Судове рішення #10989512


КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: №   2-А-197/09                                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Сусловець М.Г.

Суддя-доповідач:  Хрімлі О.Г.


ПОСТАНОВА

Іменем України

"09" вересня 2010 р.                                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:


головуючого

суддів Хрімлі О.Г.,  

Літвіної Н.М.,  

Зайця В.С.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради Житомирської області на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради Житомирської області про стягнення недоотриманих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 звернулась до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області із позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради Житомирської області про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік в розмірі 3211,31 грн.

Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13 травня 2009 року позовні вимоги задоволені частково.

Відмова Управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради Житомирської області в перерахунку позивачу недоотриманих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визнана протиправною.

З Управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради Житомирської області на користь позивача стягнуто 737,75 грн. заборгованості по недоплаченій щомісячній грошовій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради Житомирської області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

У зв’язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.  

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, проте постанова має бути змінена з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є матір’ю малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

При цьому, вона є особою, яка фактично здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

На момент проведення виплат позивач не працювала та не є застрахованою особою на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, виплачувалася їй з урахуванням обмежень, встановлених Законами України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Даючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми»від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19 грудня 2006 року № 489-V, зокрема пунктом 14 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Протягом вказаного періоду діяли приписи статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які по-іншому регулювали спірні правовідносини в частині визначення розміру проведення нарахувань та виплат допомоги. Оскільки вказана норма Закону була прийнята пізніше в часі, вона мала пріоритет по відношенню до норм Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року в справі № 1-29/2007 були визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в  тому числі п.14 ст.71 цього Закону, яким було зупинено дію статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», в частині встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Згідно ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі  положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, що також визначено в п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп.

Статтею 99 КАС України, яка діяла до 30.07.2010 року, встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.

Колегія суддів зазначає, що відповідач у відповідності до ч.1 ст.100 КАС України, яка діяла до 30.07.2010 року, не наполягав на застосуванні річного строку звернення, а тому суд першої інстанції вірно встановив, що позивачу допомога має розраховуватися з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Окрім цього, висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважає вірним, оскільки відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», всі види державної допомоги сім`ям з дітьми, крім допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

Однак, визнавши неправомірними дії відповідача щодо перерахунку та виплати позивачу належних сум допомоги, суд допустив помилку, визначивши конкретну суму заборгованості по її сплаті.

При цьому, суд не врахував те, що з огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС України, які діяли до 30.07.2010 року, адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що  адміністративний суд повинен визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними і зобов'язувати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про визначення та стягнення конкретних сум.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 2, 201 ч. 1 п. 1 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає відповідній зміні.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради Житомирської області залишити без задоволення.

Постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13 травня 2009 року змінити виклавши третій абзац резолютивної частини наступним чином:

«Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради Житомирської області провести ОСОБА_4 перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням виплачених сум».

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                            О.Г. Хрімлі  

Судді                                                                                Н.М. Літвіна  

В.С. Заяць   


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація