Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
про закриття провадження в справі
16 вересня 2010 р. Справа № 2а-19293/10/0570
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул.50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Михайлик А.С.
при секретарі судового засідання – Токмаковій Є.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні
в приміщенні Донецького окружного адміністративну справу
за позовом фізичної особи ОСОБА_2
до Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області
про визнання протиправними дій щодо початку примусового виконання рішення та зобов’язання надати строк на добровільне виконання судового рішення
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1. (за дов. від 01 вересня 2010 року)
відповідач: не з’явився
Фізична особа ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Донецької області про визнання протиправними дій щодо початку примусового виконання рішення та зобов’язання надати строк на добровільне виконання судового рішення.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що постановою підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Донецької області від 18 червня 2010 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-555 від 09 червня 2010 року, виданого Київським районним судом м. Донецька про стягнення з ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства «акціонерно-комерційного банку «Капітал» в особі філії № 2 суми боргу у розмірі 8 815 883,20 грн. із встановленням строку для добровільного виконання зазначеної постанови в семиденний строк з моменту її отримання. Про існування зазначеної постанови позивач дізнався лише 30 липня 2010 року, після ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження та початку вчинення держаними виконавцем дій направлених на примусове виконання судового рішення. Посилаючись на приписи положень статті 24, 27, 30 закону України «про виконавче провадження» позивач наполягав на позбавленні його права на добровільне виконання судового рішення та протиправності дій державного виконавця з примусового виконання судового рішення без отримання відомостей про отримання позивачем копії постанови про відкриття виконавчого провадження.
В судовому засідання представник позивача підтримала заявлені позивачем вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши наявні в матеріалах справ документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ
Постановою підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Донецької області від 18 червня 2010 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-555 від 09 червня 2010 року, виданого Київським районним судом м. Донецька, про стягнення з ОСОБА_2 суми боргу на користь відкритого акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» в особі філії № 2 в сумі 8 815 883,20 грн.
Пунктом 2 зазначеної постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 20206662 (арк. справи 6) позивачу був наданий строк на добровільне виконання виконавчого документу – виконавчого листа виданого київським районним судом м. Донецька у семиденний строк з моменту її отримання.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку про те, що зазначену справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, що є підставою для закриття провадження у справі в порядку, передбаченому пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 2 статті 85 Закону України "Про виконавче провадження" скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника відділу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ.
За приписами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з частиною 2 зазначеної статті до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи Законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно з частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок оскарження судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Проте, порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов загальних судів загальної юрисдикції визначений статтями 383-384 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно зі статтею 383 Цивільного процесуального кодексу України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Відповідно до частини 2 статті 384 цього Кодексу, скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Позивач у позовній заяві оскаржує незаконні дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Донецької області, вчинені у межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Київським районним судом м. Донецька. Таким чином, позовна заява не підсудна Донецькому окружному адміністративному суду і підлягає розгляду судом, який видав виконавчий документ, тобто Київським районним судом м. Донецька, в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України. Зазначені обставини виключають можливість розгляду зазначеного позову в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, статей 55, 126, 129 Конституції України, та керуючись статтями 3, 17, 160, пункту 1 частини 1 статті 157, 165, частини 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Закрити провадження у справі № 2а-19293/10/0570 за позовом фізичної особи ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1) до Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Донецької області про визнання протиправними дій щодо початку примусового виконання рішення та зобов’язання надати строк на добровільне виконання судового рішення.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя Михайлик А.С.