ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 вересня 2010 р.Справа №2а-7361/10/13/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді  Ольшанській Т.С. , при секретарі Барабановій А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  

за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "Канон-Ресурси і Виробництво"          

до   Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим              

про визнання недійсним та скасування  рішення

за участю представників сторін:

представника позивача - Бабіч Л.Й., довіреність № б/н від 10.06.2010;
представника відповідача - Пятібратової Є.В., довіреність № 802/9/10-0 від 19.04.2010;

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Канон-Ресурси і Виробництво" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим про визнання недійсним та скасування  рішення про застосування (фінансових) санкцій від 20.05.2010 № 0003492330 на суму 119970,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.05.2010 року працівниками ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим було проведено перевірку в результаті якої встановлено порушення позивачем п.1,9 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Позивач не погоджується із висновками, викладеними в акті перевірки, оскільки надання до оренди нерухомого майна не може бути віднесена до виду діяльності, для здійснення якої необхідно використування РРО.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволені позовних вимог відмовити. Заперечення мотивовані тим, що позивачем порушені вимоги п.1,9 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, тому правомірним є застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -    

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Канон-Ресурси і Виробництво" зареєстроване 29.09.2000 Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим як юридична особа, номер запису в журналі обліку реєстрації 1 134 120 0000 000026, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію Серії А 00 № 441125 (а.с.10).

Відповідно до Довідки з ЄДРПОУ, ТОВ "Канон-Ресурси і Виробництво" здійснює таки види діяльності за КВЕД: будівництво будівель, інша видовищно - розважальна діяльність, оптова торгівля паливом, роздрібна торгівля пальним, технічне обслуговування та ремонт автомобілів.

Згідно п. 4 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах у містах здійснюють у межах свої повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням установленого порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи і послуги.

Контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України (ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").

У відповідності до положень статті 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

06.05.2010 року посадовими особами ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим проведена перевірка за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме проведена перевірка господарської одиниці - офісу, який розташований за адресою: Сімферопольський район, смт. Молодіжне, 11 км. Московського шосе, що належить позивачу.

Під час зазначеної перевірки встановлене порушення позивачем вимог  п. 1,9 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, яке виразились у проведенні розрахункової операції без застосування РРО за надані послуги оренди приміщень.

За результатами перевірки складений акт за № 003748 від 06.05.2010 року, який був підписаний  06.05.2010 головним бухгалтером підприємства із зауваженнями. Вказаний акт перевірки був покладений у підставу прийняття ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003492330 від 20.05.2010 у розмірі 119970,40 грн. за порушення позивачем вимог п. 1,2,9 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Вказане рішення було отримане позивачем 25.05.2010, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спеціальним Законом, який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі Закон про РРО).

Відповідно до ст.1 Закону про РРО реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до вказаного закону, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Як вбачається з акту перевірки № 003748 від 06.05.2010, позивачем порушені вимоги п. 1,9 ст. 3 Закону про РРО.

Згідно пунктів 1,9 статті 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.1 ст.9 Закону про РРО реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем були укладені наступні договори:

- Договір оренди об'єкту нерухомості № 5-09 від 20.11.2009, який укладений між ТОВ "Канон-Ресурси і Виробництво" (орендодавцем) та ПП ОСОБА_3 (орендарем), за яким орендодавець передає орендарю у тимчасове платне володіння та використання виставочну площадку загальною площею 2600 кв.м. для використання її у господарській діяльності із метою отримання доходу (а.с. 33-34). Розмір орендної плати складає 2000,00 грн. щомісячно.

- Договір оренди об'єкту нерухомості № 6 від 28.11.2009, який укладений між ТОВ "Канон-Ресурси і Виробництво" (орендодавцем) та ТОВ "ЛАКШМИ-К" (орендарем), за яким орендодавець передає орендарю у тимчасове платне володіння та використання комплекс АЗС та СТО для використання її у господарській діяльності із метою отримання доходу від реалізації ГСМ через АЗС та надання послуг по ТО автомобілів (а.с. 37-38). Розмір орендної плати складає 883,00 грн. щомісячно.

- Договір оренди нежитлових приміщень № 04 Крп від 01.12.2008, який укладений між ТОВ "Канон-Ресурси і Виробництво" (орендодавцем) та ОСОБА_4 (орендарем), за яким орендодавець передає орендарю у тимчасове платне  використання нежитлового приміщення на 1- му поверху будівлі контори, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 19 кв.м. (а.с. 35-36). Розмір орендної плати складає 570,00 грн. щомісячно.

Відповідно до статті 759, 760 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до затвердженого наказом Держстандарту від 30.12.97 N 822 Державного класифікатора продукції та послуг (ДК 016-97), який є складовою частиною Державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації, здавання під найм (в оренду) приміщень відноситься до сфери послуг.

Отже, позивач надає послуги шляхом здачі до оренди приміщень, що є діяльністю із використанням основних засобів з метою отримання прибутку, та здійснює розрахункові операції із застосуванням прибуткових і видаткових касових ордерів. При цьому під основними засобами розуміють матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально - культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року.

На відсутність у позивача підстав для незастосування розрахункових книжок, встановлених статтею 9 зазначеного Закону, вказує те, що умовою незастосування РК за цією нормою є проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій. При цьому касою підприємства, як це зазначено у Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженому постановою Правління НБУ від 15.12.2004 N 637, зареєстровано в Мін'юсті України 13.01.2005 за N 40/10320, є приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

В матеріалах справи наявні копії прибуткових касових ордерів № 4 від 14.01.2010, № 420 від 18.09.2009, № 137 від 30.04.2010, № 49 від 26.02.2010, № 575 від 25.12.2009, № 138 від 30.04.2010, № 50 від 26.02.2010, № 576 від 25.12.2009, № 500 від 30.10.2009, № 446 від 30.09.2009, № 266 від 03.07.2009 та копії касової книги підприємства.

Таким чином, у даному випадку позивач відповідно до п.1 ст.9 Закону про РРО звільняється від застосування реєстратора розрахункових операцій та розрахункової  книжки.

Також в акті перевірки зазначено про відсутність у КОРО відповідного Z-звіту за № 01391. В судовому засіданні була оглянута Книга обліку розрахункових операцій, де вказаний Z-звіт є у наявності та підписаний за відповідну дату – 25.09.2009. Тому суд вважає таким, що не підтверджений належним чином факт порушення позивачем умов п.9. ст. 3 Закону про РРО.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, доказів обґрунтованості спірного рішення про застосування штрафних санкцій в сумі 119970,40 грн., відповідачем суду не надано. Суд вважає безпідставними висновки, зроблені в акті перевірки та неправомірним застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 119970,40 грн. рішенням Державної податкової інспекції  в Сімферопольському районі АР Крим від 20.05.2010 № 0003492330.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення суб’єкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовні заяві позивач просить суд визнати недійсним та скасувати рішення відповідача від 20.05.2010 № 0003492330 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 119970,40 грн., без вимоги про визнання оскаржуваного рішення у цієї частині протиправним.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим від 20.05.2010 № 0003492330 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 119970,40 грн.

У зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

За згодою представників сторін в ході судового засідання, яке відбулось 13.09.2010, оголошено  вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 17.09.2010.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд  -  

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.05.2010 № 0003492330 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 119970,40 грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Канон-Ресурси і Виробництво" 3,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.    

Суддя                                                                Ольшанська Т.С.