Справа № 2-2991/10
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
11 травня 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді Руденко В.В.,
секретаря Криворучко Т.О.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: четверта Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визначення часток в спільній сумісній власності,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів про визначення часток в праві спільної сумісної власності на квартиру, посилаючись на те, що згідно свідоцтва про право власності на житло її чоловіку, ОСОБА_4, їй, а також відповідачам по справі на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік, ОСОБА_4. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді частки квартири, проте спадщину у встановленому законом порядку не може прийняти, оскільки не визначені частки власників квартири.
Вважає, що їй, відповідачам та померлому за його життя належало по рівним часткам квартири кожному, домовленості про інший порядок володіння між ними не було, розподілу спільного майна також не було, в зв’язку з чим просить винести рішення, яким визначити, що частки ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 складають по 1/4 частки кожного, припинивши право спільної сумісної власності на зазначену квартиру.
У судовому засіданні позивач надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просила позов задовольнити.
Відповідачі в судовому засіданні проти позову не заперечували.
Представник третьої особи - четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори до суду не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, рішення - на розсуд суду.
Вислухавши позивача, відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що 10 вересня 1993 року згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» квартира № АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у спільну сумісну власність, на підставі розпорядження № А-1053 від 10.09.1993 року. Зареєстровано в Дніпропетровському МБТІ у реєстрову книгу за № 48п-66. Свідоцтво про право власності видане таким чином, що в ньому не зазначено розмір часток у праві власності на квартиру, а лише вказано на те, що квартира передається у спільну сумісну власність. У подальшому частки, які їм належали у праві власності, ними не визначались.
Відповідно до ч.2 ст.370 та ч. ч. 2,3 ст.372 ЦК України у разі виділу частки, поділу майна, що є у спільній сумісній власності вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом, право спільної сумісної власності припиняється. Тобто, слід визначити, що частки ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 складають по 1/4 частки кожного, право спільної сумісної власності підлягає припиненню.
Керуючись ст.ст.10, 60, 130, 214-215 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визначити, що частки ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 складають по ј частки кожного, припинивши право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: