Справа № 22ц-3877/10 Головуючий у суді 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія 57 Доповідач: Перцова В.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі :
Головуючого судді : Глущенко Н.Г.
Суддів: Перцової В.А., Куценко Т.Р.
При секретарі: Ляпченко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії дітям війни, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Першотравенського міського суду від 3 березня 2010 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області про визнання незаконною відмови у виплаті та перерахуванні щомісячної доплати до пенсії дітям війни; зобов'язано відповідача нараховувати та сплатити на користь позивача недоплачене підвищення до пенсії дітям війни за період з 18 січня по 31 грудня 2009 року в розмірі 1 185 грн. 58 коп. та забезпечити виплату цих коштів; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Управління Пенсійного Фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області звернулось до апеляційного суду із апеляційною скаргою і просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що суд не врахував вимоги норм матеріального права щодо визначення розміру надбавки до пенсії дітям війни.
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що позивач знаходиться на обліку УПФУ в м. Першотравенську, де отримує пенсію за віком.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-1У він має статус дитини війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення.
Згідно ст.6 Закону № 2195-1У – дітям війни пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Така редакція цієї стаття набула чинності з 01.01.2006 року.
Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-1У – мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Отже, відповідно до положень вище зазначених законів пенсія позивача за віком повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни.
Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-У, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.111 Закону № 489-У.
Але, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення цього пункту визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Відносно підвищення пенсії дітям війни у 2008 році, то відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено в такій редакції: " Дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів»
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення зазначеного пункту визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими. Крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року і з 01.01.2009 року по день ухвалення рішення по справі судом першої інстанції, - спірні правовідносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 01.01.2007 року, тобто відповідач зобов’язаний був нараховувати та виплачувати державну соціальну підтримку у вигляді підвищення пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, а розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється, згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в розмірі прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Отже, суд першої інстанції прийшов до висновку, що за конституційними нормами та виходячи з пріоритетів законів над підзаконними актами, - відповідач повинен здійснювати нарахування та виплату підвищення пенсії дітям війни виходячи з розмірів встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-1У.
Однак, враховуючи, що ОСОБА_2 звернувся із позовом до суду лише 18 січня 2010 року, пропустивши встановлений ч.2 ст. 99 КАС України річний строк для звернення до суду, і відповідач наполягав на застосуванні зазначеного строку, керуючись ч.1 ст.100 КАС України, згідно із якою пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, міський суд прийшов до висновку про часткове задоволення його позовних вимог в межах річного строку.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з’ясував права та обов’язки сторін, обставини справи та дав їм належну правову оцінку, рішення суду відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги відповідача відносно неправильного визначення судом розміру надбавки до пенсії дітям війни, зокрема, щодо розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення пенсії, є особистим тлумаченням ним норм права. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно визнав, що розрахунок необхідно проводити виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки, іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача відхилити, а постанову суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області відхилити.
Постанову Першотравенського міського суду від 3 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: