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху України, суд

                                          П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов   ОСОБА_1 до  Лаптєва Геннадія Геннадійовича « Про  скасування постанови ВВ № 304455 по справі про адміністративне правопорушення від 5.05.2010 року»- задовольнити повністю.

Поновити   ОСОБА_1   строк звернення до суду .

Скасувати постанову   ВВ № 304455  від 5.05.2010 року, яка складена інспектором  

ДАІ   Антрацитівського РВ УМВС   Лаптєвим Г.Г.  по справі про адміністративне правопорушення, передбачене    ч. 2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно  ОСОБА_1  про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі  425 гр., а справу - закрити.

Постанова  є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя   Антрацитівського   міськрайонного   суду                      Чигрина Л.Г.