Судове рішення #10987098

                                                           

                                                        РІШЕННЯ

                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                         

21 вересня   2010 року                                                                                     м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Куцина М. М.,

суддів:  Павліченко С. В., Собослоя Г. Г.

при секретарі :  Рогач І. І.

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Виноградівського районного суду від 15 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до АКІБ «УкрСибанк», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання договору поруки,

                                                               Встановила:

      ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до АКІБ «УкрСибанк», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання договору поруки.

    У позові зазначав, що 2 листопада 2006 року між позивачем та відповідачем по справі укладено договір поруки №110701359(2) про поручительство перед Банком за невиконання ОСОБА_2 усіх його обов’язків  перед кредитором по кредитному договору від 2 листопада 2006 року.

      Відповідно до вказаного договору позивач відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, відповідальність є солідарною і становить 57 тисяч швейцарських франків під 7.99% річних.

 8 вересня 2008 року Кредитор в односторонньому порядку змінив відсоткову ставку за користування кредитом до 14.99% річних. А відтак збільшив і обсяг відповідальності поручителя.

    Відповідач, в порушення умов договору поруки, без його згоди в односторонньому порядку змінив умови основного договору, змінивши автоматично і умови договору поруки, що збільшило його обсяг відповідальності і порушує його майнові права.

Позивач, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини справи, та з підстав, передбачених ст. ст. 6, 202, 317, 526,599, 626, 638, 651, 652 ЦК України, ст.55  Закону України « Про банки та банківську діяльність» просив розірвати договір поруки №11070135000 від 02.11.2006 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» 6105050, м. Харків, пр. Московський, 60 МФО 351005, код. ЄДРПОУ 0980775088005, м. Ужгород, вул. Перемоги, 11а.

Рішенням Виноградівського районного суду від 15 квітня 2010  року в задоволенні позову відмовлено.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового рішення про задоволення позову.

В суді апеляційної інстанції позивач та його представник вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в суді апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим., а апеляційна скарга безпідставною.

Заслухавши промови осіб, які взяли участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає до часткового задоволення з наступних міркувань.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що позивач укладаючи Договір поруки на умовах (п.1.1,1.2) цього договору та п.9.2 кредитного договору від 2 листопада 2006 року надав кредитору попередню згоду на збільшення (зміну) процентної ставки у разі настання передбачених кредитним договором обставин, а також поручився відповідати за виконання позичальником зобов’язання, що може виникнути в майбутньому, в тому числі у зв’язку зі збільшенням плати за кредит (ризик збільшення обсягу відповідальності).                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    

    Однак, погодитися з таким висновком районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми процесуального та матеріального права.

    Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому апеляційний суд на підставі п.п. 3 і 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення із наступних міркувань.

    Судом апеляційної інстанції встановлено, що між третьою особою ОСОБА_2 та відповідачем укладений кредитний договір № 11070135000 від 2 листопада 2006 року, на підстав якого він отримав у розмірі 57 тисяч швейцарських франків зі сплатою 7.99 річних.

2 листопада 2006 року між позивачем та відповідачем по справі укладено договір поруки №110701359(2) про поручительство перед кредитором за невиконання ОСОБА_2 усіх його обов’язків по кредитному договору від 2 листопада 2006 року.

   

    Цим договором  поруки від 2  листопада 2006 року було забезпечене зобов’язання ОСОБА_2 перед АКІБ УкрСиббанком за кредитним  договором від 2 листопада 2006 року. За умовами Договору поруки позивач ОСОБА_1 зобов’язався відповідати перед установою банку солідарно за виконання позичальником у повному обсязі усіх його зобов’язань перед кредитором,  які виникли з кредитного договору (повернення кредиту в розмірі 57 тис швейцарських франків зі сплатою 7.99 річних та інших платежів, які можуть виникнути в майбутньому.

    Матеріалами справи встановлено, що 8 вересня 2008 року кредитор без згоди позивача змінив відсоткову ставку за користування кредитом, збільшивши її з 7.99 річних до 14.99% річних, чим збільшив обсяг відповідальності як поручителя по кредитному договору.

    Так,  згідно зі ст. 598 ЦК України порука припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

    Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у  разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

    Обсяг відповідальності поручителя визначається договором  поруки.

    Згідно з п.2.1 договору поруки, кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови кредитних договорів з позичальником.

   

    Відповідно до правил ч.2 п.2.1 цього договору поруки від 2 листопада 2006 року, кредитор зобов’язується погоджувати з поручителем можливі зміни, доповнення, які вносяться в кредитних договір, що стосується збільшення обсягу відповідальності поручителя в частині  збільшення відсоткової ставки.

    Під згодою Поручителя, відповідно до п.2.1 договору поруки, розуміється як візування змін у Кредитних договорах поручителем, так і одержання згоди (шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями і т. д.).

    Місцевий суд дійшов помилкового висновку про безпідставність вимог позивача, оскільки повідомлення надіслані кредитором позивачеві про зміни до договору від 2 листопада 2006 року, листами від 9 червня 2008 року та від 07 червня 2008 року, з якими на думку відповідача він був ознайомлений, не свідчить  про попереднє – до 8 вересня 2008 року погодження з ним змін договору поруки, як того вимагає закон.

    Отже, висновок місцевого суду, що позивач погодився зі збільшенням відсоткової ставки за користування кредитними коштами ОСОБА_2 за кредитним  договором від 2 листопада 2006 року, не можна визнати обґрунтованими, оскільки  такі зміни могли б бути внесені до зазначеного правочину лише за згодою позивача.

    Оскільки 8 вересня 2008 року кредитор без погодження з поручителем (2.1 договору поруки від 2 листопада 2006 року) змінили зобов’язання боржника в бік збільшення, а тому  судова колегія  приходить  до висновку про припинення з цього часу поруки відповідно до ч.1  ст. 559 ЦК України.

    Порука при цьому не зберігається й у тій частині зобов’язання, яка була забезпечена порукою до зміни зобов’язання.

    Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що припинення поруки, укладеною позивачем  2 листопада  2006 року, у зв’язку з відсутність доказів погодження з ним цих змін до кредитного договору від 2 листопада  2006  року, що відповідно до ч.1 ст.559 України сам факт зміни умов поруки без згоди поручителем є самостійною підставою припинення правовідносин поруки, яка не вимагає укладення договору.

    Посилання позивачем у позовній заяві про розірвання договору поруки на невідповідність вимогам ст. 203, 628, 553 ЦК України є помилковим, оскільки зазначені положення правових норм регулюють питання недійсності правочинів.

   

З врахуванням наведеного, судова колегія вважає, що рішення Виноградівського районного суду від 12 травня 2010 року потрібно скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Припинити договір поруки №11070135000 від 02.11.2006 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»  6105050, м. Харків, пр. Московський, 60 МФО 351005, код. ЄДРПОУ 0980775088005, м. Ужгород, вул. Перемоги, 11а.

           

          Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

                                                                                                               

                                                               Вирішила:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити  частково.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

Рішення Виноградівського районного суду від 15 квітня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Припинити договір поруки №11070135000 від 02.11.2006 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» 6105050, м. Харків, пр. Московський, 60 МФО 351005, код. ЄДРПОУ 0980775088005, м. Ужгород, вул. Перемоги,11а.

                                                                                                                           

    Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація