Справа № 2-2663/10
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
23 червня 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська
в складі: головуючого судді Руденко В.В.,
при секретарі Криворучко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в
м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна та визначення порядку користування квартирою, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, просить суд поділити належне їм з відповідачем майно, що є спільною сумісною власністю, виділивши їй з дитиною 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 та визначити порядок користування нею, виділивши їй в користування кімнату площею 17,7 кв.м. а відповідачу кімнату площею 12,6 кв.м., туалет кухню, коридор, ванну залишити у спільному користуванні.
В підтвердження своїх вимог посилається на те, що у 1997 році, будучи студентами, вона та відповідач ОСОБА_2 одружилися. В 2001 році ними була придбана двокімнатна квартира АДРЕСА_1. На даний момент вони з відповідачем припинили шлюбно-сімейні відносини, позивачкою подано до суду заяву про розірвання шлюбу.
Крім вказаної квартири в неї іншого житла не має, і з сином їй нікуди йти, тому просить розподілити її та визначити порядок користування нею.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити, надала суду пояснення аналогічні викладеним в змісті позовної заяви.
Відповідач проти позову заперечував частково, не заперечував проти визнання на позивачкою права власності на Ѕ частину квартири, як встановлено законом, та не заперечував проти визначення порядку користування квартирою.
Вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, за наступних підстав.
Судом встановлено, що 30 липня 1997 року було укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про шлюбу серії НОМЕР_1 від 30 липня 1997 року, виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Стрийського міськвиконкому Львівської області, актовий запис №265.
Під час шлюбу сторонами на підставі договору купівлі-продажу від 21 вересня 2001 року, посвідченого приватний нотаріусом Поповою І.В., зареєстрованого в реєстрі №1-3987, було придбано квартиру АДРЕСА_1, право власності на яку зареєстровано за відповідачем по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до ч. 1 ст.69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Як вбачається зі ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
За таких обставин, суд, у відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України, вважає за можливе визнати за позивачкою право власності на Ѕ частини спільної квартири.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо відхилення від засад рівності часток, посилаючись на те, що з нею залишається проживати їх спільна з відповідачем дитини, оскільки таке можливе за наявності умов, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, в тому числі за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування, як того вимагає ч. 3 ст. 70 СК України. Однак належних та допустимих доказів наявності таких обставин позивачкою суду не надано.
Оскільки між сторонами виникають суперечки з приводу порядку користування житловими кімнатами спірної квартири, суд вважає за необхідне визначити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1, визначивши позивачу у користування житлову кімнату площею 17,7 кв.м., відповідачу у користування житлову кімнату площею 12,6 кв.м., коридор, кухню кладову , ванну, убиральню залишити в загальному користуванні співмешканців.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 155,94 грн. та витрат на інформаційно-технічний розгляд справи у розмірі 120,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 10, 212-218 ЦПК України, ст.ст. 60,69-70 СК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити частково.
Поділити майно подружжя, визнавши за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
Визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, визначивши ОСОБА_1 у користування житлову кімнату площею 17,7 кв.м., ОСОБА_2 у користування житлову кімнату площею 12,6 кв.м., коридор, кухню кладову , ванну, убиральню залишити в загальному користуванні співмешканців.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 155,94 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя Руденко В.В.