З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 липня 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Руденко В.В.
при секретарі Криворучко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з даним позовом до відповідача про стягнення боргу за договором позики з урахуванням індексу інфляції та 30% річних за користування позикою.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що між нею та відповідачем 31 липня 2006 року був укладений договір позики, відповідно до якого відповідач отримав у позивача 15150 гривень, що еквівалентно 3000 доларів США та зобов’язувався повернути вказану суму в строк до 31 грудня 2006 року. У підтвердження отримання грошей в сумі 15150 грн. відповідач надав позивачу розписку. Проте добровільно свої зобов’язання за договором відповідач не виконав. Станом на 8.12.2008 року сума боргу еквівалентна 3000 доларам США становить 22079,40 грн. Інфляційні збитки позивача становлять 7839,19 грн. Крім того, договором передбачена сплата відсотків за користування позикою у розмірі 30% річних, що становить 12834,05 грн. Просить суд стягнути з відповідача на її користь суму основного боргу в розмірі 22079,40 грн., індекс інфляції у розмірі 7838,19 гривень, 30% річних у розмірі 12834,05 гривень, а всього 42751,64 грн. та судові витрати по справі.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про зміну свого місця проживання та про причини неявки суду не повідомляв, про день слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що 31 липня 2006 року між сторонами у простій письмовій формі був укладений договір позики, відповідно до якого відповідач отримав у позивача 15150 гривень та зобов’язувався повернути вказану суму в строк до 31 грудня 2006 року. У підтвердження отримання грошей в сумі 15150 грн. відповідач надав позивачу розписку. Проте добровільно свої зобов’язання за договором відповідач не виконав.
Відповідно до положень ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором, а згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до договору сума боргу складає 15150 грн., оскільки в договорі та розписці зазначена сума в національній валюті України, тому вимоги щодо стягнення боргу в еквіваленті 3000 доларів США є безпідставними. Інфляційні збитки позивача з 1.01.2007 року по 1.12.2008 року становлять 5378,10 грн., таким чином сума боргу з урахуванням індексу інфляції станом на 1.12.2008 року становить 20528 гривень 10 копійок.
Суд вважає необґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення 30% річних в розмірі 12834,05 грн. за користування позикою, оскільки згідно ст.ст.1,4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» учасниками фінансових послуг, що включають в себе надання коштів в позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, є юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які відповідно до закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, та споживачі таких послуг. Таким чином позивач, не є учасником фінансових послуг.
У відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 30,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та судовий збір у розмірі 205,38 грн. на користь позивача відповідно до ст. 88 ЦПК України.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 20528,10 грн., де 15150 грн.- сума основного боргу, 5378,10 інфляційні збитки позивача, а також 235,28 грн. судових витрат по справі, а всього 20763,38 грн.
Керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 209, 212,224-226 ЦПК України, ст.ст. 509, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики з урахуванням встановленого індексу інфляції станом на 1 грудня 2008 року у розмірі 20528 гривень 10 копійок, а також судові витрати по справі, що складаються з судового збору у розмірі 205,28 грн. та витрат на інформаційно-технічний розгляд справи у розмірі 30,00 грн., а всього 20763 (двадцять тисяч сімсот шістдесят три) гривні 38 копійок .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано заяву протягом десяти днів з дня оголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії
Суддя: