< Список >
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
< (ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА) >
16 вересня 2010 р. Справа № 2а-4704/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,
представника позивача - Груздо Т.С., представника відповідача - Турчина С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до відкритого акціонерного товариства "Сумиобленерго" про стягнення заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені , -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту – позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з відповідача – відкритого акціонерноо товариства «Сумиобленерго» (далі по тексту – відповідач, ВАТ «Сумиобленерго») – адміністративно-господарські санкції та пеню на загальну суму 702664,72 грн, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач, який до 16.04.2010 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції, не виконав свого обов’язку, чим спричинив збитки державі в особі Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що станом на день розгляду справи заборгованість відповідача зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені залишається не сплаченою і складає 702664,72 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні з позовними вимогами не погодився та пояснив, що протягом 2009 року безпосередньо на підприємство для працевлаштування інваліди не зверталися, а відповідач – ВАТ «Сумиобленерго» – вживав усіх можливих заходів для працевлаштування інвалідів на підприємстві.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі по текту – Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Відповідно до Закону працевлаштування інвалідів здійснюється органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог ст. 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. При цьому ст. 18 Закону встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
На підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, покладено лише обов’язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою КМУ від 03.05.1995 р. № 314 робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Відповідно до п. 5 зазначеного Положення підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
У судовому засіданні встановлено, що у ВАТ «Сумиобленерго» згідно з вимогами Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою КМУ від 03.05.1995 р. № 314, та згідно з Постановою КМУ № 442 від 01.08.1992 р. «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» проведено атестацію робочих місць для інвалідів (Т. 1, а.с. 22). Також створені індивідуальні програми реабілітації інвалідів, інші умови для плідної роботи інвалідів.
На підприємстві наказом № 8/99 від 28 березня 2006 року була створена постійно діюча атестаційна комісія, яка провела належну атестацію робочих місць для інвалідів. На підставі матеріалів атестації наказом голови правління ВАТ «Сумиобленерго» Зайкова Г.В. створено додаткові робочі місця для працевлаштування інвалідів (Т. 1, а.с. 30-38).
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з копіями щомісячних звітів про наявність вакансій за формою № 3-ПН, з метою виконання нормативу щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2009 рік відповідач вказував на потребу в працівниках-інвалідах (Т. 1, а.с. 39-55, 60-76, 80-97, 102-119, 124-140, 145-160, 165-180, 185-200; Т. 2, а.с. 3-18, 22-35, 39-51, 55-65, 70, 72, 74, 77, 79-80, 82, 84, 86, 88, 90-91, 93, 112, 114, 116, 118, 120, 122, 124, 126, 128, 130, 132-133), створив робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформував центри зайнятості населення Сумської області про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів. За результатами року відповідач надав Фонду соціального захисту інвалідів річну звітність про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою № 10-ПІ (Т. 2, а.с. 148-149).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року N 803-XII для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» від 6 жовтня 2005 року N 2961-IV центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики в межах своїх повноважень щодо здійснення державної політики у сфері реабілітації інвалідів організовує працевлаштування інвалідів через державну службу зайнятості, сприяє створенню робочих місць для них.
Чинне законодавство не зобов’язує підприємства, установи та організації здійснювати пошук та підбір інвалідів на створені для них робочі місця. Проте відповідач все одно вживав заходів щодо виявлення інвалідів, які бажають працювати на ВАТ «Сумиобленерго».
Так, відповідач звертався з листами до центрів зайнятості населення Сумської області з проханням направити інвалідів, які перебувають на обліку як безробітні, для їх працевлаштування (Т. 2, а.с. 69, 71, 73, 76, 78, 81, 83, 85, 87, 89, 92, 94, 98-108, 111, 113, 115, 117, 119, 121, 123, 125,127, 129, 131), протягом 2009 року були направлені звернення до Фонду соціального захисту інвалідів (Т. 2, а.с. 166), районних та міських рад (Т. 2, а.с. 169-191), управлінь Пенсійного фонду (Т. 2, а.с. 218-225, Т. 3, а.с. 1-9) з проханням надати переліки інвалідів, які підлягають працевлаштуванню, та необхідну для працевлаштування інформацію про них (група інвалідності, професія). На отриманої від вказаних органів інформації відповідач розіслав листи-запрошення на роботу до ВАТ «Сумиобленерго» інвалідам, які можуть бути працевлаштовані на вакантні робочі місця (Т. 3, а.с. 28-78). Відповідач також брав участь у ярмарках вакансій для інвалідів, які відбувалися на базі Сумського міського центру зайнятості (Т. 3, а.с. 88-91, 93-95). Крім того, інформація щодо наявності вакантних місць для працевлаштування інвалідів розміщувалася також в місцевих засобах масової інформації (Т. 3, а.с. 97-121).
Таким чином відповідачем вживалися усі можливі заходи для працевлаштування інвалідів, натомість представник позивача не довів суду, що органи, на які покладено обов’язок працевлаштування інвалідів, направляли у 2009 році до відповідача інвалідів для працевлаштування і їм було відмовлено у прийомі на роботу. Також представник позивача не надав суду доказів того, що інваліди зверталися безпосередньо до відповідача із заявами про працевлаштування і їм так само було відмовлено у прийнятті на роботу.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з ВАТ «Сумиобленерго» адміністративно-господарських санкцій та пені є необґрунтованими, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями представників сторін, та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, < додаткові норми > суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до відкритого акціонерного товариства "Сумиобленерго" про стягнення заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені – відмовити за необгрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено за відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя < Текст > Л.М. Опімах
< Список > < Дата >
< з оригіналом згідно >
< Суддя > < Довідник >